Обґрунтування тактики хірургічного лікування хворих на хронічний панкреатит, яка спрямована на збереження функції підшлункової залози - Автореферат

На Україні захворюваність на ХП становить 101,3 випадків на 100 тисяч населення та за даними Республіканського центру статистики України відмічається тенденція до зростання рівня захворюваності на ХП (Дейнеко Н.Ф. та співав., 2000, Губергриц Н.Г., Христич Т.Н., 2000., Robert H. У багатьох відношеннях, ХП представляє область гастроентерології досить складну і для діагностики, і для лікування, тому ця проблема широко дискутується і серед терапевтів, і серед хірургів (Охлобыстин А.В.,1999, Хазанов А.И., 1997, Lankish P.G. et all, 2000, Kohut M. et all., 2001). Залишаються дискутабельними питання вибору оптимальних термінів та раціонального способу операції при ХП з позиції максимального збереження функції ПЗ, зменшення клінічних проявів ХП в післяопераційному періоді та поліпшення якості життя оперованих хворих (Дука Р.В.,2003, Sakorafas G.H. et all, 2003, Копчак В.М. та співавт., 2004, Adam U. et all, 2004). Не дивлячись на усунення больового синдрому, у хворих залишаються порушення екзокринної функції ПЗ, прогресує ендокринна недостатність, що сприяє фізичному виснаженню хворих на ХП (Запорожченко Б.С.,1998, Adams D.B. et all, 1999, Валенкевич Л.Н., Яхонтова О.И.,1999, Кашкина Е.И., 2000, Cavallini Giorgio, 2001; Охлобыстин А.В.,2001). На основі результатів до-та інтраопераційних методів дослідження виділити основні варіанти взаємовідношення кіст ПЗ з її протоковою системою.Оскільки поширеність патологічних змін в ПЗ при ХП залежить від рівня перепони, за доцільне вважаємо виділення локалізації місця порушення відтоку панкреатичного соку: ХП з порушенням відтоку на рівні Вірсунгової протоки (29 хворих); ХП з порушенням відтоку на рівні Санторінієвої протоки (8 хворих)та ХП з порушенням відтоку на рівні дистального відділу холєдоху та (або) сфінктеру Одді (64 хворих). Ознаками комунікації кісти ПЗ з її протоковою системою, які відмічено серед 38 пацієнтів з кістами ПЗ у 30 (81,1%), вважаємо виникнення або посилення больового синдрому, повязаного з прийомом їжі, в поєднанні з прогресуючим збільшенням кісти. Оскільки, значимі зміни розмірів кісти при ХП зазвичай відбуваються на протязі тривалого часу, для скорочення етапу діагностики звязку кісти ПЗ з її протоковою системою нами запропонована та проведена (30 хворих) проба з креоном. В результаті: з 29 хворих з кістами ПЗ комунікацію між кістою та протоковою системою було виявлено у 24 (82,8%) хворих, а у 5 (17,2%) - констатували її відсутність. Субстратом для хірургічної корекції були: порушення відтоку соку ПЗ на рівні сфінктеру Одді та дистального відділу холєдоху (холєдохолітіаз, стеноз сфінктеру Одді та подовжений стеноз дистального відділу холєдоху, кіста холєдоху, мікрохолєлітіаз на фоні калькульозного холециститу, ХДН); порушення відтоку соку ПЗ на рівні панкреатичних протоків (органічні зміни протоків ПЗ з розвитком протокової гіпертензії (вірсунголітіаз, рубцеві стриктури)); ускладнені форми ХП (кісти та зовнішні нориці ПЗ, компресія кістою, збільшеною головкою ПЗ сусідніх органів (холєдоху, шлунку, дванадцятипалої кишки)).Дисертаційна робота містить нові підходи до розвязання наукових задач, що передбачають покращення результатів хірургічного лікування хворих на ХП, на основі удосконалення хірургічної тактики, спрямованої на збереження функції ПЗ та розробки заходів профілактики прогресування недостатності ПЗ в післяопераційному періоді. Факторами ризику розвитку ендокринної недостатності ПЗ у хворих на ХП до оперативного втручання є: гострий деструктивний панкреатит в анамнезі, який підвищує ризик виникнення ЦД на 15,4%, обструкція в протоковій системі ПЗ тривалістю більше 3 місяців збільшує ризик розвитку порушень вуглеводного обміну на 21,7%. За наявності порушень вуглеводного обміну (порушення толерантності до глюкози, нестабільність рівнів глюкози в крові при повторних вимірах (підвищення рівня глюкози більш 6,1 ммоль/л)) до оперативного втручання в післяопераційному періоді ризик розвитку ЦД підвищується на 15,3%. Термін виконання оперативного втручання хворим на ХП впливає на характер віддалених функціональних результатів хірургічного лікування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ