Обґрунтування організації раціонального використання і охорони земель в умовах здійснення земельної реформи на Львівщині - Автореферат

У звязку з цим в дисертаційній роботі досліджуються наукові основи організації раціонального використання та охорони земель на перехідному етапі до ринкової економіки, обгрунтовуються її напрямки в процесі земельної реформи. У здійсненні земельної реформи в країні спостерігається орієнтація на зміну форм власності на землю у напрямку розширення приватної, формування нових землеволодінь і землекористувань для рівноправного розвитку різних форм господарювання на землі. При цьому менше уваги звертається на вирішення головної мети земельної реформи - організацію раціонального використання й охорони земель, від чого залежить ефективність сільськогосподарського виробництва. За час реформування земельних відносин в Україні зявилося ряд наукових праць вчених, які досліджують проблеми функціонування різних форм власності на землю, способи приватизації землі, організації селянських (фермерських) господарств, кооперативів, акціонерних товариств та ін. Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку і поглибленні наукових основ раціонального використання та охорони земель; обгрунтуванні напрямків організації використання земель на перехідному етапі до ринкової економіки та науково-методичних рекомендацій щодо формування землеволодінь і землекористувань недержавних сільськогосподарських підприємств ринкового типу; вдосконаленні положень державного земельного кадастру та системи його ведення.У першому розділі - “Наукові основи організації раціонального використання та охорони земель на перехідному етапі до ринкової економіки” - досліджено сутність і завдання організації використання й охорони земель, розкрито та обгрунтовано методи її здійснення шляхом формування землеволодінь і землекористувань ринкового типу. Враховуючи завдання сучасного етапу суспільного виробництва, дослідженням встановлено, що нині організація використання земель повинна спрямовуватися на вдосконалення системи таких чинників, як форми власності на землю і, передусім, розширення і закріплення приватної власності, оптимізація складу і структури земельних угідь в напрямку зменшення розораності земель, захист їх від негативних природних процесів і явищ, обгрунтування та запровадження відповідних систем впорядкування і використання земель залежно від їх цільового призначення. Реформування земельних відносин відбувається шляхом землевпорядкування, яке, у звязку з цим, нині має особливості, спрямовані на створення організаційно-територіальних умов функціонування нових форм землеволодіння і землекористування з метою забезпечення рівноправного розвитку різних форм господарювання на землі, формування багатоукладної економіки та раціонального використання й охорони земель. Беручи до уваги рекомендації вчених-екологів про те, що співвідношення орних земель, лугів і лісів має становити 1:3, 1:3, 1:3, то очевидно коефіцієнт екологічної стійкості земель повинен мати оптимальне значення 2/3:1/3=2. У третьому розділі - “Напрямки організації використання та охорони земель в процесі здійснення земельної реформи”-обгрунтовані рекомендації щодо організації використання земель на основі персоніфікації середніх земельних часток (паїв) та на орендних засадах, апробовано механізм реструктуризації землекористувань недержавних сільськогосподарських підприємств з метою формування землеволодінь і землекористувань ринкового типу, а також розвинуті науково-методичні підходи до обгрунтування механізму економічного стимулювання раціонального використання й охорони земель.б) прийняти єдину систему тризначної кодифікації категорій земель і відповідних їм видів угідь (перший розряд визначається назвою категорій земель, другий і третій-порядковим номером виду угіддя в межах даної категорії земель); в) розглядати цільове (функціональне) призначення земель, як встановлений в нормативному порядку правовий режим використання земель або їх правовий статус залежно від виду діяльності субєкта права власності на землю, права користування землею або суспільних інтересів з присвоєнням уніфікованих державних кодів кожному виду цільового призначення землі; г) застосувати на основі прийняття системи класифікаторів і кодифікаторів інформації відкриту пошарову схему її внесення в автоматизовану систему ведення державного земельного кадастру: кадастровий номер земельної ділянки ® ідентифікаційний код власника землі або землекористувача ® код форми і відповідного їй виду власності на землю ® код цільового призначення земельної ділянки ® код категорії земель та виду угідь ® код виду сервітуту ® і т.д. З метою раціонального використання та охорони земель в ході земельної реформи необхідно проводити детальний аналіз не тільки економічного рівня господарювання на землі, але й особливо екологічного стану земель, з тим, щоб після їх передачі у власність або надання у користування не допускати погіршення природного стану земель.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ