Обґрунтування та ефективність лікування хронічного тонзиліту у вагітних - Автореферат

Актуальність і соціальна вага проблеми визначаються високим і все більш зростаючим рівнем захворюваності на хронічний тонзиліт (ХТ), на яке страждає від 3 до 45 % населення (А.Г. Таким чином, враховуючи, що ХТ є досить поширеним захворюванням, яке може впливати на перебіг вагітності й стан плоду, через відсутність чітких даних про перебіг ХТ, тактику лікування цього захворювання під час вагітності, необхідно подальше вивчення та розробка цієї проблеми. хронічний тонзиліт вагітність лікування Мета дослідження: розробити ефективну, безпечну, раціональну схему комплексного лікування хронічного тонзиліту у вагітних на основі вивчення особливостей перебігу хронічного тонзиліту під час вагітності та лабораторних досліджень. Визначити рівень і вид мікробного обсіменіння ротоглотки у вагітних, хворих на хронічний тонзиліт. На основі отриманих кількісних та якісних змін в імунному гомеостазі вагітних з хронічним тонзилітом, що полягає: в імунодефіциті Т-та В-систем імунітету, розвитку диспропорції імунорегуляторних клітин з підвищенням хелперної та дефіцитом супресорної дії; патологічних зрушеннях у регуляції систем антиген-антитіло; зниженні функціональної активності Т-та В-систем імунітету, яка поглиблюється відповідно формі важкості перебігу хронічного тонзиліту, рівню обсіменіння слизової оболонки глотки, різкими змінами імунологічних показників місцевого імунітету, було розроблено методику профілактичного лікування хронічного тонзиліту в різні терміни вагітності та впроваджено даний метод у практичну медицину.Було обстежено 105 вагітних жінок з різними формами ХТ (62,88 %), 24 вагітних жінки, які мали в анамнезі тонзилектомію (ТЕ) (14,37 %), 20 вагітних жінок без ознак ХТ, що склали групу контролю № 1(11,98%). Обстежені вагітні жінки з ХТ були у віці від 16 до 39 років: до 18 років - 4 жінки (3,8 %), 18-27 років - 79 жінок (75,2 %), 27-35 років - 19 жінок (18,1 %), старше 35 років - 3 жінки (2,9 %), середній вік склав 24,3±0,4 роки. Серед здорових вагітних середній вік склав 25,1±1,1 роки, вагітних з ТЕ - 27,3±1,2 роки, здорових невагітних жінок - 25,5±1,0 роки, невагітних жінок з ХТ - 23,3±1,3 роки. Під час мезофарингоскопії звертали увагу на такі симптоми: стійка гіперемія країв передніх дужок - ознака Гізе; валикоподібне потовщення країв піднебінних дужок - ознака Преображенського; набряк країв верхніх відділів піднебінних дужок, які охоплюють верхній полюс ПМ - ознака Зака; рубцеві спайки між ПМ й піднебінними дужками; рихлі або рубцево-змінені й ущільнені ПМ; казеозно-гнійні пробки або рідкий гній, пастоподібне відділяєме у лакунах ПМ; реґіонарний лімфаденіт (збільшення лімофвузлів (ЛВ) по передньому краю грудино-ключично-соскоподібного мязу на рівні кута нижньої щелепи) - ознака Корицького, наявність кист ПМ. При обстеженні вагітних ми детально вивчали скарги, уточнювали час їх появи та зміну характеру цих скарг у звязку зі збільшенням строку вагітності, анамнез захворювання і життя, враховували перебіг вагітності та акушерський анамнез.У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення наукових даних та нове вирішення науково-практичного завдання, яке виявляється в оптимізації лікувальних заходів у вагітних, хворих на хронічний тонзиліт. При аналізі достовірних ознак хронічного тонзиліту фарингоскопічно у 93 % вагітних відмічали поєднання всіх ознак хронічного тонзиліту між собою, коли у невагітних з хронічним тонзилітом повне поєднання ознак було у 28 %. При хронічному тонзиліті мають місце порушення в системі гуморального імунітету слизових оболонок, які проявляються у зменшенні секреторної форми IGA (у 1-му триместрі вагітності з ХКТ рівень становить 0,34±0,02 г/л, з ХДТ - 0,12±0,01 г/л; у другому триместрі з ХКТ 0,29±0,01 г/л, з ХДТ - 0,14±0,04 г/л; у третьому триместрі з ХКТ - 0,27±0,02 г/л, з ХДТ - 0,13±0,02 г/л) і збільшенні прозапальних форм: IGG, IL-1?, ?-ІФ (достовірність отриманих даних при р<0,05). Т-лімфоцитів та посилення дефіциту В-лімфоцитів розвивається імунодефіцит Т-активних лімфоцитів, диспропорція субпопуляцій Т-системи з посиленням хелперного та дефіцитом супресорного впливу; має місце достовірне підвищення рівнів ЦІК: у 1-му триместрі вагітності з ХКТ рівень становить 97,55±6,35 од.оп.щ., з ХДТ - 141,36±2,38 од.оп.щ.; у 2-му триместрі з ХКТ 113,34±4,34 од.оп.щ., з ХДТ - 168,52±5,84 од.оп.щ.; у 3-му триместрі з ХКТ - 238,50±4,25 од.оп.щ., з ХДТ - 292,44±6,83 од.оп.щ.). Після проведення лікування із застосуванням запропонованого нами методу лікування, який включає: місцевий вплив - масаж мигдаликів за допомогою вібромасажера з індивідуальними насадками спеціальної форми, шпательний масаж, промивання лакун піднебінних мигдаликів розчинами антисептиків, змащування та зрошування піднебінних мигдаликів розчинами антисептиків та загальне лікування, виявлено як підвищення рівню секреторної форми IGA (у 1-му триместрі вагітності з ХКТ рівень становить 0,72±0,02 г/л, з ХДТ - 0,15±0,01 г/л; у другому триместрі з ХКТ 0,65±0,02 г/л, з ХДТ - 0,55±0,22; у третьому триместрі з ХКТ - 0,67±0

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ