Обґрунтування вибору способу і об"єму оперативного втручання у хворих на гострий холецистит в залежності від ступеня операційного ризику - Автореферат

По-друге, у структурі оперованих хворих 70-80% складають хворі з ускладненими і деструктивними формами гострого холециститу. По-третє, дискутабельними і не до кінця вирішеними залишаються питання, що стосуються тактики хірургічного лікування хворих на гострий холецистит, вибору способу й обсягу оперативного втручання в залежності від віку хворих, ступеня ваги супутньої патології, тривалості захворювання [Кригер А.Г. і співавт., 2000; Захараш М.П. і співавт., 2001; Шуркалин Б.К. і співавт., 2000; Федоров В.Э. і співавт.,1999; Schietroma M. et al., 1997; Manger T. et al., 1999]. Спірними залишаються критерії операційно-анестезіологічного ризику в хворих на гострий холецистит [Евсеев М.А., 2001; Bedirli Таким чином, подальше удосконалювання лікувальної тактики, обєктивізація показань до вибору способу й обсягу операції, які б дозволили знизити рівень летальності, знизити число післяопераційних ускладнень, поліпшити найближчі і віддалені результати хірургічного лікування хворих на гострий холецистит є актуальними задачами і мають велику практичну значущість. Мета роботи: поліпшити результати хірургічного лікування хворих на гострий холецистит шляхом розробки патогенетично обґрунтованого підходу до вибору способу й обсягу хірургічного втручання.З метою виявлення причин ускладнень і летальних наслідків вивчені результати хірургічного лікування 361 хворого, що склали першу групу (контрольну групу). Для уточнення факторів операційного ризику проаналізовані результати хірургічного лікування 32 хворих, що померли після операції [8 хворих першої групи (контрольної) і 24 хворих додаткової групи]. Кожний з померлих мав два і більш супутніх захворювань в стадії суб-і декомпенсації, кожен другий пацієнт (53,1%) страждав ішемічною хворобою серця, 71,9% хворих мали недостатність кровообігу різного ступеня; у кожного третього до операції була зареєстрована миготлива аритмія; хронічний пиєлонефріт із хронічною нирковою недостатністю диагностовані так само в кожного третього хворого. З метою виявлення факторів операційного ризику нами був використаний багатофакторний діскрімінантний аналіз, обєктом дослідження якого зявилися пацієнти контрольної групи (385 хворих), включаючи групу померлих (32 хворих - 8 із контрольної групи і 24 із додаткової групи). У ранньому відстроченому порядку (у період від 5 до 24 годин) оперовані 108 (39,1%) хворих, СЗБО склало 9,14 ± 2,22 бали; у пізньому відстроченому порядку (у період 25-72 годин) оперували 92 (33,3%) пацієнта, СЗБО склало 8,95 ± 1,59 бала; і в ранньому плановому порядку (пізніше 72 годин) оперували 71(25,7%) хворого, СЗБО склало 8,2 ± 2,32 бали.Дисертаційна робота вирішує актуальну для невідкладної хірургії наукову задачу - вибір способу й обєму хірургічного втручання в залежності від ступеня операційного ризику. Була створена уніфікована система оцінки стану хворого, що дозволило усіх хворих на гострий холецистит розділити на дві групи: низького (сума балів не перевищує 12) і високого (сума балів перевищує 12) ступеня операційного ризику. 3.У хворих на гострий холецистит з низьким ступенем операційного ризику можливе виконання радикальної операції, при цьому частота виникнення ранніх післяопераційних ускладнень і летального результату складає відповідно 2,6% і 0,3%. 4.У хворих на гострий холецистит із високим ступенем операційного ризику на першому етапі доцільно виконати мінімальне хірургічне втручання, спрямоване на порятунок життя хворого шляхом декомпресії жовчного міхура.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ