Обґрунтування і зоогігієнічна оцінка корекції інтенсивної технології виробництва з урахуванням стресочутливості організму свиней - Автореферат

У рамках вказаної теми ми вивчали умови утримання та функціональний стан організму свиней з урахуванням їх стресочутливості при інтенсивній технології виробництва у реконструйованих приміщеннях. Мета роботи - дати зоогігієнічну оцінку мікроклімату реконструйованих свинарників, вивчити ефективність роботи примусової вентиляції в них у різні періоди року та вплив мікроклімату на організм свиней; вивчити функціональний стан організму свиней з врахуванням їх стресочутливості на основі встановлення коефіцієнта емоційності (Ке) у звязку з інтенсивними технологіями виробництва. Для досягнення мети були поставлені такі завдання : 1) вивчити параметри та провести бальну оцінку мікроклімату у реконструйованих виробничих приміщеннях для утримання свиней відгодівельних груп у різні періоди року, провести оцінку ефективності роботи системи примусової вентиляції в них; 2) типізувати ремонтних свинок та молодняк свиней відгодівельної групи за коефіцієнтом емоційності (Ке), вивчити загальну адаптаційну здатність (ЗАЗ) та дослідити відгодівельні і мясні якості свиней у звязку з коефіцієнтом емоційності; 3) вивчити і проаналізувати морфологічні та біохімічні показники системи крові, природної резистентності, дослідити функціональну активність і вміст розеткоутворюючих Т-і В-лімфоцитів та їх окремих регуляторних субпопуляцій, вивчити вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів у плазмі крові свиней з різною величиною Ке; 4) вивчити морфофункціональні особливості щитоподібної залози та наднирників, а також рівень кортизолу в крові свиней з різним Ке; 5) розробити рекомендації щодо відбору ремонтних свинок для репродукції при інтенсивних технологіях. Гематологічні та фізико-хімічні дослідження проводились у науковій лабораторії кафедри внутрішніх хвороб та гігієни ПДАТУ, біохімічні та імунологічні дослідження - в лабораторії імунології Інституту біології тварин УААН, гістологічні та морфометричні дослідження виконувались на кафедрі патологічної анатомії і гістології Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького. Матеріалом для дослідження були гібридні свиноматки (на основі породи ландрас, компанії РІС з Польщі), які були завезені з репродуктивною метою в СТЗОВ „Котелеве” Новоселицького району Чернівецької області, та молодняк свиней, отриманий від першого опоросу.У реконструйованих приміщеннях найбільш стресовпливаючими факторами, залежно від періоду року, виявились такі, як температура, охолоджуюча здатність та швидкість руху повітря, а також його мікробна забрудненість та концентрація аміаку, які могли бути оцінені не вище ніж 1-2 бали за шкалою бальної оцінки, що проявляло постійний стресовий вплив на свиней. Тривалий вплив мікрокліматичного стресу привів до зниження середньодобових приростів у приміщенні №1 та №2, відповідно, у літній період на 44,0 та 35,0 %, у перехідний період на 14,0 та 7,0 %, порівняно до зимового періоду та підвищення респіраторних захворювань свиней, яке в перехідний період у досліджуваних приміщеннях досягало 73,0 та 75,0 %. Проведене тестування свиней на їх стресостійкість за уточненою нами методикою визначення Ке показало, що як свиноматок, так і молодняк можна поділити на 2 групи: стресостійкі (Ке = 45-70) та стресочутливі (Ке = 10-25). Вміст еозинофілів у периферичній крові свиней ІІ групи (з високим Ке) складав 2,50±0,20 і 2,83±0,34 (свиноматок після відлучення та молодняку, відповідно) порівняно з показниками тварин І групи (з низьким Ке): 1,50±0,35 і 1,33±0,23 (р<0,05 та р<0,01, відповідно); вміст глюкози у свиней І групи був вищим і становив у свиноматок і молодняку свиней відповідно 3,78 ± 0,12 і 5,37 ± 0,34, порівняно з показниками свиней ІІ групи 3,14 ± 0,11і 3,78 ± 0,14 (р<0,01). Збільшення густоти фолікулів та висоти фолікулярного епітелію щитоподібної залози свиней І групи дозволяє зробити припущення про значно вищу реактивність залози та стан функціональної напруги у цих тварин; гістологічними і морфометричними дослідженнями наднирників свиней з низьким Ке виявлено гіперплазію ендокриноцитів пучкової зони кіркового шару, що вказує на інтенсифікацію секреторної активності даної ділянки і зумовлює підвищення концентрації кортизолу в крові цих тварин (р<0,05); індекс адаптаційних можливостей ендокринних залоз був більшим у свиней з високим Ке (р<0,05).