Обґрунтування оптимального міжремонтного наробітку стрілчастих лап культиваторних агрегатів - Автореферат

Основними робочими органами культиваторів є стрілчасті (полільні) лапи, які використовуються як для передпосівного обробітку ґрунту, так і для догляду за рослинами. Для визначення допустимого спрацювання, яке можна виразити обробленою площею або пройденим шляхом, необхідно знати, як впливає ступінь спрацювання на основні показники роботи лап. Наявність такої інформації дозволить обґрунтувати оптимальний міжремонтний наробіток, тобто найбільш ефективно використовувати культиваторні лапи, що і підтверджує актуальність досліджень. експериментально дослідити залежність зміни руйнівного напруження при розрізанні коренів бурянів лапами з різною величиною спрацювання їх кромки лез; Основні результати дисертаційної роботи отримані самостійно, а саме: розроблені математичні моделі взаємодії культиваторних лап (із різним ступенем спрацювання) з ґрунтом і коренями бурянів; визначено характер та величину спрацювання лап у польових умовах від наробітку; експериментально визначено залежність тягового опору лап від наробітку; досліджено у лабораторних умовах процес різання коренів бурянів лапами з різним ступенем спрацювання їх лез.У першому розділі „Аналіз умов роботи, видів і причин відмов робочих органів ґрунтообробних машин” представлено огляд наукових досліджень, які висвітлюють основні відомості процесу спрацювання робочих органів машин для обробітку ґрунту, факторів, що впливають на інтенсивність спрацювання, впливу величини спрацювання на експлуатаційні і якісні показники роботи машин та розкривають сутність процесу взаємодії лез лап з ґрунтом і коренями бурянів. При визначенні опору ґрунту спрацьованій кромці леза лапи розглянуто два підходи: профіль спрацьованого леза лапи умовно замінювали верхньою і затильною фасками та приймали у вигляді кола вписаного у профіль кромки леза лапи. Відповідно до першого підходу, повну роботу зминання ґрунту верхньою фаскою визначали за формулою: , (1) де qзм-коефіцієнт обємного зминання ґрунту, Н/см3; b - ширина захвату клину, см; lзм - шлях, який дорівнює довжині зминання ґрунту до відриву скиби, см; - кут між площиною верхньої фаски та напрямком руху, град; - кут тертя ґрунту по поверхні фаски, град. Опір, зумовлений верхньою фаскою, розраховували через середню роботу зминання ґрунту Азм на шляху lзм, опір затильної фаски - через опір зминання ґрунту нижньою фаскою. У випадку, коли фаски є робочими площинами тригранного клина, опір лезу визначається через спрямовуючі косинуси нормальної сили N та лінії дії сили тертя.Аналізом умов і режимів роботи, видів та причин відмов культиваторних лап у процесі їх експлуатації встановлено, що головною причиною відмов роботи є швидке затуплення кромки лез лап. Теоретичними дослідженнями процесу взаємодії спрацьованої кромки лез лап з ґрунтом встановлено характер впливу величини її спрацювання на питомий опір ґрунту та одержано математичний опис даного процесу. Теоретичні й експериментальні дослідження свідчать, що при збільшенні величини спрацювання кромки леза лапи до радіуса кола, вписаного у профіль леза (радіус леза) 0,5 мм (пройдений лапою шлях 112,5 км), приріст питомого опору знаходиться в межах 36-49 % в діапазоні швидкостей руху агрегату 6-10 км/год. Експериментальними дослідженнями якісних показників роботи лап виявлено, що для дотримання встановленої глибини обробітку в межах агротехнічних вимог необхідно через кожні 25 км пройденого шляху лапою заглиблювати робочі органи культиватора на 1 см; рівномірність глибини ходу зберігається на допустимому рівні (u=37,5%) при радіусі кромки леза лапи до 0,5 мм; прийнятний ступінь підрізання коренів (94-96%) спостерігається при радіусі леза 0,3-0,4 мм, при цьому рекомендована швидкість має бути не менше 8 км/год .

Основний зміст роботи