Інженерно-геоморфологічний ризик розвитку небезпечних екзогеодинамічних процесів на території міста Дніпропетровська - Автореферат

Модельним регіоном для розробки і реалізації методичного підходу до оцінки інженерно-геоморфологічного ризику обрано місто Дніпропетровськ, з огляду на те, що воно тяжіє до тектонічно складної для платформної частини України зони зчленування Українського щита та Дніпровсько-Донецької западини і є одним з найбільших, багатогалузевих промислових міст України. Нерівномірність сукупної дії усіх видів техногенних впливів на рельєф міста обумовлює різний ступінь ризику розвитку небезпечних процесів, вивчення закономірностей якого сприятиме поглибленню теоретико-методичних основ еколого-геоморфологічних досліджень і вирішенню прикладних питань, повязаних з різними видами будівництва, з розробкою рекомендацій для стабілізації небезпечних процесів. Мета роботи - виявити природні й техногенні чинники ризику і оцінити інженерно-геоморфологічний ризик розвитку небезпечних екзогенних процесів та явищ на території великого промислового міста. 5) здійснити оцінку території міста за ступенем сумарного ризику розвитку небезпечних екзогенних процесів; обґрунтувати практичні рекомендації, спрямовані на оптимізацію стану техногенних морфолітосистем, розміщених у зонах підвищеного ризику. Інформаційну базу дослідження становлять: а) опубліковані та фондові матеріали, що містять інформацію про режим ґрунтових вод за 100-річний період; закономірності розвитку процесів підтоплення, просадки, зсувів та ерозії за 25-ти річний період; природні та техногенні чинники активізації цих процесів; б) результати натурних візуальних досліджень автора, що були спрямовані на встановлення характерних рис рельєфу вибіркових процесонебезпечних ділянок, розташованих на схилах балок Зустрічна, Тунельна, Красноповстанська, Войцеховича, а також дослідження форм техногенного рельєфу - карєрів, звалищ промислових відходів тощо.У першому розділі - „Теоретико-методичні засади дослідження інженерно-геоморфологічного ризику” - розглянуто загальні уявлення про особливості взаємодії людини і суспільства з рельєфом та рельєфоутворюючими процесами, проаналізовано методичні підходи до класифікації та оцінювання техногенних впливів на рельєф, обґрунтовано напрямки дослідження й управління ризиком на території великого міста. Визнано, що рельєф та рельєфоутворюючі процеси на території міст є обєктом особливого наукового зацікавлення вчених різних наукових напрямків, які хоч і розвиваються на перетинанні геології, геоморфології, екології та інших дисциплін, однак базуються на загальногеографічних та загальногеоморфологічних концепціях (роботи О.М. Концептуальною основою дослідження міста є уявлення про його геоморфологічне середовище як складну полігенетичну динамічну техногенну морфолітосистему, що реально виділяється у просторі і часі та складається із взаємоповязаних та взаємодіючих елементів: а) рельєфа та рельєфоутворюючих відкладень, б) рельєфоутворюючих процесів, в) внутрішніх звязків між компонентами системи та зовнішніх звязків даної системи з іншими. Методологічну основу дослідження складає розуміння характеру взаємозвязків у системі „геоморфологічне середовище - людина”, які реалізуються через впливи природних та техногенних чинників на активізацію і катастрофічний розвиток небезпечних екзогенних процесів. Серед усіх природних чинників виключну роль в активізації процесів на території м.Дніпропетровська відіграють такі: а) структурно-геологічні - наявність зон перетинання регіональних розломів та складність розломно-блокової будови, що зумовлено розташуванням міста у тектонічно складній для платформної частини зоні зчленвування Українського щита і Дніпровсько-Донецької западини; особливість геологічної будови, у якій беруть участь кристалічні породи докембрію з корою вивітрювання, осадові відкладення палеогену і неогену, переважно в депресіях кристалічного фундаменту, які повсюдно перекриті товщею антропогенових відкладень, представленою чергуванням горизонтів лесів та викопних грунтів, загальною потужністю від 5-7 м (лівобережні тераси) до 40-57 м (ділянки вододільного плато на правобережжі); б) геоморфологічні - полігенність рельєфу, яка проявляється в наявності денудаційної підвищеної та ерозійно-акумулятивної низовинної рівнин; контрастність рельєфу, повязана з наявністю ділянок з різним ступенем розчленування рельєфу; склад, стан і властивості рельєфоутворюючих відкладень (особливо, водонестійкість та схильність до осідань); в) кліматичні - середня багаторічна кількість опадів, режим та інтенсивність їх випадіння, промерзання і відтанення ґрунту; г) гідрогеологічні - режим першого від поверхні водоносного горизонту, що формується на важких суглинках і глинах раньоплейстоценового і неогенового віку; глибина залягання рівнів ґрунтових вод (до 2 м на заплаві та низьких терасах, 5-20 м на вододільному плато).Етап інтенсивних та різноманітних техногенних впливів, які обумовлюють катастрофічні та аварійні прояви екзогенних процесів, розподіленого на фази: а) нова (кінець ХІХ ст. 50-ті роки ХХ ст.) фаза створення передумов техногенної активізації екзогенни

2. Основний зміст дисертаційної роботи