Обґрунтування сільськогосподарських біотехнологічних систем виробництва добрив та їх агрохімічна оцінка - Автореферат

Саме тому, для підвищення енергетичної ефективності виробництва продукції сільського господарства потрібна розробка енергозберігаючих і екологобезпечних технологій з максимальним використанням вторинних і відновлюваних джерел енергії (біогаз), які можна отримати з відходів тваринництва, птахівництва, рослинництва та переробної промисловості. Тільки у сільському господарстві країни за рік накопичується понад 60 млн. т сухої речовини відходів, з яких можна отримати 12 млрд. м3 біогазу, що еквівалентно 10 млн. т у.п., та 10 млн. т органічних добрив, або переробити їх на 45 млн. т сухої речовини нових видів добрив типу купограну, біогумусу, вермикомпосту, біокомпостів та рідких добрив (“Ріверм”). Результати досліджень є окремим розділом програми наукових досліджень, яка затверджувалась на засіданні кафедри та Вченій раді факультету агрохімії та грунтознавства Національного аграрного університету. Метою наших досліджень було обґрунтування сільськогосподарських біотехнологічних систем виробництва добрив та їх агрохімічна оцінка. Для її виконання та вивчення були поставлені такі завдання: розробити загальні методологічні принципи оцінки енергозберігаючих і екологобезпечних технологій переробки органічних відходів на прикладі пташиного посліду та рідкого гною;У вступі мотивована необхідність виконання дисертаційної роботи, її актуальність, наукову новизну, теоретичне та практичне значення досліджень, звязок роботи з науковими програмами, планами, темами, мету та завдання досліджень, а також декларацію особистого внеску, структуру та обсяг дисертації.В огляді літератури висвітлено вплив різних видів добрив та систем удобрення в екстенсивному і інтенсивному землеробстві та деяких факторів його “біологізації”, збереження і підвищення родючості грунтів та підвищення продуктивності сільськогосподарських культур в ринкових умовах.Експериментально-дослідницька робота по вивченню сільськогосподарських біотехнологічних систем виробництва добрив та їх агрохімічна оцінка проводилась польовими, лабораторними та модельними методами досліджень на протязі 1986-1999 рр. Обєктами дослідження були органічні відходи, солома, пташиний послід, рідкий гній та продукти їх переробки, отримані у господарстві ім. Агрохімічні дослідження проводились на найбільш поширених в Поліссі дерново-середньопідзолистих супіщаних грунтах в ДКЦ “Інтерагросистема” при вирощуванні картоплі, у ВАТ “Березнянське” Менського району Чернігівської області при вирощуванні озимої пшениці та кукурудзи на силос на лучно-чорноземних легкосуглинкових грунтах. Грунти характеризувались низьким вмістом гумусу, легкогідролізованого азоту, рухомого фосфору та середнім вмістом обмінного калію, мали кислу реакцію (табл.1). Посів проводили насінням районованих сортів та гібридів. Попередниками для кукурудзи на силос були картопля, для озимої пшениці - горох, а картоплі - озима пшениця.Технологія базується на принципово нових підходах і методах утилізації відходів при повному врахуванні специфіки сільськогосподарського виробництва і комплексному підході до господарського використання побічної продукції, на передбаченні і врахуванні тенденції розвитку техніки, технології та організації виробництва при суворому дотриманні принципів охорони навколишнього середовища. Показано, що утилізація відходів повинна проводитись у місцях їх виробництва за допомогою технологій та технологічних засобів, які мають велику потужність і забезпечують низькі працезатрати. Органічне походження цих відходів робить доцільним їх утилізацію у сільськогосподарському виробництві, а саме - в рослинництві переробляти на нові натуральні добрива пролонгованої дії (“біогумус”, вермикомпост, купогран і на його основі різні композиції з урахуванням особливостей грунту та біологічних і сорто-генетичних відмінностей культур) для відтворення родючості грунту, підвищення врожайності та поліпшення якості сільськогосподарських культур; у тваринництві - для годівлі тварин і птиці та часткової заміни концентратів за рахунок додатків, які одержані внаслідок переробки відходів. Розроблена технологія передбачає транспортування гною і посліду до місця переробки, розташованого поблизу тваринницького комплексу, та їх переробку з метою одержання високонцентрованих добрив без забруднення навколишнього середовища. При цьому передбачається вирішити питання захисту навколишнього середовища; забезпечити економію енергозатрат на утилізацію гною (посліду) за рахунок одержання біогазу; одержати гранульовані органомінеральні добрива, зі збалансованим складом поживних речовин, які можна використовувати відразу після їх одержання.Урожайність є найбільш повноцінним показником комплексної оцінки родючості грунту, яка дозволяє найбільш достовірно проаналізувати ефективність нових видів добрив. Дія добрив залежить від біологічних особливостей культур. Найвища ефективність їх проявляється на просапних культурах, наприклад, картоплі, а також кукурудзі на силос та озимій пшениці (табл. Найбільш ефективна доза біогумусу під картоплю 4 т/га, яка

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ