Обґрунтування технології підготовки господарсько-побутових стічних вод для використання їх в системах зрошення - Автореферат

Україна належить до малозабезпечених водою країн Європи, а тому економне і раціональне використання води в усіх сферах економіки, в тому числі і очищених стічних вод для зрошення сільгоспкультур, має велике народногосподарське значення. Практично всі поверхневі води України інтенсивно забруднюються стічними водами, внаслідок чого концентрація забруднень в них значно перевищує встановлені нормативи якості води. Нині охорона водних ресурсів від забруднень є одним із першочергових завдань з екологічної безпеки не тільки в Україні, але й в багатьох інших країнах світу, оскільки при скиданні господарсько-побутових стічних вод у водойми ступінь їх біологічного очищення виявляється недостатнім за БПКПОВН та завислим речовинам (15-20 мг/дм3). Робота виконана у відповідності з державною програмою "Про концепцію розвитку водного господарства України" і повязана з тематичними планами Інституту гідротехніки і меліорації на 2001-2005 роки (завдання 02.01, № держреєстрації 0101U004622) і на 2006-2010 роки (завдання 03.02.01 - 022, № держреєстрації 0106U004946) з питань очищення та повторного використання стічних вод: "Розробити нову технологію доочищення стічних вод з метою використання їх для зрошення". розробити технологію доочищення господарсько-побутових стічних вод на спорудах з послідовним проходженням води через біореактор з концентричними волокнисто-поліетиленовими оболонками і пінополістирольний фільтр;У вступі наведено стислу характеристику дисертаційної роботи, розкрито актуальність проблеми доочищення господарсько-побутових стічних вод з метою запобігання забрудненню природних водних джерел та створення можливостей їх використання в системах зрошення, сформульовано мету і визначено задачі досліджень, висвітлено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів. У першому розділі виконано аналіз сучасного стану питань використання стічних вод в сільському господарстві та відмічено, що оскільки Україна належить до малозабезпечених водою країн Європи, то економне і раціональне використання води в усіх сферах економіки, в тому числі і очищених стічних вод для зрошення сільгоспкультур, має велике народногосподарське значення. Але при використанні таких вод для зрошення необхідно враховувати гранично допустиму концентрацію в них основних забруднюючих речовин з урахуванням типу ґрунтів. Інтенсифікувати процес доочищення стічних вод фільтруванням можливо шляхом застосування ефективних фільтрувальних матеріалів з розвинутою поверхнею фільтрувальних елементів, які здатні взаємодіяти зі стічною водою, затримуючи домішки без застосування реагентів, а також забезпечувати можливість регенерації їх вихідною водою при зменшенні енерго-і трудовитрат. Такі фільтри мають значно більшу швидкість фільтрування води та тривалість фільтроциклу, меншу тривалість промивки та менші питомі капітальні і експлуатаційні витрати.Господарсько-побутові стічні води, які мають високу удобрювальну цінність, після їх доочищення і знезараження доцільно використовувати для зрошення сільгоспкультур, що підвищує їх врожайність та сприяє охороні навколишнього природного середовища. Оскільки доочищення стічних вод потребує збільшення капітальних і експлуатаційних витрат більше 30%, то одним із найважливіших завдань у проблемі очищення та повторного використання стічних вод є удосконалення технології очистки та конструкцій очисних споруд у напрямку зменшення їх вартості і спрощенні експлуатації при забезпеченні надійності роботи та високої ефективності очищення води. Розроблена методика математичного моделювання процесів біохімічного доочищення стічних вод в БР з КВПО дозволяє знаходити раціональні техніко-економічні показники споруд доочищення стічної води. Встановлено залежності основних показників процесу видалення завислих речовин в ППФ від питомої брудомісткості фільтра G і швидкості фільтрування води Vф, що дозволило розробити методику визначення ефективності очищення води Е, максимальної тривалості фільтроциклу Тмах, максимальних втрат напору hф.max і мінімальної брудомісткості фільтра Gmin.

2. Основний зміст роботи