Обґрунтування та розробка системи моніторингу впливу навколишнього середовища на здоров’я населення великого промислового міста - Автореферат

У звязку з цим проблеми забезпечення здорового довкілля та зменшення негативного впливу антропогенного забруднення на здоровя людини стають одним з пріоритетних напрямів політики в охороні здоровя, на що націлює Європейська хартія з навколишнього середовища та охорони здоровя (1989р.), Хельсинська декларація дій з охорони навколишнього середовища і здоровя в Європі (1994 р.). Відомо, що дві третини населення України проживають у містах, мають потребу в ефективній інфраструктурі для охорони навколишнього середовища і здоровя. У звязку з цим вимагає вирішення проблема створення науковообгрунтованої інформаційно-аналітичної системи даних про здоровя населення та середовище його існування, яка б забезпечувала аналіз в динаміці основних показників здоровя населення, встановлювала взаємозвязки між здоровям, станом довкілля та умовами життя. Обгрунтувати систему та розробити модель моніторингу впливу навколишнього середовища на стан здоровя населення в сучасних умовах. Теоретичне значення роботи полягає у встановленні закономірностей формування здоровя міського населення в умовах забруднення навколишнього середовища, що доповнює теорію соціальної медицини та організації охорони здоровя, в обгрунтуванні напрямів і механізмів моніторингу впливу екологічних умов на здоровя, системи заходів з оздоровлення довкілля і попередження негативної дії екологічних чинників на здоровя.В якості типового району мегаполісу було обрано один з центральних районів міста, загальною площею більше 2,7 тис. га, з кількістю мешканців - 237,2 тис. Великі розміри району обумовлювали суттєві розбіжності основних характеристик забруднення території і забезпечували можливість співставлення показників та виявлення повязаних з ними відмінностей у здоровї міських жителів. Вивчення забруднення навколишнього середовища великого промислового міста в динаміці свідчить про негативні тенденції до збільшення концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі, грунті, воді тощо. Встановлено, що поблизу великих міських магістралей за складних метеорологічних умов концентрації окису азоту перевищували ГДК більше ніж у 40 разів, окису вуглецю - у 4 рази. Первинна захворюваність протягом 1991-2002 рр. зросла серед дорослого населення з 6881,9 до 7312,6 випадку на 10 тис. Частота появи злоякісних новоутворень збільшилася на 14,6%, цукрового діабету - в 1,9 рази, гіпертонічної хвороби - в 2,4 рази, цереброваскулярних хвороб - в 2,8 рази, бронхіальної астми - в 3,1 рази, хронічного бронхіту - в 3,4 рази, ішемічної хвороби серця - в 4,0 рази, анемій - в 4,1 рази. Виявлено суттєві вірогідні відмінності (р<0,05) в рівнях захворюваності на екологічно залежну патологію, зокрема на хронічний бронхіт (в 2,9 рази), бронхіальну астму (в 2,2 рази), анемії (в 1,9 рази), злоякісні новоутворення (в 1,3 рази).На основі комплексного вивчення стану навколишнього середовища великого промислового міста та його впливу на стан здоровя мешканців вирішено важливе наукове завдання - науково обґрунтовано і розроблено систему моніторингу впливу довкілля на здоровя населення мегаполісу та обгрунтовано комплекс заходів з охорони здоровя, що дозволяє удосконалити та підвищити ефективність профілактичної роботи. На окремих територіях концентрація окису азоту в повітрі перевищує ГДК у 40 разів, окису вуглецю - у 6 разів. Різниця в захворюваності дорослого населення на хронічний бронхіт становила 2,9 рази, бронхіальну астму - 2,2 рази, анемії - 1,9 рази, злоякісні новоутворення - 1,3 рази. У дитячого населення, яке мешкає на забрудненій території, достовірно частіше (р<0,05) виникали хвороби крові та кровотворних органів (в 2,5 рази), ендокринні розлади (в 2,6 рази), травми (в 1,8 рази), пневмонії (в 1,8 рази), алергічний риніт (в 1,6 рази), бронхіальна астма (в 1,5 рази). Виявлено сильний прямий кореляційний звязок між ступенем забруднення повітря сірчаним ангідридом та загальною захворюваністю дітей (r=0,95) і захворюваністю на бронхіальну астму (r=0,89), між забрудненням атмосферного повітря сірководнем та захворюваністю на хронічні хвороби мигдаликів і аденоїдів (r=0,84), середньої сили - між сірководнем, окисом вуглецю і захворюваністю на бронхіальну астму (r=0,67 та r=0,54).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ