Обґрунтування елементів технології вирощування салату посівного у Правобережному Лісостепу України - Автореферат

Характерною особливістю клімату Правобережного Лісостепу України є нестійке зволоження ґрунту, що вимагає вдосконалення елементів технології вирощування салату посівного без зрошування. У науковій літературі питання оптимізації заходів, спрямованих на отримання високого врожаю салату посівного недостатньо висвітлені, тому виникла потреба у вивченні господарсько-цінних ознак нових сортів і підборі максимально урожайних. Дисертаційна робота з питань обґрунтування елементів технології вирощування салату посівного виконана у відповідності з темою досліджень кафедри овочівництва, яка входить до загальної наукової тематики досліджень Уманського державного аграрного університету „Оптимальне використання природного і ресурсного потенціалу агроекосистем Правобережного Лісостепу України“ (номер державної реєстрації 0101U004495, підрозділ „Удосконалення існуючих і розробка нових ефективних технологій в овочівництві“). Метою досліджень стало обґрунтування та вдосконалення окремих елементів технології вирощування салату посівного без зрошування з метою підвищення врожайності, отримання біологічно цінної та якісної продукції в умовах Правобережного Лісостепу України. На основі підбору сортименту, способу вирощування та строку висаджування розсади, схем розміщення рослин у відкритому ґрунті було поставлено ряд завдань: - оцінити рівень врожаю сортів салату головчастого та листкового в грунтово-кліматичних умовах Правобережного Лісостепу України;На основі аналізу джерел літератури встановлено, що деякі елементи технології вирощування салату посівного в умовах Правобережного Лісостепу України за нестійкого зволоження не підлягали вивченню та науковому обґрунтуванню (спосіб вирощування розсади, строк її висаджування у відкритий ґрунт, схеми розміщення та густота рослин за безрозсадного вирощування). Салат - скоростиглий вид рослин і добре використовує весняну вологу для свого росту і розвитку, тому не дуже потерпав від її нестачі та забезпечував достатньо високу врожайність. Схема розміщення рослин після дворазових проріджень становила 45х20 см, що відповідає густоті 111 тис. рослин/га. Дослідженнями передбачалося вивчення таких способів сівби та схем розміщення рослин: - широкорядковий з міжряддям 45 см і відстанню між рослинами в рядку 20 см, що забезпечує 111 тис. шт./га; Облистненість рослин сортів, що досліджували, перед збиранням урожаю, залежно від сорту, коливалась в межах 9,9-13,1 шт./росл., відповідно у сортів Кучерявець одеський і Золотий шар.У дисертації наведено теоретичні обґрунтування і подано практичну оцінку окремих елементів технології вирощування салату посівного в умовах Правобережного Лісостепу України з використанням різновидностей і сортів, касетної та безкасетної розсади різних строків сівби, визначення оптимальних схем розміщення рослин у відкритому ґрунті. Інтенсивність наростання вегетативної маси рослин салату залежала від різновидності, сорту та фази росту і розвитку в період її визначення. У салату листкового найменшим діаметр рослин був у сорту Кучерявець одеський (31,3 см), а найбільшим - у сорту Золотий шар (33,3 см). У салату листкового у фазу технічної стиглості найбільша площа листків була у сорту Золотий шар (23,3 тис. м2/га), а у салату посівного головчастої різновидності - сорту Думка (40,2 тис. м2/га). Використання касет з розміром чарунок 4х4 см і сівба насіння у ІІ декаді березня дає змогу висадити розсаду салату головчастого у ІІІ декаді квітня і одержати додатково 6,8 т/га сорту Евеліна, 5,3 т/га сорту Юстина, до 11,7 т/га сорту Гренада ожаровська та 20,2 т/га сорту Модесто.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ