Обґрунтування тимчасових параметрів безпечної, захисної надробки викидонебезпечних крутих шарів - Автореферат

Два параметри способу (потужність порід міжпластя по нормалі і випередження лавою захисного шару гірничих робіт викидонебезпечного) були запозичені у французів на першому етапі застосування способу на шахтах СРСР. Необхідність, наукова і практична важливість обліку фактора часу безупинно підкреслювалася, іноді влаштовувалася експериментально за даними дослідів, проведених у шахтах, протягом майже пятидесятьох років як великими виробниками, так і відомими вченими. Пізніше, до початку сімидесятих років на недостатній обсяг досліджень по визначенню впливу фактора часу на ефективність відпрацьовування захисних шарів указують співробітники МАКНДІ кандидати техн. наук Божко В.Л., Бєльська Н.Р. і інж. Отже, як багаторічний досвід розробки викидонебезпечних шарів після під - надробки, так і результати досліджень відомих вчених доводять необхідність додаткового вивчення впливу фактора часу на ефективність усунення викидонебезпечності у взаємозвязку зниження напруженості і дегазації. З огляду на немиттєвість виконання всіх основних технологічних процесів вуглевидобутку, обмеженість зведень про вплив фактора часу на викидонебезпечність призабійної частини шарів, а також шахтопластів після їх під - надробки, наукову і практичну значимість питання, цілком можна затверджувати актуальність обраної теми роботи.У розділі 1 констатується добре відоме у всіх країнах, де розробляють викидонебезпечні вугільні шари, положення про те, що першочергове відпрацьовування захисних шарів є найбільш надійним, високоефективним способом запобігання викидів вугілля і газу. Біленка В.Л. на першій Всесоюзній конференції по техніці безпеки і гірничорятувальній справі в камяновугільній промисловості (м.Сталіно, 1932р.) приводилися зведення про те, що доктор Гертнер (Німеччина) обчислив кут у 30°, під яким гірничі роботи на шарі, що захищається, повинні відставати від лави захисного шару. Головний гірничий інспектор Пруссії Роттер запропонував прийняти відставання гірничих робіт шару, що захищається, стосовно гірничих робіт (лав) захисного шару (далі для стислості відставання чи випередження) рівним подвоєній потужності порід міжпластя по нормалі: L і 2М. Отже, задача № 4 може бути названа як вивчення швидкості усунення викидонебезпечності і забезпечення найменш небезпечних по газовому факторі умов праці при під - надробці, що враховує відстань, на яке лава захисного шару віддаляється від гірничих робіт захищаємого до часу досягнення на викидонебезпечному максимальному газовиділенні. Критерієм ефективності захисту є збільшення швидкості газовиділення не менш чим у 8-10 разів після переходу лавою захисного шару створу з гірничими роботами викидонебезпечного шару що захищається (на спосіб отримане позитивне рішення за заявкою, направленою в Комітет України по винаходам).Констатуючи обґрунтовану в роботі актуальність обраної теми, відзначимо, що дисертація являє собою завершене дослідження, у якому вирішена нова науково-технічна задача, що має наукове і практичне значення, що полягає в обґрунтуванні тимчасових параметрів захисної надработки: - відстань від створу з лавою захисного шару, що рухається, до гірничих робіт викидонебезпечного, на якому виміряється досягнення максимального газовиділення, що доводить усунення викидонебезпечності; - комплексного критерію ефективності відпрацьовування захисних шарів, під яким розуміється не тільки зниження напруженості, ріст проникності, підвищення швидкості газовиділення - дегазація, достатні для усунення викидонебезпечності, але і розробка викидонебезпечного захищеного шару в умовах зменшення з нього газовиділення після досягнення його максимуму. Експоненціальний закон зміни проникності в залежності від напруженості дозволяє затверджувати, що усунення викидонебезпечності реального шахтошару може забезпечити тільки таке зменшення напруженості, що обумовлює ріст проникності до практично значимих величин, що приводять до реальності дегазації. Підтверджено, що деформації зворотної повзучості глинистого сланцю приводять якби до його розущільнення, “розпушення”, що при збільшенні частоти коливань ультразвуку з 25 до 150 кгц швидкість проходження практично не змінюється і що глинистий сланець такими аномальними властивостями як вапняк, що сприяють ефекту екранізації - усуненню, зниженню напруженості і дегазації, не володіє. Уперше розроблений спосіб оцінки ефективності усунення викидонебезпечності при під - чи надробці до початку ведення гірничих робіт на захищених шахтопластах, в основі якого використання принципової закономірності, що полягає в обовязковому збільшенні газовиділення з викидонебезпечного шару при достатньому (необхідному) його розвантаженні. Вперше, на підставі того що процес усунення викидонебезпечності є тимчасовим і містить розвиток деформацій генетичного повернення, що сприяє росту проникності вуглепородного масиву, запропонований критерій швидкості усунення викидонебезпечності .

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ