Обґрунтування параметрів і режиму роботи підрівнювача-розстилача стрічки стебел льону - Автореферат

в) теоретично дослідити взаємодію вібрувальної поверхні щита з буртиком підрівнювача із стеблами стрічки та встановити аналітичні залежності між параметрами й режимами роботи підрівнювача і показниками руху стебел стрічки льону; г) обґрунтувати програму та методику експериментальних досліджень і визначити вплив амплітудно-частотних характеристик коливань робочої поверхні підрівнювача на розтягнутість стеблової стрічки та обґрунтувати режим роботи підрівнювача; ґ) розробити план та експериментально встановити залежність розтягнутості стрічки стебел від її щільності та швидкості удару по стеблах у момент взаємодії з нерухомою поверхнею, а також вплив початкового кута перекосу стебел у стрічці різної товщини на кінцеве його значення після підрівнювання; д) розробити й виготовити експериментальний зразок підрівнювально-розстилального пристрою з обґрунтованими параметрами, встановити його на льонокомбайн, провести лабораторні та польові дослідження, зясувати агротехнічні показники якості стеблової стрічки та визначити економічну ефективність розробленого пристрою. Наукова новизна отриманих результатів: уперше обґрунтовані конструктивні параметри повертального стола на підставі дослідження взаємодії стебел стрічки льону з його фрикційною, плоскою, похилою поверхнею, з урахуванням параметрів стрічки; уперше обґрунтовані параметри підрівнювача на основі розробленої математичної моделі взаємодії стебел стрічки з його вібрувальною поверхнею, яка здійснює поступальні, криволінійні, негармонічні коливання; уперше обґрунтовано режим роботи підрівнювача на підставі розкриття впливу частоти коливань робочої поверхні підрівнювача на розтягнутість стеблової стрічки; уперше визначено вплив амплітудно-частотних характеристик коливань робочої поверхні підрівнювача на розтягнутість стеблової стрічки; уперше визначено вплив швидкості удару по стеблах в момент взаємодії з нерухомою поверхнею та щільності стрічки стебел на її розтягнутість.Зокрема, не досліджено: взаємодію стебел стрічки льону з робочими поверхнями повертального стола та підрівнювача; залежність розтягнутості стрічки стебел від її щільності та швидкості удару по стеблах у момент взаємодії з нерухомою поверхнею; вплив амплітудно-частотних характеристик коливань робочої поверхні підрівнювача на розтягнутість стеблової стрічки; вплив початкового кута перекосу стебел у стрічці різної товщини на кінцеве його значення після підрівнювання. До основних параметрів даного пристрою належать: L1=OE - ширина стола в зоні подачі стрічки; L2=DE - ширина стола в зоні спуску стрічки; R - радіус заокруглення польової частини стола; ?, ? - кути нахилу стола відповідно до горизонталі у поздовжньо-вертикальній та до вертикалі у поперечно-вертикальній площинах; L3=AN, L4=AB - відповідно довжина і ширина щита з буртиком; hб - висота буртика; СПР - жорсткість пружини; ?К - кутовий інтервал між осями сусідніх язичків на опорно-приводному колесі; ?, ? - кути нахилу щита з буртиком до горизонталі відповідно у поздовжньо-вертикальній та у поперечно-вертикальній площинах; Ащ, ?щ - відповідно амплітуда і частота коливань щита з буртиком. На стебло, яке рухається на поверхні повертального стола, діють : сила ваги G стебла і сила ваги Gk вищерозташованих k стебел у шарі; нормальна реакція N стола; сила FTP та пара сил з моментом MCZ(FTP), отримані в результаті зведення елементарних сил тертя ковзання стебла до його центра мас С. агротехнічний буртик льон підрівнювач Складено диференційні рівняння руху нижнього стебла шару стрічки на столі: (1) де m=mcep - середнє значення маси стебла у стрічці; та - відповідно проекції вектора прискорення та швидкості центра мас стебла на осі інерціальної системи координат Oxyz; G Gk=mcep?іп?dcep?g; іп=n1?b1?i0 - кількість стебел на 1 м довжини стрічки; n1 - кількість бральних секцій комбайна; b1 - ширина захвату однієї секції; i0 - кількість стебел на 1 м2 поля; dcep - середнє значення діаметра стебла у стрічці; g - прискорення вільного падіння; ? - кут нахилу площини стола XOY до горизонту; ? - кут між віссю Oy та лінією найбільшого нахилу OF площини XOY; f - коефіцієнт тертя ковзання стебла; - проекції вектора швидкості нескінченно малого елемента стебла M; r - відстань між центром мас стебла та його елементом M довжиною dr; - відповідно кут повороту, кутові швидкість та прискорення стебла; JCZ=m?l2/18 - момент інерції стебла відносно осі Cz. Для обґрунтування кута ? записано умови, яким повинні задовольняти координати стебел стрічки на виході з повертального стола: YCK=L1; XCK?LC b ; 80°? ?к ?100?, (2) де YCK, XCK - кінцеві значення координат центра мас стебла; LC - найбільша відстань між кінцем кореневої частини і центром мас стебла довжиною l=lcep=1 м; b - частина ширини стола L2, яка необхідна для повертання стебел; ?к - кінцеве значення кута ? стебла, яке встановлювалось експериментально (рівняння (7)).У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у поліпшенні якості розстилання стрічки стебел льону на осн

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ