Обґрунтування способів оптимізації структурної організації стаціонарної допомоги вторинного рівня - Автореферат

В сучасних умовах перед системою охорони здоровя України постають невідкладні завдання, виконання яких потребує здійснення відповідних реформ і суттєвого вдосконалення системи охорони здоровя, взаємозалежні складові якої забезпечували б ефективне виконання покладених на систему функцій (В.Ф. Проблемам підвищення ефективності роботи лікарень та збільшення їх впливу на здоровя населення приділяється велика увага, дослідження на цю тему висвітлюються в багатьох фундаментальних працях (M. Незважаючи на те, що оптимізація мережі закладів охорони здоровя, в тому числі й стаціонарних, відповідно до потреб населення є пріоритетними завданнями в планах реформування охорони здоровя України (Міжгалузева комплексна програма «Здоровя нації» на 2002-2011 роки та Національний плану розвитку системи охорони здоровя на період до 2010 р.), існує невелика кількість досліджень, щодо структурних перетворень стаціонарного сектору медичної допомоги (Г.О. Дослідження проводилось на кафедрі соціальної медицини, організації та управління охороною здоровя Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України та є фрагментом науково-дослідної роботи «Наукове обґрунтування підвищення ефективності медичної допомоги населенню у сучасних економічних умовах» (№ держреєстрації 0105U002363). Дослідження проводилися відповідно положень Концепції розвитку охорони здоровя населення України (2000), Міжгалузевої комплексної програми «Здоровя нації» на 2002-2011 роки та Національного плану розвитку системи охорони здоровя на період до 2010 р.На І етапі було визначено напрямок дослідження, його обєкт і предмет, сформульовано мету, завдання, обґрунтовано методи і обсяг роботи; на ІІ етапі - основні характеристики та особливості організації стаціонарної медичної допомоги вторинного рівня на основі динамічного і структурного аналізу ситуації в цілому в Україні, в Дніпропетровській області та зокрема в багатопрофільних стаціонарах великих міст області за допомогою медико-статистичного та біостатистичного методів; на ІІІ етапі було проведено аналітичну експертизу якості та адекватності медичної допомоги стаціонарним хворим терапевтичного профілю, соціологічне дослідження задоволеності пацієнтів, лікарів та організаторів охорони здоровя якістю медичного обслуговування; на IV етапі - розроблено три сценарії реорганізації ліжкового фонду на прикладі основних відділень терапевтичного профілю багатопрофільних лікарень великих міст Дніпропетровської області з використанням методу концептуального моделювання; на V етапі - проведено аналіз результативності різних способів підвищення структурної ефективності стаціонарних відділень терапевтичного профілю шляхом оцінки потреб в госпіталізації та ліжках, дослідження думки пацієнтів та медичної громади відносно перерозподілу ліжкового фонду за інтенсивністю медичних втручань, оцінку економічної ефективності різних способів. Вибір лікарень, які надають вторинну медико-санітарну допомогу, обґрунтовано тим, що в них сконцентровано 70% ліжкового фонду, вибір лікарняних ліжок терапевтичного профілю - їх значною часткою в структурі ліжкового фонду стаціонарних закладів України (22,7%), де нараховується більш ніж 80 різних профілів ліжок. Інформаційна база дослідження сформована із матеріалів державної і галузевої статистичної звітності щодо структури ліжкового фонду та рівнів госпіталізації хворих у відділення терапевтичного профілю лікарень вторинного рівня, зокрема матеріалів компютерних баз даних Центрів медичної статистики МОЗ України та Дніпропетровської області (2003-2008 рр.); даних спеціальних вибіркових досліджень: структури хворих, госпіталізованих на ліжка терапевтичного профілю в містах Дніпропетровську та Кривому Розі протягом 2006 року (69713 осіб), результатів експертної оцінки якості та адекватності стаціонарної медичної допомоги хворим терапевтичного профілю (607 випадків), результатів соціологічного опитування та експертної оцінки необхідної інтенсивності медичної допомоги пацієнтам терапевтичних відділень стаціонарів (409 осіб), соціологічного опитування практикуючих лікарів терапевтичних відділень (247 осіб) таорганізаторів охорони здоровя (110 осіб) стаціонарів, компютерної бази даних результатів концептуального моделювання. Так, частота необґрунтованої госпіталізації була найменшою в спеціалізованих кардіологічних відділеннях для хворих інфарктом міокарду (11,1%), найбільшою - в пульмонологічних відділеннях (73%), в інших відділеннях складала від чверті до половини досліджених випадків (в кардіологічних - 26,3%, загальнотерапевтичних - 33,5%, гастроентерологічних - 55%). Так, більшість тих хворих, що обґрунтовано надійшли в спеціалізовані кардіологічні, гастроентерологічні, пульмонологічні відділення (93,2%, 53,3% і 51,8% відповідно) та 10,8% пацієнтів спеціалізованих кардіологічних відділень для хворих інфарктом міокарду потребували лікування у загальнотерапевтичних відділеннях багатопрофільного стаціонару.Встановлено неефективність використання ліжкового фонду, низький рівень якості та адекватн

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ