Обґрунтування методів оцінки племінної цінності великої рогатої худоби в молочних стадах - Автореферат

У результаті цілеспрямованого використання генофонду місцевих і закордонних порід були виведені нові українська червоно-ряба й українська чорно-ряба молочні породи, подальше удосконалення яких повинне здійснюватися переважно на основі чистопорідного розведення (Зубець М.В., 1994; Зубець М.В., Буркат В.П., Єфіменко М.Я. і ін., 2000; Макаров В.М., Храмцова О.М., 1996), одним з найбільш істотних моментів якого є обєктивна і точна оцінка племінної цінності тварин. Іншим аспектом цієї проблеми є доцільність переходу від однобічного добору худоби за молочною продуктивністю до добору за комплексом ознак, які, з одного боку, відбивали б пристосувальні здібності тварин, а з іншого - мали б істотне економічне і господарське значення (Басовський М.З., Завертяєв Б.П., 1975; Зубець М.В., Агафонов Б.О., 1994; Рубан Ю.Д., 1996, 2000). Метою досліджень було обґрунтування і розробка ефективних методів оцінки племінної цінності великої рогатої худоби в племінних господарствах на прикладі провідних стад української чорно-рябої молочної породи Харківської області (дослідні господарства «Українка Слобідська» і «Кутузівка»). вивчити звязки між показниками молочної продуктивності, відтворення, продуктивного довголіття (на основі оцінки фенотипічних і генетичних кореляцій, зіставлення генетичних трендів і аналізу причин вибуття корів зі стада) і оцінити можливі негативні наслідки однобічного добору за молочною продуктивністю; вивчити потенційну ефективність використання оцінки племінної цінності молочної худоби на основі методу BLUP («модель тварини») для комплексу господарсько-корисних ознак;Матеріалом для досліджень послужили дані племінного обліку дослідних господарств «Українка Слобідська» (970 голів) і «Кутузівка» (3200 голів). При проведенні досліджень використовувалися дані про молочну продуктивність (надій, вміст жиру в молоці і кількість молочного жиру), відтворну здатність (вік першого отелення, міжотельний період, сервіс-період, коефіцієнт відтворної здатності корів (КВЗ), дані про наявність мертвонароджених телят, абортів і народжень двоєн) і продуктивне довголіття (тривалість перебування корів у стаді), що охоплювали в цілому період з 1980 по 1998 роки. Оцінка племінної цінності бугаїв-плідників і корів здійснювалася з використанням методу BLUP («модель тварини») на основі наступної лінійної моделі (Власов В.І., 1990; Кузнецов В.М., 1996, 1997; Henderson C.R., 1988): y = Xb Za Zp e, (1) де y - вектор спостережень (надій, % жиру, кількість молочного жиру, і ін.); Для одержання найкращих лінійних незміщених прогнозів (BLUP) племінних цінностей вирішувалася наступна система рівнянь змішаної Для оцінки бугаїв-плідників і корів за комплексом ознак використовувався модифікований селекційний індекс: I = RH·WH·ПЦН RКВЗ·WКВЗ·ПЦКВЗ RB3·WB3·ПЦВ3, (4) де ПЦН, ПЦКВЗ і ПЦВ3 - оцінки племінної цінності відповідно за надоєм, приведеним до 3,2%-ої жирності молока, коефіцієнтом відтворної здатності і виживаності на протязі трьох лактацій;Установлено, що молочна продуктивність за лактацію, за винятком вмісту жиру в молоці, показники відтворення і продуктивне довголіття характеризуються помірною і низькою успадковуваністю. Надій за лактацію має достовірний негативний звязок зі вмістом жиру в молоці і віком першого отелення і позитивний - з міжотельним періодом і продуктивним довголіттям. Вміст жиру в молоці негативно корелює з продуктивним довголіттям, а кількість молочного жиру виявляє позитивний звязок з міжотельним періодом і продуктивним довголіттям. Щодо звязку показників молочної продуктивності (надій і кількість молочного жиру) і міжотельного періоду, коефіцієнти генетичної кореляції поступаються за величиною фенотипічній кореляції, але залишаються достовірними і дуже істотними, що свідчить про існування генетичного антагонізму між молочною продуктивністю і відтворними здатностями корів. З використанням багатофакторного дисперсійного аналізу нами було вивчено вплив комплексу генетичних (батько корови, його походження, батько теляти, кровність за голштинською породою і племінна цінність за надоєм) і негенетичних (вік і сезон отелення) факторів на міжотельний період, частоту мертвонароджених телят і двієн у дослідному господарстві «Кутузівка».Обґрунтовані й апробовані методи оцінки племінної цінності тварин у стадах молочної худоби на основі системи введення, збереження й обробки інформації на персональних компютерах, що дозволяє підвищити точність оцінки різних категорій тварин і тим самим збільшити темпи генетичного прогресу. Використання пропонованої версії методу BLUP («модель тварини») дозволяє значно підвищити, у порівнянні з оцінкою за фенотипом, ефективність добору: для показників молочної продуктивності - у 1,4 - 2 рази; для продуктивного довголіття - у 1,3 - 1,5 рази; для показників відтворення (міжотельний і сервіс-періоди) - у 2,5 - 3 рази. Проведені дослідження свідчать про наявність генетичного антагонізму між молочною продуктивністю корів і їхньою відтворною здатністю, що виражається в позитивній генетичній