Обґрунтування умов застосування вогнегасних речовин в системах протипожежного захисту газокомпресорних станцій - Автореферат

Для їх протипожежного захисту на КС магістральних газопроводів України „Союз” та „Уренгой-Помари-Ужгород” застосовано комбіновані автоматичні установки газового пожежогасіння з використанням в них галону 1301 або хладону 2402 (у тому числі його сумішей з діоксидом вуглецю), які є чинниками руйнування озонового шару Землі. Негативно впливає на ефективність систем протипожежного захисту КС в Україні низка факторів, серед яких можна відзначити наступні: обмеженість та протиріччя даних стосовно пожежної небезпеки горючого середовища в замкненому просторі, яке створюється системою "турбінна олива ТП-22 - пари оливи - повітря" за наявності нагрітих поверхонь; недостатній рівень знань стосовно процесів взаємодії газових озононеруйнівних вогнегасних речовин з таким середовищем, а також необхідних умов їх подавання при застосуванні технологій пожежогасіння та флегматизування; (тема 33/24 “Провести аналітичні та експериментальні дослідження стану пожежної небезпеки укриттів ГПА газопроводу “Союз” та розробити пропозиції про внесення змін і доповнень до нормативних документів, які регламентують забезпечення їх протипожежного захисту, а також проект “Інструкції (методичних рекомендацій) з проведення обстежень установок газового пожежогасіння компресорних станцій ДК “Укртрансгаз”, в яких використовуються озоноруйнівні вогнегасні речовини (галон 1301 та хладон 114В2)”), а також науково-дослідних робіт УКРНДІПБ МНС України за такими темами: - “Проведення експериментальних досліджень - випробовувань установок газового пожежогасіння з визначення раціональних параметрів подавання вогнегасної речовини в контейнер приводу ГПА” (договір № 118а-03 від 02.06.2003 р.); Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі задачі: провести аналіз нормативної бази та існуючих систем протипожежного захисту газокомпресорних станцій, особливостей пожежної небезпеки ГПА з газотурбінним приводом, технологій і умов застосування в них вогнегасних речовин, а також виявити шляхи удосконалення протипожежного захисту КС; Наукове значення роботи полягає у розкритті особливостей пожежної небезпеки системи "турбінна олива ТП-22 - пари турбінної оливи - повітря" у діапазоні температур від 20 до 500 °С, визначенні умов флегматизування діоксидом вуглецю газоповітряного середовища в замкненому просторі з наявністю такої системи, а також обґрунтуванні технологій та умов застосування вогнегасних речовин у системах протипожежного захисту газокомпресорних станцій на заміну речовинам, які не відповідають сучасним екологічним вимогам.При використанні пересувної пожежної техніки для гасіння пожеж застосовують біологічно “жорсткі” піноутворювачі загального призначення “ПО-1”, “ПО-1Д” та “ПО-6К”, які належать до речовин 3 класу небезпечності за ГОСТ 12.1.007-76, у той час, як згідно з вимогами ДСТУ 3789, піноутворювачі загального призначення повинні належати до 4 класу і бути біологічно “мякими”. Переносні та пересувні вогнегасники, якими споряджено КС, в якості заряду містять в собі переважно вогнегасні ВС-порошки, які не придатні для гасіння пожеж класів А, а також комбінованих пожеж з наявністю такого класу, у той же час, відомостей про ефективність гасіння турбінної оливи ТП-22 вогнегасними АВС-порошками за аналізом літературних джерел також не виявлено. На підставі аналізу зроблено висновок, що основними шляхами підвищення пожежної безпеки газокомпресорних станцій магістральних газопроводів є використання в системах їх протипожежного захисту озононеруйнівних газових вогнегасних речовин, вогнегасних АВС-порошків і біологічно „мяких” піноутворювачів, ефективних технічних засобів, технологій та науково обґрунтованих умов їх застосування, а також сформульовано мету та задачі досліджень дисертаційної роботи. З метою обґрунтування рішення щодо можливості заміни вогнегасного порошку "Gloria", яким споряджено пересувні та переносні порошкові вогнегасники під час введення КС до експлуатації ще у 70-80-ті роки, на сертифікований вогнегасний порошок П-2АПМ, було проведено дослідження з визначення ефективності гасіння ними турбінної оливи ТП-22, результати яких наведено у таблиці 1. На підставі аналізу результатів, наведених у таблиці 1, зроблено висновок, що за вогнегасною здатністю при гасінні турбінної оливи ТП-22 та бензину А-76 вогнегасні порошки "Gloria" та П-2АПМ між собою практично не відрізняються, але вогнегасний порошок П-2АПМ придатний до гасіння пожеж класу А на відміну від порошку "Gloria".Дисертаційну роботу присвячено вирішенню актуальної науково-технічної задачі обґрунтування вибору виду, технологій та умов застосування вогнегасних речовин, які відповідають сучасним екологічним вимогам, для удосконалення систем протипожежного захисту газокомпресорних станцій магістральних газопроводів.

Основний зміст роботи