Обґрунтування застосування кріоконсервованого екстракту плаценти людини в комплексній терапії генералізованого пародонтиту - Автореферат

Затягнений хронічний перебіг запально-дистрофічного процесу в пародонті обумовлено зниженням неспецифічної резистентності організму, а також недостатністю функції системи імунітету. Дані про успішне застосування тканин фетоплацентарного комплексу у різних галузях медицини, і у стоматології включно, перераховані вище якості, що обумовлюють наявність у них вираженої здатності до місцевого і загального терапевтичного впливу на організм реципієнта, безпека методу дозволяють припустити: застосування ембріофетоплацентарних тканин людини при лікуванні захворювань пародонта є патогенетично обґрунтоване і може призвести до терапевтичного ефекту в даній групі хворих. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні задачі: Вивчити терапевтичну ефективність кріоконсервованого екстракту плаценти людини при генералізованому пародонтиті в експерименті. Для обґрунтування можливості застосування кріоконсервованого екстракту плаценти людини (КЕПЛ) для лікування запально-дистрофічного процесу в тканинах пародонта були проведені експериментальні дослідження. Поділ тварин по групах був наступним: першу групу склали тварини з інтактним пародонтом (біологічний контроль); другу - з індукованим ГП без лікування; третю - тварини з ГП, що лікувався біомодулятором Біоглобіном; четверту - тварини з ГП, що лікувався КЕПЛ у різних концентраціях, які були розділені на підгрупи в залежності від концентрації КЕПЛ: перша підгрупа - КЕПЛ без розведення; друга - КЕПЛ у розведенні фізіологічним розчином натрію хлориду в 10 разів; третя - КЕПЛ у розведенні в 100 разів.Результати клінічної оцінки стану тканин пародонта тварин на 26-й день експерименту свідчили про наявність усіх ознак ГП як у тварин без лікування, так і у випадку застосування препаратів, щодо 49-го дня експерименту сприяли зменшенню клінічних проявів ГП, що відбивало зниження (на 50,0% у порівнянні з тваринами з ГП без лікування) значення індексу оцінки стану тканин пародонта, який був найменшим у тварин, лікованих КЕПЛ у розведенні 1:10. Дані лабораторних досліджень периферичної крові показали, що використані в експерименті імуномодулюючі препарати мають здатність потенціювати імуно-запальний процес у ранні терміни після застосування, що виявлялося в підвищенні рівня лейкоцитозу. Уведення біомодулятора Біоглобіна ще більше знижувало цю активність, у той час, коли КЕПЛ без розведення викликав гіперреакцію цитотоксичної дії мононуклеарів селезінки на ранніх термінах після введення і виснаження їхньої функціональної здатності у віддалений термін. Усі використані в експерименті препарати зменшували накопичення ЦІК, однак цей ефект був найбільш виражений після введення біомодулятора Біоглобіна і КЕПЛ у розведенні 1:10. З усіх вивчених показників антиоксидантної системи селензалежна глутатіонпероксидазна активність у відповідь на введення КЕПЛ у всіх розведеннях нормалізувалася, а у випадку застосування КЕПЛ без розведення і у розведенні 1:10 була навіть вище, ніж у інтактних тварин при подовженні термінів спостереження.У дисертаційній роботі на основі експериментальних і клінічних досліджень представлено теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукової задачі, спрямованої на підвищення ефективності лікування хронічного генералізованого пародонтиту з використанням кріоконсервованого екстракту плаценти людини для корекції порушень імунного статусу, а також стимуляції процесів регенерації тканин пародонта та остеогенезу кістки альвеолярного відростка. Кріоконсервований екстракт плаценти людини виявив в експерименті виражений терапевтичний ефект: знижував ступінь клінічних проявів індукованого пародонтиту у тварин на 50%, корегував усі ланки імунної системи, зокрема підвищував відносний вміст загальних Т-лімфоцитів у 2 рази, знижував вміст Т-супресорів/кілерів на 72%, підвищував імунорегуляторний індекс в 1,5 рази, знижував вміст ЦІК на 63%, підвищував рівень комплементу в 2,5 рази, а також нормалізував прооксидантно-антиоксидантний баланс, знижуючи вміст у плазмі крові гідро перекисів ліпідів на 24% і підвищуючи активність глутатіонпероксидази на 16%. Застосування кріоконсервованого екстракту плаценти людини здійснило виражений місцевий протизапальний ефект, а також стимулювало процеси регенерації, остеогенеза і дентиногенеза у тварин, що були досліджені. Повна санація запального процесу в пародонті під впливом кріоконсервованого екстракту плаценти людини без розведення й у розведенні 1:10 відзначена у 83% тварин, що підлягало дослідженню. Через 12 місяців після проведення комплексної терапії генералізованого пародонтита з використанням кріоконсервованого екстракту плаценти людини відмінними від умовної норми були 7 з 31-го вивченого показника імунного статусу (22,7%), а при проведенні традиційної терапії - 19 (61,3%).