Обґрунтування моделей реорганізації та управління системою охорони здоров’я населення міста - Автореферат

У той же час, у Конституції України (1996) та “Основах законодавства України про охорону здоровя” (1992) зазначається, що “… суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоровя і збереження генофонду народу…”, а “…реалізація державної політики охорони здоровя покладається на органи державної виконавчої влади…”. Тобто, “Система охорони здоровя” повинна розглядатися як складова з двох підсистем: власне “Охорона здоровя”, чим і повинні займатися органи державної влади, і “Медична допомога”, організація та удосконалення якої покладається на органи управління медичною галуззю та медичні заклади. Тенденція до погіршення демографічної ситуації та стану здоровя населення, функціональноцільова невідповідність існуючої системи охорони здоровя потребам, в першу чергу, соціальної профілактики свідчать про необхідність наукового обґрунтування нових моделей її інфраструктури та управління, міжсистемного розмежування функцій по збереженню, зміцненню та відновленню здоровя населення й зумовили актуальність даного дослідження, його мету та завдання. Для досягнення поставленої мети використано ряд методів: викопіювання даних, експертно-аналітичний та соціологічний - для дослідження організації та управління системою охорони здоровя; системного підходу, моделювання, статистично-математичний та прогнозування - для розробки “Концепції...”, створення нової моделі системи охорони здоровя, вивчення ефективності її функціонування та складання прогнозу. Чернігова принципово нових керованих систем - “Система охорони здоровя” та “Система медичної допомоги” населенню з визначенням їх цілей, функцій і завдань, що дозволило: а) створити при міськвиконкомі “Комітет по охороні здоровя “та концептуально обґрунтувати перейменування “Відділу охорони здоровя” у “Відділ медичної допомоги” як керівних структур підсистем охорони здоровя і медичної допомоги (рішення виконкому міськради від 22.01.96 р., прот.Досягнення мети дослідження вимагало підготовки спеціальної комплексної програми, яка базується на положеннях і досягненнях сучасної науки управління, соціальної медицини, а також матеріалах власних науково-практичних розробок з проблем теми даної роботи та використанні робіт ряду авторів, які мали відношення до питань, що вивчаються. Оцінка ефективності проведених після впровадження концепції заходів по охороні здоровя та впливу їх на стан здоровя населення визначалась за окремими показниками, що характеризують екологічну ситуацію (шкідливі викиди в атмосферу, ґрунт і воду твердих та газоподібних речовин), якість питної води, захворюваність населення на інфекційні хвороби (без грипу та гострих респіраторних захворювань), туберкульоз, дифтерію, а також захворюваність з тимчасовою втратою працездатності та смертність немовлят. Безпосередньо досліджувались: апарат управління виконкому міської ради i його окремі структурні підрозділи (відділи екології та економіки природокористування, з соціальних питань, у справах молоді, управління житлово-комунального господарства, спорткомітет тощо), 9 промислових підприємств, 2 профспілкових комітети (обласний i міський), 30 закладів (не медичні), апарат управління міського відділу охорони здоровя, 5 лікувально-профілактичних закладів, 14 амбулаторно-поліклінічні та 3 обласних ЛПЗ, які надавали медичну допомогу міському населенню. Дослідженням встановлено, що проблеми негативного впливу зовнішніх чинників на здоровя населення не можуть бути вирішені зусиллями існуючої системи охорони здоровя, оскільки у відповідності з чинним законодавством це, передусім, компетенція органів державної влади, громадських організацій та інших служб, покликаних забезпечувати охорону здоровя населення. У таких умовах неадекватною виявилась і система управління галуззю охорони здоровя населення міста, яка являла собою складну 3-х рівневу модель: I-й рівень - управління охорони здоровя облдержадміністрації (УОЗ); II-й рівень - безпосередньо міський відділ охорони здоровя (МВЗ) й опосередковано міськвиконком та обласні ЛПЗ; III-й рівень - заклади охорони здоровя (14) зі своїми апаратами управління, територіально розташовані в двох районах міста.У дисертації показана невідповідність організаційної моделі існуючої державної системи охорони здоровя потребам, в першу чергу, первинної (соціальної) профілактики та неефективність її функціонування, ототожнення й обєднання в єдину термінологічну категорію поняття “Система охорони здоровя” двох різних за змістом і юридичним статусом підсистем - власне “Охорона здоровя” та “Медична допомога”, фактичне перекладання функцій по охороні здоровя на підсистему “Медична допомога”, неспроможної за своїми функціонально-структурним устроєм та призначенням самостійно вирішувати весь спектр проблем охорони здоровя населення, що призвело до погіршення демографічної ситуації та здоровя населення. Тому запропоноване науково-практичне обґрунтування доцільності функціонально-структурної реорганізації існуючої системи охорони здоровя шляхом розмежування повноважень у д

2. Основний зміст дисертації