Обґрунтування рівнів фізичних навантажень студенток спеціальних медичних груп - Автореферат

Один з головних принципів фізичного виховання - принцип оздоровчої спрямованості, зміст якого полягає у забезпеченні оздоровчого ефекту в процесі занять фізичними вправами (Платонов В.М., Булатова М.М., 1995; Линець М.М., 1997; Куц О.С., 2003; Круцевич Т.Ю., 2000; Шологон Р.П., 2003; Шиян Б.М., 2004; Магльований А. і співавт., 2007), - є сьогодні вкрай актуальним для фізичного виховання студентської молоді. У звязку з цим проблема зміцнення здоровя і підвищення фізичної підготовленості студенток спеціальних медичних груп (СМГ) на основі ефективних, науково обґрунтованих програм з фізичного виховання має першочергове соціально-економічне значення (Магльований А.В., Белов В.М., Котова А.Б., 1998; Вацеба О.М., Козіброцький С.П., 2003, 2005; Круцевич Т.Ю., 2003; Бойчук Т., 2007 та ін.). Отже, аналіз літературних джерел (Мізеров М.М., 1996; Шологон Р.П., 2003; Вацеба О.М., 2003; Магльований А.В., 2006; Возний С.С., 2008 та ін.) показав, що залишаються недостатньо вивченими питання комплектування СМГ, системи модульного контролю за показниками фізичної підготовленості та функціонального стану, побудови фізіологічної кривої академічних та самостійних занять, регулювання рівня фізичних навантажень і тривалості етапів занять з фізичного виховання шляхом послідовного підвищення моторної щільності заняття, скорочення часу досягнення максимальної частоти серцевих скорочень (МАХЧСС) і збільшення кількості її повторень упродовж одного академічного чи самостійного заняття. уперше на основі порівняльного аналізу доведено, що дворічний період занять фізичним вихованням для студенток спеціальних медичних груп може складатися з чотирьох етапів тривалістю 6, 12, 17 і 35 тижнів, що узгоджується з функціональними можливостями організму та складністю захворювань студенток спеціальних медичних груп, рівнем належних величин фізичних навантажень, моторною щільністю занять, величиною і кількістю повторень максимальної частоти серцевих скорочень, а також реакцією серцево-судинної системи на фізичні навантаження; Практичне значення дисертації полягає у розробленні авторської програми з фізичного виховання студенток спеціальних медичних груп вищих навчальних закладів МОЗ України, застосування якої дозволяє підвищувати фізичну підготовленість, покращувати функціональний стан організму студенток та переводити їх у підготовчі й основні медичні групи; в обґрунтуванні етапів занять з фізичного виховання студенток спеціальних медичних груп, дозування фізичних навантажень, їх регламентації, побудови індивідуальних портретів фізіологічної кривої практичних та самостійних занять за комплексом показників, які відображають стан організму студенток спеціальних медичних груп із захворюваннями серцево-судинної системи.Також розглядаються особливості комплектування СМГ, застосування засобів і методів фізичного виховання за обсягом, інтенсивністю, потужністю, моторною щільністю занять, виділено й запропоновано шляхи регламентації та системного підвищення рівня фізичних навантажень, етапи їх застосування протягом дворічного періоду навчання, що підтвердило актуальність розробки авторської програми для студенток СМГ з регулюванням рівня фізичних навантажень і тривалості етапів занять фізичним вихованням через послідовне підвищення моторної щільності заняття, скорочення часу досягнення МАХЧСС і збільшення кількості ії повторень в одному занятті з урахуванням параметрів моделі фізіологічної кривої, коливань параметрів серцево-судинної системи й активізації адаптаційних резервів на академічних і самостійних заняттях. Проведено педагогічні спостереження, вивчено досвід роботи викладачів кафедри зі студентами спеціальних медичних груп із захворюваннями серцево-судинної системи, обґрунтовано методики дослідження, розроблено авторську навчальну програму для студенток спеціальних медичних груп із захворюваннями серцево-судинної системи (далі - авторська програма). Основні положення авторської програми з фізичного виховання студенток СМГ визначали зміст, організацію та структуру занять, методику їх проведення, прогнозовані рівні фізичного навантаження і тривалість етапів занять у дворічному періоді навчання, показники фізичного розвитку, фізичної підготовленості, серцево-судинної системи (ССС) та гемодинаміки (ГД), індексів Руфє та Скибінскі, частоти серцевих скорочень (ЧСС), МАХЧСС та кількості її повторень в одному занятті за моделями фізіологічної кривої академічних і самостійних занять з урахуванням адаптації організму студенток до фізичних навантажень на кожному етапі занять. Для визначення впливу рівня фізичних навантажень на етапах фізичного виховання на зміни показників фізичної підготовленості студенток експериментальної (ЕГ) та контрольної (КГ) груп протягом дворічного періоду навчання були застосовані види випробувань з авторської програми (модуль “фізична підготовленість”), а саме: піднімання тулуба з положення лежачи на спині, руки за головою, ноги не фіксуються (кількість разів); кут у положенні сидячи на підлозі, руки в сторони (ноги підняті під ку

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ