Обґрунтування системи показників оцінки рівня економічної безпеки торговельних підприємств - Статья

Побудовано систему показників оцінки рівня економічної безпеки торговельних підприємств по даному підходу, яка включає групи показників: 1 - обсягу, 2 - структури, 3 - динаміки, 4 - співвідношення та 5 - ефективності. Вивчаючи економічну літературу, постає питання в тому, що формується громіздка сукупність показників оцінки рівня економічної безпеки підприємства, де один і той же показник в різних авторів застосовуються при оцінці різних складових, мають місце проміжні інтегральні показники (в той же час коли рівень економічної безпеки є інтегральним показником) та багато запропонованих інструментів оцінки рівня економічної безпеки не є формалізованим показником, а сформульовані у вигляді можливостей, наявності або загальних груп показників. Таким чином, безпека трудових ресурсів вивчалася та оцінювалась багатьма науковцями [3;4;5;6;7;8;9;10;14;17;18], які за різними підходами, запропонували біля 70 показників; оцінку безпеки фінансових ресурсів пропонується проводити на основі близько 40 показників [3;4;5;6;7;8;9;10;11;12;16;19]; безпеці матеріальних ресурсів приділено увагу науковцями [3;5;6;9;10], які пропонують 25 показників її оцінки; для оцінки безпеки нематеріальних ресурсів [3;4;5;6;8;9;10;13;15] пропонується 35 показників; показники оцінки безпеки управління зібрано автором за дослідженням пропозицій [3;4;5;8;9;10;20;21], кількість яких дорівнює 45; безпека маркетингу оцінювалась в роботах [3;4;5;7;8], набор показників налічує близько 40; пропозиції щодо оцінки рівня безпеки виробництва (торгівлі) [3;4;5;7;8;9] містять більше 30 показників. В рамках соціальної складової Ковальов Д., Сухорукова Т. в роботі [6] пропонують такі показники: розмір мінімальної заробітної плати; середня заробітна плата; заборгованість по оплаті праці, але заборгованість підприємства в цілому багатьма науковцями використовується для вимірювання фінансової складової, тобто заборгованість саме по оплаті праці застосовувати двічі недоцільно; витрати родини на харчування - показник, який складно та приблизно визначається (особливо з боку підприємства) та без співвідношення з іншими показниками ні про що конкретне не говорить для підприємства; тривалість робочого тижня - законодавчо затверджене положення, від підприємства цей показник не залежить та по галузі в конкурентів за ним не буде відмінностей. 93-94] оцінює кадрову складову за: продуктивністю праці; рентабельність трудових відносин; співвідношення темпів зростання виручки та фонду оплати праці, але в складі виручки знаходяться витрати на оплату праці, тому має місце спотворення розрахунків, доцільніше використати співвідношення темпів зростання прибутку та фонду оплати праці; показник досвіду роботи, але, в умовах динамічних змін, він не завжди виступатиме стимулятором; частка співробітників з вищою освітою - це передбачається штатними нормативами, більше ніж треба працівників з вищою освітою підприємству не треба, нижче норми, в умовах зростаючого безробіття, цей показник на підприємстві не буде; плинність кадрів - є показником - де стимулятором, застосування його при інтегральній оцінці на ряду з показниками стимуляторами не доцільно, тому автор пропонує застосувати стабільність (постійність) кадрів.