Сутність, зміст та обсяг поняттєво-ціннісного складника концепту "робота", аналіз семантики його імені, дериватів та утворених за їх участі словосполучень у словникових та дискурсивних контекстах. Визначення корелятів конвенціональних та образних метафор.
Попри статус міджисциплінарного обєкта аналізу, концепт РОБОТА ще не був предметом комплексного лінгвістичного дослідження на сучасному англомовному матеріалі, що визначає наукове завдання дисертації: встановлення національно-культурної специфіки актуалізації поняттєво-ціннісного та образно-ціннісного змісту концепту РОБОТА у сучасному британському та американському художньому дискурсі. При вивченні концепту РОБОТА антропоцентризм проявляється у врахуванні національно-культурних особливостей уявлень субєктів британського та американського художнього дискурсу про явище роботи, що визначають специфіку поняттєвого, образного та ціннісного змісту концепту РОБОТА. Розвязання завдань дисертації передбачає використання методів традиційної функціонально-семантичної парадигми: дефініційного аналізу - для встановлення епідигматичної структури імені концепту; компонентного аналізу - для виявлення конститутивних ознак концепту; синтагматичного аналізу - для зясування властивостей сполучуваності імені концепту та його синонімів й доповнення переліку ознак концепту; контекстуального аналізу - для виокремлення дискурсивних фрагментів актуалізації концепту й встановлення складників предметно-референтної ситуації роботи; кількісного аналізу - для встановлення кількісних співвідношень засобів вербалізації поняттєво-ціннісного та образно-ціннісного складників концепту у британському та американському художньому дискурсі; а також когнітивно-дискурсивної парадигми: фреймової і прототипної методики - для моделювання поняттєво-ціннісного складника концепту; інструментарію теорії концептуальної метафори - для виявлення та опису конвенціональних і образних метафор, що репрезентують образно-ціннісний складник концепту; методики когнітивно-прагматичної інтерпретації, що дозволяє врахувати пресупозиції продуцента дискурсу та інференції інтерпретатора, - для виявлення особливостей дискурсивних реалізацій концепту. Наукова новизна дослідження зумовлюється тим, що у ньому вперше встановлено особливості функціонування концепту РОБОТА у британському та американському сучасному художньому дискурсі; проаналізовано відмінності актуалізації концепту у досліджуваних англомовних лінгвокультурних спільнотах; надано визначення концепту РОБОТА з позицій когнітивно-дискурсивного підходу, встановлено його структурні складники; розкрито зміст та обсяг поняттєво-ціннісного й образно-ціннісного складників концепту; виявлено структуру поняттєвої категорії РОБОТА. Конвенціональні метафори роботи, що функціонують у британському та американському дискурсі, демонструють онтологічну (РОБОТА є МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБЄКТ; ОБЄКТ БАЖАННЯ), структурну (РОБОТА є ЧЛЕНОВАНИЙ РЕСУРС) та орієнтаційну природу (РОБОТА є ТОЧКА у ПРОСТОРІ), реалізуючись як РОБОТА є ІСТОТА/ РОСЛИНА/ ДЗЕРКАЛО/ БУДІВЛЯ/ ОБЄКТ ВІДЧУЖЕННЯ/ ОБЄКТ МАНІПУЛЯЦІЇ (онтологічні), РОБОТА є ДИНАМІЧНИЙ/ ВЛАДНИЙ РЕСУРС (структурні), РОБОТА є ЗВЕРХУ/ ЗНИЗУ/ ПОПЕРЕДУ/ ПОЗАДУ (орієнтаційні).Зважаючи на те, що функціонування концепту РОБОТА як однієї з визначальних цінностей сучасного англомовного суспільства не закріплене за певним інституціональним контекстом, художній дискурс, який відтворює дійсність у всій різноманітності проявів, постає як найбільш адекватний контекст аналізу концепту. Дескриптивні засоби вербалізації концепту РОБОТА типу а worker/workman, a white-collar worker, a workaholic, workfulness, workableness, a workhouse, a working day, to work in shifts/with interest; to work day and night; to work with ones hands; to work as a clerk; to work for/against smb., worked up, work-shy тощо відображають предметно-референтну ситуацію роботи, яка містить такий обовязковий актант, як субєкт дії (агентс), й факультативні актанти - обєкт (пацієнс, продукт/результат), адресат (бенефактив, малефактив), сирконстант (помічник, інструмент), а також додаткові параметри ситуації: темпоратив, локатив, стимул, передпосилання, спосіб, мета. Прагматично орієнтовані засоби вербалізації концепту РОБОТА типу a flash in the pan, а dab hand, childs play, to work ones fingers to the bone, to have ones hands full, to put ones best foot forward, to sweat blood, to be riding high, to have (too) many irons in the fire тощо відображають предметно-референтну ситуацію роботи на підставі уподібнення її складників феноменам, що мають позитивний/негативний аксіологічний зміст у рамках англомовної лінгвокультури, й у такий спосіб виражають оцінку, яка у контексті дискурсу може актуалізуватися як емоційне почуття-ставлення субєкта до обєкта оцінки. Перше розширення обєднує імена таких концептів: ОБТЯЖЛИВІСТЬ/MOIL, НАПРУЖЕННЯ/PLUGGING, ТЯГАР/SLAVERY, НАМАГАННЯ/STRIVING, ПОДЕНЩИНА/HACKWORK, ПОТУГИ/STRAIN, НАТУГА/SWEAT, СИЛКУВАННЯ/UPHILL WORK, ТЯЖКІСТЬ/DONKEYWORK, ВАЖКІСТЬ/GRUNT, НУДОТНІСТЬ/ GRIND, ОДНОМАНІТНІСТЬ/DRUDGERY, КЛОПІТ/PLODDING; їх уточнюючими семами є “складне/difficult”, “нудне/boring”, “монотонне/monotonous”. Друге розширення охоплює концепти: ВИТВІР/OPUS, ЗДОБУТОК/SHOWPIECE, ШЕДЕВР/MASTERPIECE, ТВОРІННЯ/MAGNUM OPUS, КАРТИНА/PAIN
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
