Обґрунтування параметрів качановідокремлювального апарата кукурудзозбирального комбайна - Автореферат

визначити основні чинники, які характеризують якість виконання технологічного процесу відокремлення качанів від стебел пікерно-стриперними качановідокремлювальними апаратами; провести дослідження динаміки відокремлення качанів кукурудзи від стебел методом математичного моделювання; встановити вплив основних конструктивних параметрів пікерно-стриперного апарата на якісні показники відокремлення качанів кукурудзи від стебел; Предмет дослідження: закономірності, які визначають вплив параметрів і режимів роботи качановідокремлювального апарата на показники якості виконання технологічного процесу відокремлення качанів від стебла. Вивчення фізичних, механічних властивостей рослин кукурудзи проводилося в лабораторних та польових умовах з використанням методів математичної статистики та регресійного аналізу з обробкою даних на ПЕОМ.Розроблено класифікаційну схему конструкцій качановідокремлювальних апаратів, що дозволяє розкрити особливості виконання технологічного процесу для кожної групи та встановити закономірності руху стебла і відокремлення качанів, визначити основні недоліки та переваги кожної із конструкцій. Виходячи з аналізу тенденцій розвитку конструкцій та комплексної оцінки роботи качановідокремлювальних апаратів, визначено, що найбільш розповсюдженими та перспективними з точки зору зменшення втрат качанів, забезпечення мінімального пошкодження качанів є пікерно-стриперні апарати, але не зважаючи на вказані переваги суттєвим недоліком цих апаратів є інтенсивне очісування листостеблевої маси, яке приводить до забруднення вороху. У другому розділі "Дослідження процесу роботи та обгрунтування параметрів качановідокремлювального апарата", вирішено два основних завдання: умовне розділення технологічної робочої зони качановідокремлювального апарата та вивчення основних варіантів відокремлення качанів від стебла. Розділення на умовні зони проводилось на основі аналізу окремих частин стебла кукурудзи: h1 - довжина стебла від поверхні грунту до початку протягуючих вальців; h2-довжина стебла від поверхні грунту до місця його захвату вальцями; h3-мінімальна відстань розташування качана від поверхні грунту; h4-максимальна відстань розташування качана від поверхні грунту; h5 - верхівка стебла. З метою зясування можливих варіантів відокремлення качанів від стебел шляхом інерційного відокремлення, центрального та косого ударів, защемленням між поверхнями проводились дослідження процесу його руху на передаточній ділянці.На основі теоретичних досліджень запропонована конструктивна схема нового качановідокремлювального апарата пікерно-стриперного типу та визначені основні фактори, які впливають на якість виконання технологічного процесу, а саме: частота обертання протягуючих вальців, кут нахилу першої та кут загострення другої стриперних пластин, відстань між рифами вальців та кути їх загострення. Експериментальні дослідження механіко-технологічних характеристик качанів і складових рослин кукурудзи виявили високу стійкість качанів під дією ударних та статичних навантажень. Проведені експериментальні дослідження дозволили визначити зони оптимального співвідношення чинників (при частоті обертання протягуючих вальців не більш 820 об/хв, кута нахилу першої стриперної пластини 650, кута загострення другої - 750, відстані між рифами 5-10 мм, кута загострення рифів 450), при яких травмування качанів знаходиться в межах 2-3%, забрудненість вороха не перевищує 8%, втрати качанів складають 1-2%.

Основний зміст роботи