Обґрунтування технологічного процесу і режимів роботи робочих органів малооб’ємного виноградного обприскувача - Автореферат

У Криму виноградники займають більше 31,7 тис. га і мають тенденцію до збільшення. Роботу виконано відповідно до Плану науково-дослідної роботи на 2006-2010 р.р. ПФ НУБІП України «КАТУ»: тема 1, розділ 15.4 «Створення нового малообємного, маневреного, менш металоємного і менш енергоємного садово-виноградникового обприскувача», номер державної реєстрації 0107U001317. Мета дослідження - знизити енергоспоживання і втрати пестицидів при обприскуванні виноградників через обґрунтування технологічного процесу і режимів роботи робочих органів малообємного обприскувача залежно від площі листової поверхні рослин. Завдання дослідження: - провести аналіз стану і перспективних напрямів розвитку техніки і технологічного процесу обприскування; Вперше побудована модель технологічного процесу обприскування, яка надає можливість кількісно описати процеси, які відбуваються при обприскуванні рослин, виявляє закономірності руху потоку скрізь крону і може бути використана для проектування конструкції і режимів роботи робочих органів обприскувачів.Порівняльний аналіз сучасних вентиляторних обприскувачів і режимів їх роботи показав, що машини мають один або два режими подачі повітряного потоку, тобто фіксовану продуктивність вентилятора, яка у різних фірм-виробників варіюється в діапазоні від 12500 м3/ч до 65000 м3/ч. У другому розділі «Теоретичне обґрунтування технологічного процесу вентиляторного обприскування» проведено моделювання процесів, що відбуваються при вентиляторному обприскуванні рослин, запропоновані робочі гіпотези і теоретичні приклади їх практичного застосування. технологічний обприскування виноградник Приточний газовий потік, що складається з повітря L і крапель робочої рідини Q, проходить крізь крону рослину (фільтрувальну перегородку). Робоча гіпотеза №2: «У випадку, коли технологічний процес допускає зменшення подачі повітря, понизити енерговитрати вентиляторного обприскувача можна за рахунок регулювання потоку залежно від площі листової поверхні рослин». Мета лабораторних експериментів - перевірити можливість застосування закономірностей теорії фільтрування аерозолів для опису технологічного процесу обприскування, встановити залежності між енергоспоживанням, подачею повітряного потоку і площею листової поверхні рослини.Аналіз конструкцій малообємних вентиляторних обприскувачів українського і зарубіжного виробництв показав, що в машинах передбачено один або два режими подачі повітряного потоку. Числові значення продуктивності вентилятора у різних фірм-виробників варіюється в широкому діапазоні від 12500 м3/год до 65000 м3/год. Теоретично встановлено, що обприскування є процесом фільтрування аерозолю крізь крону рослини, де двохфазний газовий потік, що складається із суміші повітря і крапель робочої рідини, проходить крізь простір крони, стикаючись з поверхнею рослини, краплі затримуються і осідають, при цьому повітряно-рідинна суміш розділяється на повітря і осад. Регулювання продуктивності потоку понизить ці втрати, а значить зменшаться матеріальні витрати на придбання пестицидів, понизиться забруднення ґрунту міжрядь і буде виключено додаткові матеріальні витрати на заходи щодо ліквідації наслідків забруднень. При площі листової поверхні рослини до 3,5 м2/кущ можна вибирати будь-який режим в діапазоні від 10980 м3/год до 27000 м3/год; від 3,5 м2/кущ до 5,0 м2/кущ - не меншого 12000 м3/год; від 5 м2/кущ до 8,0 м2/кущ - понад 15000 м3/год.

Основний зміст