Обґрунтування застосування еубіотиків в лікуванні гнійних ран - Автореферат

Значний клінічний досвід, накопичений хірургами, які працюють у галузі теорії і практики лікування гнійних ран, свідчить, що навіть найефективніші лікувальні засоби у процесі їх застосування знижують свою антимікробну та репаративну активність і викликають побічні ефекти різного характеру. У 3 % пацієнтів із цукровим діабетом синдром стопи діабетика становить безпосередню причину високих ампутацій нижніх кінцівок на тлі розвитку гнійних уражень тканин стопи. Провести порівняльний аналіз динаміки клінічних, бактеріологічних, цитологічних та морфологічних показників перебігу гнійно-запального процесу мяких тканин при місцевому лікуванні А-бактерином та „Діоксидином”. Вперше вивчено вплив еубіотика А-бактерину на зміну мікробіоценозів вмісту рани та перебіг ранового процесу у хворих із гнійно-запальними захворюваннями мяких тканин та у хворих із нейропатично-інфікованою формою синдрому стопи діабетика ІІ-IV ступеня. Результати досліджень встановили позитивну роль еубіотика А-бактерину у зміні мікробіоценозів гнійних ран мяких тканин при місцевому лікуванні у вигляді аплікацій на рану та у хворих із нейропатично-інфікованою формою синдрому стопи діабетика ІІ-IV ступеня.Серед обстежених хворих А-бактерин був застосований як засіб для місцевого лікування гнійних ран у 30 хворих із гнійними захворюваннями мяких тканин різної локалізації, які склали першу групу, до ІІ-ї групи увійшли 30 пацієнтів із гнійними захворюваннями мяких тканин різної локалізації, яким місцево застосовували 1 % розчин “Діоксидину”, ІІІ-ю групу склали 30 хворих із нейропатично-інфікованою формою ССД ІІ-IV ступеня, яким місцево застосовували еубіотик А-бактерин, IV-у групу - 30 хворих із нейропатично-інфікованою формою ССД ІІ-IV ступеня, яким місцево застосовували 1 % розчин “Діоксидину”. Необхідно зазначати, що із 60 хворих на гнійно-запальні захворювання мяких тканин, відносно короткі терміни захворювання (від 1 до 3 діб) мали місце не більше, ніж у 1/3 частини всіх випадків, тоді як 41 пацієнт звернувся за медичною допомогою через чотири і більше діб з моменту захворювання. Абсолютна більшість хворих були госпіталізовані в стаціонар в терміни пізніші 7 діб від моменту виникнення гнійно-запальних ускладнень (25 хворих у 3-й групі (83,3 %) та 26 хворих у 4-й групі (86,7 %)), що повязано із запізнілим звертанням за медичною допомогою і недооцінкою важкості стану в хірургічних відділеннях районних та номерних лікарень, а також у хірургічних кабінетах поліклініки. Після видалення сторонніх тіл та висічення нежиттєздатних тканин рану промивали приготованим розчином А-бактерину і накладали асептичну повязку у хворих першої та третьої групи, а у хворих другої та четвертої груп після хірургічної обробки рану промивали 3 % розчином перекису водню, який потім вимивали розчином хлоргексидину під тиском за допомогою шприца, осушували, дренували та накладали повязку з 1 % розчином „Діоксидину”. Проводячи мікробіологічні дослідження у хворих із нейропатично-інфікованою формою ССД встановлено, що результати бактеріологічних досліджень ранового вмісту були позитивними у 58 хворих (96,6 %), при цьому лише у 7 (11,6 %) флора була представлена монокультурою, у решти 51 (85,0 %) пацієнта із ран виділяли 3-5 компонентні асоціації.У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування і нове розвязання наукового завдання - підвищення ефективності хірургічного лікування хворих із гнійно-запальними процесами мяких тканин та у хворих із гнійними процесами при нейропатично-інфікованій формі синдрому стопи діабетика. З урахуванням клінічних, морфологічних, цитологічних та мікробіологічних даних проведено порівняння ефективності лікування антисептиком “Діоксидином” та еубіотиком А-бактерином при місцевому лікуванні гнійно-запальних процесів мяких тканин. Рановий вміст хворих із нейропатично-інфікованою формою синдрому ступні діабетика характеризується високим ступенем колонізації мікроорганізмами із щільністю бактерійних угруповань 3,76-5,80 lg КУО/мл у хворих із нейропатично-інфікованою формою синдрому ступні діабетика ІІ-ІІІ ступеня та 3,90-4,81 lg КУО/мл у хворих із нейропатично-інфікованою формою синдрому ступні діабетика IV ступеня (p<0,05). Доведено, що А-бактерин має протизапальну, некролітичну дію та позитивно впливає на регенеративні процеси у рані, скорочує терміни очищення ранової поверхні у середньому на 2 доби у хворих з гнійно-запальними процесами мяких тканин та на 3 доби у хворих із нейропатично-інфікованою формою синдрому стопи діабетика ІІ-IV ступеня. Застосування А-бактерину в комплексі лікування хворих із гнійними ранами дозволяє скоротити його тривалість на (2,3±0,5) доби у хворих з гнійно-запальними процесами мяких тканин та на (5,7±0,6) доби у хворих із нейропатично-інфікованою формою синдрому стопи діабетика ІІ-IV ступеня, запобігає реінфікуванню ран, створює сприятливі умови для раннього пластичного закриття ран та стимулює лімфовідтік.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ