Обґрунтування лікувальної фізичної культури при захворюваннях сечовивідної і статевої системи - Реферат

Лікувальна фізкультура в гінекології Лікувальна фізкультура при деяких гінекологічних захворюванняхЛікувальна фізична культура - це розділ медицини, який вивчає лікування і профілактику захворювань методами фізкультури (зазвичай у поєднанні з фізіотерапевтичними процедурами і масажем). З іншого боку, лікувальна фізкультура є розділом фізичної культури, в якому розглядають фізичні вправи для відновлення здоровя хворої людини і його працездатності. Основний засіб ЛФК - фізичні вправи, що застосовуються відповідно до завданнями лікування, з урахуванням етіології, патогенезу, клінічних особливостей, функціонального стану організму, загальної фізичної працездатності. Заняття лікувальною фізкультурою можуть допомогти в зміцненні опорно - рухового апарату, тобто мязів, кісток, суглобів і звязок. З метою профілактики травм і захворювань, можуть забезпечити найбільш ефективний процес лікування, сприяють відновленню всіх функцій опорно - рухового апарату після того, як лікування закінчено.Лікувальна дія фізичних вправ виявляється в складних психічних, фізіологічних і біохімічних процесах, які протікають в організмі при заняттях лікувальною фізичною культурою. У лікувальній фізичній культурі застосовуються також вправи, які знижують збудження і підсилюють гальмування в центральній нервовій системі. Це статичні дихальні вправи, вправи в розслабленні мязів, вправи, що виконуються в повільному темпі. Вправи, що знижують збудження в центральній нервовій системі, особливо показані при тих захворюваннях, при яких переважають збудливі процеси або понижені гальмівні процеси. Чергування вправ, що підсилюють процеси збудження в центральній нервовій системі (вправи для великих мязових груп, з вираженим мязовим зусиллям, в швидкому темпі), з вправами, що підсилюють процеси гальмування (дихальні вправи, вправи в розслабленні мязів, вправи, що виконуються в повільному темпі), сприяє відновленню нормальної; рухливості нервових процесів.Для визначення ефективності використання різних засобів фізичної реабілітації на організм хворих на пієлонефрит та гломерулонефрит необхідно проводити лікарсько-педагогічні спостереження (ЛПС) під час занять лікувальною фізичною культурою. Цей контроль можуть проводити лікарі, інструктора або методисти ЛФК, лікарі-фізіотерапевти, масажисти. Відомо, ефективність занять лікувальної гімнастики, масажу, фізіотерапії необхідно визначити як в процесі одного заняття або процедури, так і в процесі всього курсу лікування. Ці спостереження або дослідження можуть проводитися до і після одного заняття ЛФК, процедури масажу; безпосередньо в процесі одного заняття або процедури масажу - після підготовчої частини, кілька разів в основній частині і в кінці заключної частини уроку або заняття, і через 10-20-30 хвилин після його закінчення; вранці і увечері в день проводження ЛФК або відпустки процедур масажу і фізіотерапії. Оцінюючи результати цих досліджень лікар, інструктор ЛФК, масажист можуть змінювати навантаження хворому безпосередньо відразу ж під час заняття, тобто можуть дозувати навантаження.Лікування пієлонефриту та гломерулонефриту комплексне, невідємною частиною якого є лікувальна фізична культура, яка призначається як на стаціонарному, так і на поліклінічному і санаторному етапі реабілітації по відповідних рухових режимах. При хронічному перебігу захворювання на поліклінічному етапі лікування застосовуються: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна гімнастика, лікувальне плавання, дозована ходьба, прогулянки, теренкур, малий туризм. Розкрито механізм дії фізичних вправ на організм хворих на пієлонефрит та гломерулонефрит - нейрорефлекторногуморальний лікувальна дія фізичних вправ виявляється трофічною дією, тонізуючим впливом формуванням тимчасових компенсацій і нормалізацією функцій.

Зміст

Введення

1. Принципи лікувальної фізичної культури

1.1 Загальна характеристика лікувальної фізичної культури при хронічному пієлонефриті, гломерулонефриті

1.2 Комплексна лікувальна фізична культура при хронічних запалювальних захворюваннях сечовивідної системи (пієлонефрит, гломерулонефрит)

1.2.1 Механізм лікувальної дії фізичних вправ при хронічних запалювальних захворюваннях нирок (пієлонефрит, гломерулонефрит)

1.2.2 Завдання, засоби, форми, методи, методика лікувальної фізичної культури при хронічних запалювальних захворюваннях нирок (пієлонефрит, гломерулонефрит)

1.3 Методи оцінки ефективності лікувальної фізичноїкультури хворих на хронічний пієлонефрит та гломерулонефрит

1.4 Сечокамяна хвороба