Об"єктивна основа і суб"єктивні фактори електорального вибору населення в умовах суспільства, що трансформується (на матеріалах Південно-Східного регіону України) - Автореферат

Влада як форма управління державою і владні відносини як форми діяльності різних владних структур є головними аспектами в утворенні, формуванні і розвитку будь-якої держави. Процес активного розвитку української державності має складний і суперечливий характер, що не згладжується з роками, а все більш рельєфно показує розмежування соціальних орієнтирів і ще раз підтверджує, що науково-теоретичні розробки в дослідженні різних аспектів становлення політичних інститутів і процесів у суспільстві мають безсумнівну актуальність. Якщо виходити з того, що політична влада, з одного боку, це реальне прагнення до панування, тобто здатність і можливість здійснювати свою політичну волю, а з іншого, - впливати на діяльність і поведінку людей, то питання такого впливу представників влади на політичну свідомість громадян на етапі побудови демократичного суспільства набуває важливого значення. Реальним індикатором тут є саме їхня участь у виборах різного рівня, що і підлягає вивченню як надзвичайно актуальна на весь період трансформації суспільства проблема. Політик завжди повинен враховувати те, що громадяни думають про політичні заходи і як вони сприймають політичні процеси, учасниками чи просто обєктами яких вони є.У першому розділі “Поняття і типологія електорального вибору населення в системі знань політології” на основі аналізу наукової літератури розглядаються дефініції понять “влада”, “демократичні основи становлення, функціонування і розвитку політичної влади”, “електорат”, “електоральний вибір” та інших однопорядкових понять, що мають безпосереднє відношення до теми дисертаційного дослідження. Здійснюється спроба класифікувати дані визначення за їхнім змістом, характером і доповнити їх з урахуванням реальної соціально-політичної обстановки, характерної для суспільства, що трансформується. Автор доводить, що, незважаючи на безсумнівну перспективність пропорційної виборчої системи, країна не готова для її впровадження в практику: - по-перше, для введення в Україні пропорційної виборчої системи, за яку голосували ряд партій і окремих депутатів, необхідно, щоб суспільство було ідентифікованим, тобто мало чітко вироблені підвалини і курс соціально-економічного розвитку, цілком сформовану законодавчу базу та механізм її реалізації, ідеологію суспільного розвитку, сформульовану у вигляді загальнонаціональної ідеї, здатної обєднати всі основні прошарки суспільства; Зробити електоральний вибір - значить висловити свою позицію стосовно влади, її політики. Спираючись на літературні джерела, дисертант стверджує, що участь у виборах робить кожного з нас не тільки частиною електорату (від латинського: elektor - виборець), але є також наймасовішою формою політичної участі, яка повязує між собою народ і владу.Зміни, які сьогодні переживає українське суспільство, торкаються, насамперед, свідомості людей, яка реалізується через їх політичну діяльність, участь у політичному житті держави і суспільства. На рівень електоральної активності та електоральний вибір населення істотно впливають характер, зміст і темпи соціально-економічних реформ у суспільстві, а також матеріальне становище населення, а отже - його самооцінка. Особливість дослідження полягає, зокрема, у спробі поєднати різні види аналізу суто політичних явищ, таких як влада, політична діяльність, політична участь, явищ, які безпосередньо походять від них (електоральна поведінка), а також явищ, що мають складний характер (політична свідомість, політична культура, громадська думка та ін.) й потребують соціально-психологічного аналізу. Доведено, що на зміст і характер політичної поведінки людей, їхньої участі в політичному житті суспільства, політичну активність та форми її прояву, крім макросоціальних обєктивних факторів, впливають: рівень розвитку суспільної і, в першу чергу, політичної свідомості суспільства в цілому та його складників; рівень розвитку політичної культури; зміст і характер ціннісних орієнтацій, притаманних даному суспільству і складникам його ієрархічної структури. Спираючись на аналіз результатів виборів 1998-2000 рр.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ