Обґрунтування критеріальної значимості діагностичних показників у випадках отруєння алкоголем - Автореферат

За даними Головного бюро судовомедичної експертизи МОЗ України, тільки за один рік в країні було зареєстровано понад 11 тисяч смертельних випадків отруєння алкоголем (Ю.П. Аналіз даних літератури та вивчення стану експертних досліджень свідчить про недостатньо обєктивну диференційну діагностику отруєння алкоголем з іншими видами смерті (В.А. Чутливість до алкоголю дуже індивідуальна і залежить від психічного та фізіологічного стану людини, що на практиці не враховується, а висока концентрація етанолу в крові (6-7‰) може бути для окремих осіб несмертельною, її знаходять в крові трупів осіб, що загинули внаслідок механічної травми, асфіксії тощо (І.О. Настання смерті від отруєння алкоголем залежить не тільки від кількості прийнятого етанолу, а й від рівня концентрації продуктів його неповного окислення, зокрема ацетальдегіду, який відіграє дуже важливу роль в патогенезі алкогольної інтоксикації (Ю.Е. Згідно діючих методичних рекомендацій „Судово-медична діагностика смертельних отруєнь етиловим алкоголем” (Київ, 2004), в Україні, судово-медична діагностика причини смерті від отруєння алкоголем базується на визначенні та оцінці понад 40 діагностичних і, як правило, неспецифічних ознак, діагностична цінність яких не встановлена, а висновок експерта про причину смерті ґрунтується на субєктивній оцінці їх сукупності, що обумовлює складність диференційної діагностики даного виду смерті та можливість виникнення експертних помилок.У ході роботи було досліджено 237 трупів осіб чоловічої статі віком від 19 до 74 років, які померли від отруєння алкоголем (основна група) та з інших причин (контрольна група). У осіб з контрольної групи відмічалася відсутність етанолу (Ет) в крові і сечі, що було підтверджено результатами судово-токсикологічного аналізу. З метою визначення критеріальної значимості показників концентрації ацетальдегіду (АЦА) в крові та сечі було досліджено 132 трупа осіб, які померли від ОА (основна група) та з інших причин (контрольна група). З метою визначення критеріальної значимості показників Ет було проведено дослідження 950 результатів судово-токсикологічних аналізів крові та сечі на наявність Ет у померлих від ОА та з інших причин. До інформативних макроморфологічних ознак ОА належали: вязкий світло-сірий слиз у проксимальних відділах тонкої кишки ( 3,8); виражена інєкція судин конюнктиви ( 5,5); гіперемія слизової оболонки проксимальних відділів тонкої кишки або крововиливи у її товщу ( 4,2); гіперемія слизових оболонок гортані та трахеї ( 3,4); переповнення сечового міхура ( 4,1); ціаноз та одутлість обличчя ( 3,6); набряк повік ( 3,1); крововиливи під епікардом ( 2,2) та легеневою плеврою ( 1,8) (плями Тардьє); гіперемія та дрібні ерозії слизової оболонки шлунка або крововиливи у її товщу ( 4,2); набряк легенів ( 1,8); бурувато-червоні вогнища крововиливів на черевній поверхні діафрагми ( 3,6); темно-вишневе забарвлення тканини підшлункової залози або крововиливи у її товщу ( 2,4); набряк ложа жовчного міхура ( 3,3); повнокровя та виражений набряк мякої мозкової оболонки, судинних сплетінь шлуночків головного мозку ( 0,7); повнокровя та виражений набряк речовини головного мозку ( 0,7); венозне повнокровя внутрішніх органів ( 0,5).Медико-демографічні показники смертності від отруєння алкоголем, за даними Харківського обласного бюро судовомедичної експертизи (1992-2006 рр.), стабільно займали високе місце в структурі загальної смертності-12,7±0,5%, насильницької смертності - 22,5±0,8%, перше місце в структурі смертельних отруєнь - 75,3±1,9%. Критеріальна значимість інформативних показників виражається у діагностичних коефіцієнтах, сукупність яких (діагностична сума) визначає наявність (? 30,0) або відсутність (?-30,0) отруєння алкоголем. До інформативних макроморфологічних ознак отруєння алкоголем належать: вязкий світло-сірий слиз у проксимальних відділах тонкої кишки ( 3,8); виражена інєкція судин конюнктиви ( 5,5); гіперемія слизової оболонки проксимальних відділів тонкої кишки або крововиливи у її товщу ( 4,2); гіперемія слизових оболонок гортані та трахеї ( 3,4); переповнення сечового міхура ( 4,1); ціаноз та одутлість обличчя ( 3,6); набряк повік ( 3,1); крововиливи під епікардом ( 2,2) та легеневою плеврою ( 1,8) (плями Тардьє); гіперемія та дрібні ерозії слизової оболонки шлунка або крововиливи у її товщу ( 4,2); набряк легенів ( 1,8); бурувато-червоні вогнища крововиливів на черевній поверхні діафрагми ( 3,6); темно-вишневе забарвлення тканини підшлункової залози або крововиливи у її товщу ( 2,4); набряк ложа жовчного міхура ( 3,3); повнокровя та виражений набряк мякої мозкової оболонки, судинних сплетінь шлуночків головного мозку ( 0,7); повнокровя та виражений набряк речовини головного мозку ( 0,7); венозне повнокровя внутрішніх органів ( 0,5). У випадках наявності концентрації етанолу від 3,5‰ до 5,0‰ причина смерті від отруєння алкоголем частіше мала місце в осіб жіночої статі (від 2,5 до 9,1), ніж чоловічої (від 1,8 до 4,1), але при збільшенні концентрації етанолу до 5,0‰ і більше

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ