Комплексний аналіз теоретичних проблем визначення поняття та класифікації об"єкта злочину. Соціальний зв"язок, як зміст суспільних відносин людини. Родовий об’єкт злочину і його кримінально-правові норми. Аналіз відносин власності при крадіжці майна.
У своїй курсовій роботі поставлені такі задачі: · систематизувати та узагальнити погляди вчених-правознавців нашої країни та зарубіжних країн на поняття обєкта злочину; · виявити притаманні обєкту злочину ознаки, що дають змогу відмежувати його від предмету злочину, предмету охоронюваних суспільних відносин, предмету злочинного впливу; · виявити проблемні питання в юридичній літературі, повязані із поняттям обєкта злочину; Будучи одним із чотирьох елементів складу злочину, обєкт злочину дає можливість визначити суспільно-політичну сутність злочину. Саме обєкт суттєво сприяє визначенню поняття злочину, значною мірою впливає на зміст обєктивних і субєктивних ознак злочинів, є провідним критерієм для класифікації злочинів, а також для побудови системи Особливої частини КК.У кримінально-правовій літературі традиційно визнається, що обєктом будь-якого злочину є суспільні відносини, тобто відносини між людьми у процесі їх спільної діяльності чи спілкування, які охороняються нормами права. Сфера особистих благ, прав і свобод людини і громадянина визнавалася малозначною і другорядною у загальній ієрархії прав суспільства. Такі відносини можуть виступати як обєкт злочинності в цілому. Кримінальний кодекс Німеччини (параграф 12 глава 11) визначає злочин як: "протиправне діяння за яке передбачено позбавлення волі на строк не менше одного року або більш суворе покарання" Як бачимо, обєктом злочину закон зарубіжних країн називає сам злочин, а в окремих випадках правові норми. Піонтковський зробив висновок, що обєктом злочину являються суспільні відносини.Обєкт відіграє істотну роль і для визначення самого поняття злочину, значною мірою впливає на зміст обєктивних і субєктивних його ознак, є вихідним при кваліфікації злочинів, побудові системи Особливої частини КК. Значення обєкта злочину визначається тим, що він є: - обовязковим елементом складу злочину, тому його відсутність виключає злочинність вчиненого і, як наслідок, можливість настання кримінальної відповідальності. Це означає, що для притягнення особи до відповідальності за конкретною статтею Кримінального кодексу необхідно встановити, на який обєкт було направлено вчинення злочину, якому саме обєкту ця шкода була заподіяна або створювалася загроза заподіяння такої шкоди, - підставою розподілу Особливої частини КК на розділи. Розмежовуючи загальний і типовий обєкти, він вказує на те, що загальний обєкт - це всі суспільні відносини, які охороняються кримінальним законом, а типовий - суспільні відносини, які забезпечують усі блага особи чи суспільні відносини, які забезпечують економіку. У деяких джерелах також є виділення у межах тричленної класифікації, поряд із родовим, підгрупового (видового) обєкта, коли в середині великої групи однорідних суспільних відносин розрізняються більш вузькі групи відносин, що відображають один і той же інтерес учасників цих відносин чи таких, що виражають деякі тісно взаємоповязані інтереси одного і того ж обєкта.Фесенка під родовим обєктом злочину слід розуміти соціальні цінності, на які посягає певна група злочинів. Тацієм, згідно з яким родовий (груповий) обєкт розуміється як обєкт, що охоплює певне коло тотожних або однорідних за своєю соціально-політичною та економічною сутністю суспільних відносин, які тому й охороняються єдиним комплексом взаємоповязаних кримінально-правових норм. Зокрема, якщо розглядати, скажімо, злочини проти встановленого порядку несення військової служби (так звані військові злочини), то тут, очевидно, при віднесенні даних складів злочинів до цього розділу, був причетний не обєкт, а субєкт злочину. У процесі створення нового КК України було піддано докорінній ревізії саме родові обєкти злочину - виділено нові родові обєкти злочину (наприклад, "Злочини проти довкілля", "Злочини у сфері використання електронно-обчислюваних машин (компютерів), систем та компютерних мереж", "Злочини проти безпеки виробництва" та ін.); деякі раніше визначені родові обєкти поділені (наприклад, "Злочини проти життя, здоровя, волі і гідності особи" розділені на "Злочини проти життя та здоровя особи", "Злочини проти волі, честі та гідності особи" та "Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості"); деякі родові обєкти визначені по-новому, виходячи із сучасного розуміння їх змісту (наприклад, "Посадові злочини" - "Злочини у сфері службової діяльності"). Приміром, злочини у сфері фінансової діяльності не були виділені за їх родовим обєктом і залишились як складова у розділі VII КК - "Злочини у сфері господарської діяльності".Кожен зі злочинів, обєднаних за ознаками спільності родового обєкта, характеризується своїм безпосереднім обєктом, установлення якого має важливе значення для правильної соціально-політичної оцінки злочину і його юридичної кваліфікації. У певних випадках кілька злочинів мають один безпосередній обєкт: так, безпосереднім обєктом злочинів, передбачених статтями 121-126, є здоровя особи, а зло
