Обґрунтування використання фотомодифікованих ксенодермо-трансплантатів у комплексному лікуванні опікових хворих - Автореферат

На сучасному етапі досягнуто певних успіхів у дослідженні патогенезу опікової хвороби та лікуванні опечених. Зокрема, до цього часу невирішеною залишається проблема відновлення шкірного покриву при великих за площею i глибоких опіках. Особливу зацікавленість викликає оптимізація адсорбційних та антимікробних властивостей фотомодифікованих ксенодермотрансплантатів, які є складовими перспективної технології комплексного лікування опікових хворих, що базується на направленій корекції репаративних процесів у рані, а відтак - клінічного перебігу опікової хвороби в цілому. Вперше: розроблено й апробовано методику фотомодифікації на основі використання апарату для обробки клаптів ксеношкіри енергією оптичного випромінювання в ультрафіолетовій ділянці спектра; досліджено антитоксичні та антимікробні властивості фотомодифікованих ксеноклаптів; виявлено морфологічні зміни в ранах при опіках ІІІБ-IV ст. при застосуванні фотомодифікованих ксенотрансплантатів у експерименті; встановлено можливості й оцінено результати використання фотомодифікованих ксенотрансплантатів в комплексному лікуванні опікових хворих; проведено порівняльний аналіз результатів лікування опечених хворих із використанням фотомодифікованих ксенотрансплантатів та без їх застосування. Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці методики фотомодифікації ксенодермотрансплантатів перед ксенопластикою і пристрою для її здійснення (патент України № 62943); нового способу виготовлення ксенотрансплантатів (патент на винахід № 66353); обґрунтуванні використання фотомодифікованих ксеноклаптів при лікуванні опіків ІІ-ІІІА ст., що призводить до зменшення у потерпілих запальної реакції і сприяє швидшій епітелізації ран, скорочує терміни стаціонарного лікування на 3 доби; методики використання фотомодифікованих ксеноклаптів при лікуванні опіків ІІІАБ-IV ст. після проведення ранньої некректомії, що сприяє покращанню загального стану хворих, легшому перебігу опікової хвороби, активації репаративних процесів у ранах, скороченню термінів стаціонарного лікування на 7 діб порівняно з використанням ліофілізованих ксенотрансплантатів.Піддослідних тварин було розподілено на 3 групи: тварини з некорегованою опіковою патологією; морські свинки з опіковою травмою, рани яких після некректомії покривали ЛК; тварини з опіковою травмою, рани яких після некректомії покривали ФК. Після експериментального опіку ІІІБ-IV ст. на 2 добу експерименту у тварин 2-ї і 3-ї груп дерматомом проводили некректомію, гемостаз в ранах і закривали ЛК та ФК. Після проведення некректомії та накладання ксенодермотрансплантатів звертали увагу на щільність прилягання до рани, тривалість фіксації, строки загоєння ран. Воно включало в себе загальноклінічні обстеження (температура тіла, частота дихання і пульсу, показники артеріального і центрального венозного тиску), визначення показників токсичності сироватки крові (парамеції, КГЄ), дані лабораторних обстежень (показники гемограм, біохімічного аналізу крові, коагулограми), визначення площі та глибини опікових ран, ІТУ, наявності виділень з ран, стану приживлення ауто-та ксенотрансплантатів. При видаленні ксенодермотрансплантатів з ран на 21 добу експерименту у тварин 2-ї групи відмічали патологічні виділення по краях ран, яких не було у 3-й групі.Розкрито загальнобіологічні закономірності розвитку патологічного процесу при опіках, науково обґрунтовано необхідність проведення ранньої некректомії уражених ділянок шкіри та використання в комплексному лікуванні фотомодифікованих ксенодермотрансплантатів, що має практичне значення для комбустіології. Використання в експерименті фотомодифікованих ксенотрансплантатів після проведеної ранньої некректомії при опіках ІІІБ-IV ст. приводить до більш тривалої фіксації їх на ранах, відсутності патологічних виділень. Розроблений інформативний метод контролю за процесом інтоксикації організму хворого з опіковим ураженням шляхом модифікованої методики реакції кислотного гемолізу дозволяє обєктивно оцінювати динаміку ендотоксемії і може бути рекомендований до застосування у повсякденній практиці клінічних лабораторій. Використання фотомодифікованих ксеноклаптів у комплексному лікуванні хворих з опіками призводить до покращання перебігу опікової хвороби, посилення репаративних процесів, скорочення термінів стаціонарного лікування хворих з індексом тяжкості ураження до 30 од. на 11,4 доби (49,2 %), а хворих з індексом тяжкості ураження понад 30 од. на 24,9 доби (66 %) порівняно з традиційними методами лікування і на 3,4 доби (21,8 %) та 7 діб (13 %) відповідно порівняно з хворими, в комплексному лікуванні яких застосовували ліофілізовані ксенотрансплантати.

Основний зміст роботи