Об’єкт злочину - Курсовая работа

ВІННИЦЬКИЙ КОЛЕДЖ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ «УКРАЇНА» ЦИКЛОВА КОМІСІЯ З ПРАВОЗНАВСТВА КУРСОВА РОБОТА з дисципліни «Кримінальне право» на тему: Об’єкт злочину Студентки 3 курсу спеціальності: 5.03040101 «Правознавство» Солодчук Антоніни Вінниця 2015 Зміст Вступ 1. Поняття об’єкта злочину 1.1 Зміст суспільних відносин, що виступають як об’єкт злочину 1.1.1 Суб’єктний склад 1.1.2 Предмет 1.1.3 Соціальний зв’язок 1.2 Об’єкт злочину та ззовні схожі поняття 1.2.1 Предмет злочину 1.2.2 Предмет злочинного впливу 1.2.3 Знаряддя і засоби здійснення злочинного діяння 1.2.4 Потерпілий від злочину 2. Види об’єктів злочину 2.1 Класифікація об’єктів злочину «по вертикалі» 2.1.1 Загальний об’єкт 2.1.2 Родовий об’єкт 2.1.3 Безпосередній об’єкт 2.2 Класифікація безпосередніх об’єктів злочину «по горизонталі» 3. Значення об’єкта злочину Висновок Використана література Вступ Основною метою курсової роботи є комплексний аналіз теоретичних проблем визначення поняття та класифікації обєкта злочину. У своїй курсовій роботі я поставила такі задачі: · систематизувати та узагальнити погляди вчених-правознавців нашої країни та зарубіжних країн на поняття об’єкта злочину; · виявити притаманні об’єкту злочину ознаки, що дають змогу відмежувати його від предмету злочину, предмету охоронюваних суспільних відносин, предмету злочинного впливу; · виділити та проаналізувати види об’єкту злочину; виявити проблемні питання в юридичній літературі, пов’язані із поняттям об’єкта злочину; · проаналізувати розмежування злочинів за об’єктом під час кваліфікації. Теоретичну базу дослідження складають праці вітчизняних і зарубіжних вчених минулого і сучасності з кримінального права, кримінології, криміналістики, кримінально-процесуального права. У дослідженні використані праці таких вчених, як М.І. Бажанов, В.В. Сташис, В.Я. Тацій, Ю.В. Баулін, М.Й. Коржанський, А.Н. Трайнін, Г.П. Новоселов, Е.А. Фролов, Г.А. Крігер та інші. 1. У подальших наукових працях під обєктами злочинів розуміли конкретні відносини, речі та стани осіб чи речей (С.В. Познишев), матеріальні та нематеріальні цінності (А.Н. Трайнін), суспільні інтереси (Б.С. Нікіфоров), охоронювані кримінальним правом блага (С.Б. Гавриш). Такої ж позиції дотримувалися і автори фундаментальної праці “Курс советского уголовного права” за редакцією Н.А. Бєляєва та М.Д. Шаргородського. Обєктом кримінально-правової охорони є також і громадський порядок, громадська безпека, довкілля, конституційний устрій України тощо. Проте повний і вичерпний перелік таких обєктів міститься в Особливій частині цього Кодексу, де встановлюється і кримінальна відповідальність за конкретні посягання на них. Однак, як зазначає Є.А. Фролов, це не означає, що кримінальне право охороняє всі без винятку суспільні відносини. Наприклад, в обєкті такого злочину, як підміна чужої дитини (ст. 148 КК), остання є лише предметом відносин, що охороняються законом, а їх субєктами виступають батьки цієї дитини.