Зв"язок регіоналізації з новими просторово-територіальними утвореннями на різних рівнях з метою отримання конкурентних переваг в умовах становлення інформаційного суспільства. Обґрунтування авторського тлумачення сутності поняття регіоналізації.
При низкой оригинальности работы "Обґрунтування сутності теоретико-методологічних засад процесу регіоналізації", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Розвиток глобалізації та інтеграції наприкінці минулого століття призвів до становлення більш складної міжнародної структури світового господарства, що, у свою чергу, стало підґрунтям для виникнення нових теорій та парадигм у світовій науці. Так, трансформаційні процеси розвитку ЄС під впливом глобалізації у другій половині ХХ ст. призвели до появи двох моделей трансформацій держав у регіональному вимірі «Європа регіонів» та «Європа через регіони». Неоднозначність тлумачення сутності понять «регіоналізація» та «регіоналізм», а також їх ототожнення ускладнює вивчення теоретико-методологічних засад становлення нового регіоналізму та спонукають до обґрунтування їхньої сутності. Для досягнення поставленої мети було: проаналізовано європейські моделі становлення регіональної політики ЄС в умовах глобалізації та інтеграції; досліджено поняття «регіоналізація»; дано авторське тлумачення поняття «регіоналізація». Макаричев обґрунтовує, що регіоналізація «полягає у перегляді методології регіональної політики, що не може бути обмежена уявленням про регіон лише як про адміністративно-територіальну одиницю; визначенні просторового поля нової регіоналізації, до якого мають увійти інформація, комунікація, розвиток людських та інтелектуальних ресурсів, мобільні фінансові потоки, узгодження міжрегіональних інтересів, формування сучасних соціальних практик та цінностей; розробці нової стратегії суспільного розвитку (регіоналізації) на основі формування інституцій інформаційного суспільства, що базуються на прийнятті владних рішень, орієнтованих на горизонтальну взаємодію органів влади з економічних, політичних, освітньо-наукових - громадськими структурами; забезпеченні стабільності законів та інституціональних структур, що гарантують демократію, верховенство закону, забезпечення прав людей, наявність діючої ринкової економіки тощо; створенні умов для повноцінного використання можливостей регіонів та міст як субєктів міжнародного права» [4, с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
