Обґрунтування мікробіологічних критеріїв важкості перебігу поєднаної травми опорно-рухової системи і головного мозку - Автореферат

При розвитку патологічних процесів, обумовлених поєднаною травмою ОРС і ГМ, зміни НМФ, будучи вторинними, можуть відрізнятися при різних видах поєднання, локалізації і важкості пошкоджень і, завдяки цьому, служити показниками домінування визначеного виду травми, а також загальної важкості стану постраждалого. У звязку з цим встановлення динаміки змін показників НМФ слизових оболонок зіва і носа, поверхні шкіри у постраждалих із поєднаною травмою ОРС і ГМ протягом ТХ, особливо, у гострому її періоді, дозволить лікарям-травматологам використовувати їх як додаткові критерії ранньої діагностики домінуючого пошкодження, оцінки важкості перебігу і можливого виходу ТХ, глибини метаболічних розладів організму, що призводять до порушення його специфічної і неспецифічної резистентності, можливого розвитку запальних ускладнень, а це підвищить точність діагностики, ефективність проведеного лікування, знизить частоту посттравматичних ускладнень, летальних виходів, інвалідності. Мета дослідження: Встановити динаміку змін показників нормальної мікрофлори слизових оболонок зіва і носа, поверхні шкіри протягом травматичної хвороби і визначити мікробіологічні критерії важкості її перебігу у постраждалих із поєднаною травмою опорно-рухової системи і головного мозку. Виявити динаміку змін показників нормальної мікрофлори протягом травматичної хвороби у постраждалих із поєднаною травмою опорно-рухової системи і головного мозку, різною за важкістю і локалізацією домінуючого пошкодження. Вперше на значному клінічному матеріалі встановлено динаміку змін кількісних показників і видового складу НМФ слизових оболонок зіва і носа, поверхні шкіри протягом ТХ у постраждалих із поєднаною травмою ОРС і ГМ, що проявляються у підвищенні загальної щільності колонізації та кількості мікробних асоціантів, заміні індигенних видів транзиторними.В роботі вирішено актуальну медичну задачу - зясовано звязок між динамікою змін кількісних показників і видового складу нормальної мікрофлори слизових оболонок зіва і носа, поверхні шкіри у постраждалих із поєднаною травмою опорно-рухової системи і головного мозку та важкістю стану постраждалого, видом домінуючого пошкодження, частотою посттравматичних ускладнень і летальних виходів, що дозволило визначити мікробіологічні діагностичні і прогностичні критерії важкості перебігу травматичної хвороби. Виявлено значний дисбаланс кількісних показників і видового складу нормальної мікрофлори слизових оболонок зіва і носа, поверхні шкіри у динаміці травматичної хвороби у потерпілих із поєднаною травмою опорно-рухової системи і головного мозку, ступінь прояву якого залежить від загальної важкості стану хворого, від важкості і локалізації домінуючого пошкодження, а також від терміну травматичної хвороби. Виявлено найбільш значні зміни показників нормальної мікрофлори в гострому періоді (перші два - три дні) і до сьомого - чотирнадцятого днів травматичної хвороби у постраждалих з домінуванням черепномозкової травми і з важкими пошкодженнями опорно-рухової системи і головного мозку: підвищення загальної щільності колонізації до 107-108 КУО/мл; відсутність або зниження кількості (до 103-104 КУО/мл і нижче) і частоти виділення (до 0,0% - 33,3%) непатогенних стрептококів і бактерій роду Corynebacterium; заміна індигенних і додаткових видів нормальної мікрофлори транзиторними умовно-патогенними і патогенними видами - S. aureus, бактеріями родини Enterobacteriaceae, родів Enterococcus і Bacillus, P. aeruginosa, C. albicans (підвищення кількості до 103-106 КУО/мл і частоти виявлення до 20,0% - 40,0%); збільшення кількості мікробних асоціантів до чотирьох і більше видів. Встановлено чіткий взаємозвязок між відсутністю або виявленням у кількості 103-104 КУО/мл непатогенних стрептококів і наявністю у кількості 103-106 КУО/мл транзиторних видів - бактерій родини Enterobacteriaceae, S. aureus і E. faecalis у монокультурах або в асоціаціях на слизовій оболонці зіва в першу добу травматичної хвороби та підвищенням у подальшому її розвитку (у 2,6 рази і у 3 рази відповідно) частоти запальних і морфо-функціональних ускладнень поєднаної травми. Доведено можливість використання визначених змін показників нормальної мікрофлори слизових оболонок зіва і носа, поверхні шкіри у перший день травматичної хвороби (виділення мікробних асоціацій з чотирьох і більше видів у кількості 107-108 КУО/мл; відсутність або виявлення в кількості 103-104 КУО/мл непатогенних стрептококів; виділення в кількості 103-106 КУО/мл визначених транзиторних видів - бактерій родини Enterobacteriaceae, S. aureus, бактерій роду Enterococcus) в якості мікробіологічних діагностичних і прогностичних критеріїв важкості перебігу поєднаної травми опорно-рухової системи і головного мозку: критеріїв оцінки важкості стану постраждалих і діагностики домінування черепномозкової травми, прогностичних ознак можливого розвитку посттравматичних запальних ускладнень, показників термінального стану хворого і можливого летального виходу травматичної хвороби.

2. Основний зміст роботи