Обґрунтування ресурсозберігаючого, маловідходного методу пом’якшення і коректування лужності води - Автореферат

Основними споживачами помякшеної води є теплові і атомні електростанції, хімічні і металургійні заводи, житлово-комунальне господарство, де помякшена вода використовується для живлення парових котлів низького і середнього тиску, випарників, оборотних систем водо-і теплопостачання населення і підприємств, для потреб яких в Україні виробляється біля 440 млн. м3/рік помякшеної води, що супроводжується витратою не менше 5 т/год вапна, 20 т/год хлориду натрію, 2 т/год сірчаної кислоти і скиданням у джерела водопостачання приблизно 3 500 000 т/рік стічних вод тільки Н-фільтрів, що містять не менше 50% невикористаних у технологічному процесі реагентів (що відвовідає біля 550 т/рік тільки сірчаної кислоти) або продуктів їх нейтралізації. Економічна та екологічна ефективність такого способу кондиціювання води підвищиться, якщо буде обгрунтована можливість практичної реалізації технічного вирішення, що дозволяє замість товарних продуктів застосовувати як сировину сполуки, що містяться в стічних водах того ж господарського обєкта, та створення бесстічних схем помякшення води іонітами. -розробка теоретичної моделі технологічного процесу помякшення води карбоксильними катіонітами, що дозволяє на основі відомостей про іонообмінні рівноваги оцінити основні характеристики стадій обробки води і регенерації іоніту; катіоніт вода помякшення карбоксильний Сформульована модель технологічного процесу глибокого помякшення води карбоксильними катіонітами за одну стадію, що дозволяє на основі рівнянь ізотерм обміну в бінарних системах і відомостей про склад вихідної води прогнозувати лужність, РН і твердість помякшеної води, а також оцінювати раціональні умови регенерації катіоніту сірчаною кислотою і гідроксидом натрію. Обгрунтований технологічний режим помякшення води з одночасним коректуванням її лужності і РН карбоксильними акриловими катіонітами, що забезпечує стехіометричну витрату реагентів при відновленні робочої обмінної ємності іоніту, у тому числі при використанні сірчаної кислоти і гідроксиду натрію, що містяться у відходах виробництва (стічних водах) установок знесолення води теплових, атомних електростанцій та інших промислових підприємств.Сучасні методи помякшення води з одночасним регулюванням лужності або РН характеризуються значними витратами реагентів, із яких за цільовим призначенням використовується не більше 50 % речовин. На основі аналіза технічних, економічних і екологічних показників процесу помякшення води показана можливість створення маловідходної, ресурсозберігаючої технології, заснованої на застосуванні карбоксильних іонітів, яка забезпечує скорочення витрат реагентів до стехіометричної кількості і гарантує ефективне використання замість товарних продуктів сполук, що знаходяться у відходах виробництва, і зменшення скидання солей у навколишнє середовище. Сформульована теоретична модель технологічного процесу помякшення води карбоксильними катіонітами, що дозволяє на основі відомостей про іонообмінні рівноваги у бінарних системах оцінити лужність, РН і твердість помякшеної води, залишковий вміст недесорбованих двозарядних іонів після регенерації іонітів стехіометричною кількістю кислоти, у тому числі й тією, що знаходиться у відходах виробництва.Мамченко А.В., Валуйская Е.А. Анализ кислотно-основного равновесия на карбоксильных ионитах в рамках модели биномиального распределения РК // Химия и технология воды. Модель кислотно-основного равновесия на слабодиссоциированных ионитах // Химия и технология воды. Анализ кривых потенциометрического титрования карбоксильных ионитов с позиции теории обменных равновесий // Химия и технология воды. Обмен H -Mg2 с позиций теории обменных равновесий // Химия и технология воды.

Основний зміст дисертації викладено в роботах