Обґрунтування комплексної методики прогнозу нафтогазоперспективних об’єктів українського сектора азовського моря з використанням даних дистанційного зондування землі - Автореферат

У Південному нафтогазоносному регіоні, який охоплює суходіл півдня України, що прилягає до північного узбережжя Чорного і Азовського морів, та українські сектори шельфу Чорного і акваторії Азовського морів, найменше вивченою є українська частина акваторії Азовського моря. Недостатність бурових суден в Азовському морі при різкому збільшенні вартості буріння свердловин, у тому числі невеликої глибини (до 1-3 км), а також незначні обсяги дорогих сейсморозвідувальних робіт, навіть не новітніх модифікацій, вимагають застосовування в українському секторі Азовського моря маловартісних прямих і нетрадиційних методів прогнозу і пошуку нафти і газу. Поряд з цим здійснено вивчення, уточнення, узагальнення, інтерпретація накопиченого величезного фактичного геолого-геофізичного матеріалу з використанням методичних прийомів дистанційних досліджень, що дало можливість різнобічно висвітлити геологічну будову і нафтогазоносність регіону досліджень. У дисертації на основі фактичного геолого-геофізичного матеріалу, даних дистанційних космогеологічних досліджень та глибокого буріння станом на 2008 рік виконано теоретичне і практичне обґрунтування освоєння нафтогазового потенціалу із застосуванням методичних засад дистанційних досліджень та їх практичного впровадження у визначення першочергових нафтогазоперспективних обєктів українського сектора Азовського моря. Дисертаційну роботу виконано в рамках науково-дослідних робіт, що проводились у Науковому центрі аерокосмічних досліджень Землі ІГН НАН України (ЦАКДЗ): «Вивчення неотектонічного і флюїдодинамічного факторів формування сигналу на аерокосмічних зображеннях як основи розробки супутникових технологій прогнозу родовищ корисних копалин», 2000-2004 рр. (державний реєстраційний номер теми 0100U002089); «Вдосконалення супутникових технологій пошуку та прогнозу покладів вуглеводнів на прикладі перспективних нафтогазоносних обєктів Азово-Чорноморського регіону та Дніпровсько-Донецької западини», 2005-2009 рр. (державний реєстраційний номер теми 0105U000926); «Дослідження фундаментальних процесів енергомасообміну в системі «ґрунт - вода - рослина» з метою обґрунтування формування на земній поверхні інформативних спектральних сигналів для пошуків корисних копалин та контролю екологічного стану за допомогою аерокосмічних зйомок», 2002-2006 рр. (державний реєстраційний номер теми 0102U000926); «Методологія пошуку корисних копалин на основі геоінформаційного підходу до комплексного інтерпретування матеріалів аерокосмічного багатоспектрального / гіперспектрального знімання і даних наземних фізичних вимірювань та спостережень», 2007-2011 рр. (державний реєстраційний номер теми 0107U002302).У першому розділі «Стан вивченості регіону і проблеми прогнозу нафтогазоперспективних обєктів і покладів вуглеводнів методами дистанційного зондування Землі» проведено аналіз більш ніж піввікової історії дослідження акваторії Азовського моря і його українського сектора. У 1974-1983 рр. акваторія українського сектора Азовського моря була покрита площинними сейсмічними дослідженнями МСГТ. Сейсморозвідувальні роботи МВХ СГТ обсягом 2800 км сейсмопрофілів, у межах Індоло-Кубанського прогину завершилися побудовою структурних карт у масштабі 1:100 000 по відбиваючих горизонтах ІІІ (К) покр., ІІА (Р3 mk) під., Іа (N 1-Р3) mk., It (N 1t), Im (N 1m) покр., на яких висвітлена будова палеогенових і неогенових відкладів західної акваторіальної частини Індоло-Кубанського прогину до глибини 6000 м (до покрівлі верхньої крейди включно). У другому розділі «Основні особливості геологічної будови і нафтогазоносності українського сектора Азовського моря» проаналізовано існуючі уявлення про геологічну будову, тектонічне та нафтогазогеологічне районування українського сектора Азовського моря. Таким чином, дисертантом зроблений висновок про таке тектонічне районування українського сектора Азовського моря: на півночі - Східноєвропейська платформа (СЄП), до складу якої входять: Приазовська монокліналь Українського щита (УЩ), Чингульська сідловина, Північноазовський прогин.Основними концептуальними положеннями, які стали теоретичним підґрунтям досліджень, є: сучасні уявлення про блокову будову гетерогенного і гетерохронного фундаменту, яка відбивається у структурі осадочного чохла і окремих елементах підводного ландшафту; висновки про утворення покладів ВВ у неоген-четвертинний час внаслідок переміщення глибинних флюїдів по розкритих на новітньому етапі геологічного розвитку тектонічних порушеннях у гетерогенному і гетерохронному фундаменті і проникненню флюїдів через зони розущільнення порід осадочного чохла до структурних, тектонічно або літологічно екранованих пасток у відкладах крейди, палеогену, неогену; уявлення про ландшафт як геосистему, тобто систему взаємоповязаних і взаємообумовлених елементів і компонентів, на яких базується використання даних дистанційного зондування Землі у геологічних дослідженнях. В результаті досліджень проведених на другому етапі дисертантом побудована Карта неотектонічної активності, на які

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ