Обґрунтування застосування фотоактивованої дезінфекції для профілактики фісурного карієсу постійних зубів із низькою резистентністю твердих тканин - Диссертация
Патогенез карієсу жувальних поверхонь. Вивчення гігієнічного стану порожнини рота. Оцінка ефективності профілактичних заходів. Аналіз впливу низькоінтенсивного лазерного випромінювання на мікрофлору зубного нальоту фісур перших постійних молярів у дітей.
При низкой оригинальности работы "Обґрунтування застосування фотоактивованої дезінфекції для профілактики фісурного карієсу постійних зубів із низькою резистентністю твердих тканин", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Жувальні поверхні постійних зубів мають складну архітектоніку, що створює умови для накопичення харчових залишків та мікроорганізмів, сприяє процесам бродіння і утворення органічних кислот, ініціюючи виникнення карієсу (Смоляр Н.І., Іванчишин В.В., 2008; Терешина Т.П., Новикова Ж.А., 2009). За даними досліджень, у перших постійних молярах із низьким вихідним рівнем мінералізації фісур фізіологічні процеси дозрівання емалі не відбуваються і у 100% випадків карієс виникає у перший рік після прорізування (Кисельникова Л.П., 2007; Манохина И.А., 2011). Вивченню цього методу присвячена велика кількість досліджень, але більшість авторів приділяють увагу лише особливостям будови оклюзійної поверхні молярів (Брянская М.Н., 2009; Журавльова Ю.І., 2011; Іванчишин В.В., Розколупа О.О., 2013), або вивченню властивостей та структури герметиків (Паздникова Н.К., 2009; Лобовкина Л.А., Романов А.М., 2009; Рощина H.H., Ерохина Ю.Б., 2010). У звязку з цим, з огляду на велику розповсюдженість фісурного карієсу, недостатню ефективність існуючих засобів профілактики та визначальну роль бактеріальної флори в його розвитку, наявність певних труднощів у застосуванні фотосенсибілізаторів в стоматології, вивчення фотоактивованої дезінфекції у цьому аспекті представляється нам перспективним та актуальним, а дослідження щодо розробки карієспрофілактичних заходів - практично необхідними. Оптимізувати методику профілактики фісурного карієсу постійних зубів у дітей за рахунок застосування фотоактивованої дезінфекції та визначити клінічну ефективність запропонованого методу у віддалені терміни.Не дивлячись на те, що на жувальні поверхні припадає лише 12,5% загальної площі поверхні зуба, їх ураження займає домінуюче місце за частотою серед каріозних уражень іншої локалізації [73, 206, 211]. Так активність розвитку карієсу на жувальних поверхнях сильніша за все у віці 7-9 років, а ураження проксимальних поверхонь виникає в період від 11 до 13 років [48]. Згідно з даними численних досліджень така висока розповсюдженість фісурного карієсу обумовлена поєднанням декількох чинників: по-перше, особливостями анатомічної будови фісур; по-друге, вихідним рівнем мінералізації фісур; по-третє, карієсогенними властивостями зубного нальоту, який акумулюється в зоні фісур [93, 103, 155, 191, 195]. Глибокі конусоподібні фісури - мінералізація таких фісур відбувається за рахунок ротової рідини, але є умови для затримки харчових залишків і мікроорганізмів, та, відповідно, розвитку карієсу. Дослідниками було запропоновано розділяти фісури на види за принципом їх функціонування - фісури першого, другого та третього порядку [75, 76].На сьогоднішній час для попередження виникнення карієсу на жувальних поверхнях зубів використовується велика кількість різноманітних засобів і методів, спрямованих на усунення карієсогенних чинників: низької резистентності емалі, надлишку вуглеводів, незадовільного стану гігієни порожнини рота [71]. З огляду на те, що каріозне ураження уявляє собою демінералізацію твердих тканин, провідну роль у попередженні карієсу зубів вчені відводять сполукам фтору, котрі впливають на процеси мінералізації та демінералізації [2, 3, 46, 54, 63, 70, 73, 104, 215, 217]. Фториди також підсилюють преципітацію іонів кальцію і фосфору в підповерхневі вогнища ураження емалі [158]. Встановлено, що препарати фтору значно знижують ризик розвитку карієсу гладких поверхонь зубів (щічних і язичних поверхонь - на 57,5%), і значно менш ефективні при їх використанні на жувальних поверхнях (лише 29,6%) [70, 73, 170, 215]. У звязку з недостатньою ефективністю протикаріозної дії фторвмісних препаратів перед дослідниками постала необхідність пошуку інших методів місцевої профілактики карієсу, спрямованих на створення барєру на жувальній поверхні зубу для зовнішніх карієсогенних факторів, підвищення рівня мінералізації фісур [106, 160, 223].Метод лікування, заснований на такому ефекті дістав назву «бактеріотоксичної світлотерапії» (БТС-терапії або BTL-терапії від Bacterio Toxic Light) [21, 111, 113, 172]. Також ця терапія має інші назви: фотоактивована дезінфекція (ФАД), антимікробна фотодинамічна терапія (АФДТ) [21, 33]. Ним було встановлено, що освітлення парамецій (Paramecium, рід найпростіших одноклітинних організмів) сонячним світлом у присутності акридинового помаранчевого і деяких інших барвників викликає їх загибель, тоді як при освітленні світлом у відсутності барвника або з барвником в темряві парамеції виживають. Антимікробна фотодинамічна терапія заснована на фотохімічній деструкції патогенних мікроорганізмів при поєднаному впливі фотосенсибілізатора і оптичного випромінювання з довжиною хвилі, що відповідає спектру поглинання сенсибілізатора [45, 65, 115, 198, 201, 205]. Лабораторні дослідження довели, що обидва компонента фотодинамічної терапії - фотосенсибілізатор і лазер - при окремому використанні не мають впливу на бактерії, а лише у поєднаному застосуванні [14, 15, 115].Для реалізації епідеміологічного етапу дослідження було проведене комплексне с
План
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1 Етіопатогенез карієсу жувальних поверхонь
1.2 Методи та засоби профілактики фісурного карієсу
1.3 Сучасне уявлення щодо фотоактивованої дезінфекції
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Методи стоматологічного обстеження
2.1.1 Вивчення розповсюдженості та інтенсивності карієсу зубів
2.1.2 Вивчення гігієнічного стану порожнини рота
2.1.3 Визначення вихідного рівня мінералізації фісур перших постійних молярів
2.2 Методи мікробіологічного дослідження
2.3 Методи профілактики фісурного карієсу
2.3.1 Метод неінвазивної герметизації фісур
2.3.2 Метод інвазивної герметизації фісур
2.4 Методи оцінки ефективності профілактичних заходів
2.5 Матеріально-технічне забезпечення фотоактивованої дезінфекції
2.6 Методи статистичної обробки
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО
ОБСТЕЖЕННЯ ДІТЕЙ
РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ КАРІЄСРЕЗИСТЕНТНОСТІ