Обґрунтування діагностики та вибору хірургічної тактики при мультифокальному раку нирки - Автореферат

Ріст захворюваності НКР сприяв освоєнню нових підходів у діагностиці та лікуванні цього виду злоякісних пухлин. Ріст пухлини в єдиній уродженій нирці або нирці, що залишилася після нефректомії, при білатеральному раку або у випадках функціональної неспроможності контралатеральної, обумовили необхідність розробки імперативних показань до виконання органозберігаючих операцій. Основним напрямком наукового пошуку було вивчення клініко-діагностичних характеристик та анатомо-гістологічних особливостей мультифокального раку нирки. Автором вивчено особливості перебігу мультифокального раку нирки, проведено оцінку інформативності УЗД, КТ і МРТ у виявленні мультифокальних пухлин нирок в доопераційному періоді. Задачі дослідження: Виявити частоту і визначити анатомо-гістологічні особливості мультифокального раку нирки.Другу групу склали 50 пацієнтів, яким виконувались органозберігаючі хірургічні втручання. Аналіз результатів діагностики включав оцінку точності, чутливості і специфічності методів дослідження в детекції мультифокального раку нирки. Оскільки метою роботи було вивчення клініко-діагностичних характеристик мультифокального раку нирки, у звязку з неоднорідністю представлених груп за розміром пухлини і стадії захворювання, оцінка критерію мультифокальності проводилася окремо для пацієнтів, яким виконувалась нефректомія та органозберігаюча хірургія. В першу увійшли хворі з мультифокальним НКР (n=17), другу групу склали пацієнти з монофокальним раком (n=85). Порівняльна оцінка лабораторних показників у пацієнтів обох груп свідчила про вірогідну перевагу в групі мультифокального раку пацієнтів з підвищеними рівнями сечовини і креатиніну сироватки крові та підвищенням ШОЕ.У дисертації наведене теоретичне узагальнення результатів вивчення клініко-діагностичних характеристик та анатомо-гістологічних особливостей мультифокального раку нирки і нове вирішення наукової задачі - підвищення ефективності лікування хворих на рак нирки шляхом розробки показань до проведення органозберігаючих і радикальних хірургічних втручань. Встановлено, що саркомоподібний НКР є вірогідно частішим гістологічним типом при мультифокальному його виді (17,7±9,2% проти 5,9±2,5% - при монофокальному), імовірність розвитку мультифокальності достовірно вища при низькій диференційованості пухлинних клітин (G3). Найбільш інформативним методом детекції мультифокальності в доопераційному періоді є компютерна томографія, яка дозволяє виявити сателітні пухлинні вузли до 15 мм у діаметрі (точність - 87,8%, чутливість - 28,6%, специфічність - 100%). Ультрасонографія, яку слід вважати скринінг-методом діагностики раку нирки, здатна виявляти мультифокальні вузли розмірами більше 20 мм (точність - 86,3%, чутливість - 23,5%, специфічність - 98,8%). МРТ є допоміжним методом при виявленні мультифокального раку нирки, оскільки демонструє недостатню інформативність в діагностиці сателітних пухлинних вузлів розмірами меншими від 30 мм (точність - 68%, чутливість - 25%, специфічність - 88,2%).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ