Інженерно-геологічні умови правобережного схилу долини Дніпра в районі м. Києва - Автореферат

Тому забезпечення довгострокової стабільності схилу для збереження архітектурно-ландшафтного комплексу історичної частини міста має важливе значення і залежить, у визначальній мірі, від інженерно-геологічних умов, що постійно змінюються під впливом природних та техногенних чинників. Тому встановлення закономірностей просторово-часових трансформацій інженерно-геологічних умов та факторів, що їх спричиняють; виявлення особливостей розвитку ерозійно-гравітаційних процесів, що є характерними показниками зміни інженерно-геологічних умов схилових ділянок; розробка методів оперативного визначення стану стійкості дозволять встановити доцільність функціонального використання та оптимальні напрями подальшого освоєння; встановити терміновість ліквідації дестабілізуючих чинників для збереження схилу та споруд на ньому. Дослідження інженерно-геологічних умов правобережного схилу долини Дніпра в районі Києва відбувалось в звязку з виконанням у відділі інженерної геології науково-дослідних робіт: «Розробити методику та обґрунтувати моніторинг геологічного середовища зон історичної забудови м. Вперше виконано наукове узагальнення і систематизація фактичного матеріалу інженерно-геологічних вишукувань накопиченого численними виконавцями, даних про інженерно-геологічні умови та їх трансформацію в процесі урбанізації, вплив на розвиток екзогенних геологічних процесів, які і є основним показником зміни інженерно-геологічних умов. Розроблена методика оперативного визначення стану стійкості інженерно-геологічних умов схилу на основі розрахунку запропонованого автором коефіцієнта стабільності, за якою визначено стан стійкості інженерно-геологічних умов характерних ділянок та дано прогноз можливості їх зміни.При цьому планується встановити роль грунтів схилу у розвитку екзогенних процесів та в утворенні особливих форм рельєфу (циркоподібних ярів, тераси на строкатих глинах, розгалужених ярів), встановити вплив техногенної трансформації гідрографічної мережі, рослинного покриву, умов дренування ґрунтових вод, рельєфу на зміну інженерно-геологічних умов; визначити залежність особливостей інженерно-геологічних умов від функціонального використання території; виділити типи ділянок схилу за геолого-геоморфологічними та екзогеодинамічними показниками, розробити систему критеріїв стабільності схилу. Загальний інженерно-геологічний метод застосовувався для вивчення фізико-географічних, геоморфологічних, геологічних, гідрогеологічних та геодинамічних факторів формування інженерно-геологічних умов; техногенний - для аналізу впливу техногенних чинників на їх трансформацію; історичний - для встановлення часових аспектів взаємодії природних умов і техногенного навантаження в процесі урбанізації території; математичний - для узагальнення і систематизації даних про розвиток екзогенних процесів на схилі за період 1939-2000 рр. Дослідження виконувались за схемою: 1. Для прогнозу можливої зміни інженерно-геологічних умов застосовувався метод індикаторів, у ролі яких і використовувались показники стабільності схилу. До зміни інженерно-геологічних умов в процесі освоєння схилу призводили техногенна трансформація гідрографічної мережі, рельєфу, рослинного покриву, умов дренування грунтових вод [2]. Особливості формування інженерно-геологічних умов Наявність і руйнування ПП, перезволоження витоками із ПВК активізує суфозію, просідання лесових грунтів, призводить до зрушення грунтів та деформації споруд Звалища ТВ сприяють акумуляції поверхневого стоку; витоки із ПВК-до підтоплення Витоки із ВПК сприяють розвитку просідних процесів у лесових грунтах та деформації споруд; ТВ, розкопування, полив схилів підрізання його стежками призводять до розвитку лінійної ерозії, зсувів Кореневі системи дерев армують схил та регулюють надходження атмосферних вод у грунт, проте танення снігу, що скидався з забудованих територій, ТВ, повалені дерева сприяють акумуляції атмосферних вод та перезволоженню грунтів Підрізання схилів часто призводить до розвитку зсувних процесів.Техногенна трансформація гідрографічної мережі, рослинного покриву, рельєфу, умов дренування грунтових вод на схилі мала як негативний так і позитивний вплив на інженерно-геологічні умови схилу. Техногенне перетворення рельєфу супроводжується порушенням природного стану схилу, накопиченням на поверхні чи у підземних пустотах техногенних відкладів із низькими міцнісними властивостями, що призводить до зміни інженерно-геологічних умов та зниження стабільності. За розрахунком на основі розробленої автором карти-схеми поширення техногенних відкладів у масштабі 1:25000 обєм насипних і намивних грунтів на схилі перевищує 1 млн. куб. м. Особливості формування інженерно-геологічних умов, інтенсивність розвитку екзогенних процесів, основні дестабілізуючі чинники залежать від функціонального використання території, яке визначає основні напрямки та інтенсивність техногенного впливу.

Основний зміст роботи

1. Проведене детальне дослідження факторів формування інженерно-геологічних умов правобережного схилу долини Дніпра в районі Києва та їх трансформації в процесі урбанізації (фізико-географічні, геолого-тектонічні, геоморфологічні, гідрогеологічні, екзогеодинамічні та техногенні).

2. На основі розробленої автором класифікації грунтів схилу за впливом на розвиток екзогенних процесів визначені активні, активно-нейтральні, нейтральні, умовно-нейтральні, закріпляючі, стабілізуючі товщі. Із наявністю у розрізі різних типів грунтів повязані особливі форми рельєфу (циркоподібні яри, ерозійно-структурна тераса, розгалужені яри).

3. Техногенна трансформація гідрографічної мережі, рослинного покриву, рельєфу, умов дренування грунтових вод на схилі мала як негативний так і позитивний вплив на інженерно-геологічні умови схилу.

4. Техногенне перетворення рельєфу супроводжується порушенням природного стану схилу, накопиченням на поверхні чи у підземних пустотах техногенних відкладів із низькими міцнісними властивостями, що призводить до зміни інженерно-геологічних умов та зниження стабільності. За розрахунком на основі розробленої автором карти-схеми поширення техногенних відкладів у масштабі 1:25000 обєм насипних і намивних грунтів на схилі перевищує 1 млн. куб. м.

5. Особливості формування інженерно-геологічних умов, інтенсивність розвитку екзогенних процесів, основні дестабілізуючі чинники залежать від функціонального використання території, яке визначає основні напрямки та інтенсивність техногенного впливу. За основними напрямками техногенного впливу в процесі урбанізації схилу визначені 4 періоди.

6. На основі аналізу та систематизації даних про розвиток екзогенних процесів на схилі за період 1939-2000 рр. встановлені основні чинники дестабілізації інженерно-геологічних умов схилу: природні, якими є атмосферні води, талі снігові води, грунтові води; та техногенні, основними з яких є незадовільний стан ДШС і підземних водонесучих комунікацій

7. Розроблені принципи моніторингу, що грунтуються на розрахунку коефіцієнта стабільності інженерно-геологічних умов схилу за розробленою автором системою показників стабільності. Виявлено пять типів стану (стабільний, досить стабільний, відносно стабільний, нестабільний, загрозливий). Стан схилу визначає терміновість ліквідації дестабілізуючих чинників, частоту моніторингу.

8. За розробленими критеріями виконана типізація правобережного схилу долини Дніпра між Либіддю і Сирцем (район) за інженерно-геологічними умовами. При цьому виділенні 5 типів підрайонів за особливостями геолого-геоморфологічних та екзогеодинамічних ознак та 5 типів ділянок в межах підрайонів за стабільністю інженерно-геологічних умов

Самойленко Л. В, Черевко И.А. Роль пестрых глин в образовании и развитии оползней // Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України. - Київ: - 2001. - С. 90-95.

Самойленко Л.В. Вплив функціонального використання території на зміну інженерно-геологічних умов правобережного схилу долини Дніпра в районі Києва // Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України. - Київ: - 2003. - С. 246-248.

Самойленко Л.В., Черевко І.А. Строкаті глини як компонент геологічного середовища Києва // Геол. журнал. - 2002. - №1. - С. 47-52.

Самойленко Л.В., Черевко І.А. Характеристика лесових відкладів на території Києва в межиріччі Дніпро-Либідь // Геол. журнал. - 2002. - №3. - С. 72-78.

Демчишин М.Г., Дударенко О.О., Самойленко Л.В., Шехунова С.Б. Основні напрями вдосконалення інженерного захисту територій, будинків та споруд // Екологія довкілля та безпека життєдіяльності. - 2002. - №5-6. - С. 3-8.

Ситнікова В.А., Куциба В.О., Самойленко Л.В. Вплив гідрогеологічного режиму на стан архітектурних памяток // Будівельні конструкції. - 2003. - Вип.58. - С. 392-398.

Demchyshyn M., Samoylenko L., Biletzky V. Hazardous geological processes on the urbanized areas as a factors of its pollution // Interfaces against pollution. Abstracts. - Miskolc. - 2002. - P. 54.

Демчишин М.Г., Самойленко Л.В., Шехунова С.Б. Інформаційне забезпечення прогнозу та попередження надзвичайних ситуацій можливих при проявах зсувів // Інформаційні технології управління екологічною безпекою ресурсами та заходами у надзвичайних ситуаціях. Тези доповідей. - Харків: Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «ХАІ». - 2002. - С. 151 - 153.

Демчишин М.Г., Дударенко О.О., Самойленко Л.В., Шехунова С.Б. Надзвичайні ситуації в звязку з процесами в геологічному середовищі України // Материалы V-го Севастопольського Международного семинара «Фундаментальные и прикладные проблемы мониторинга и прогноза природных, техногенных и социальных катастроф». - Севастополь. - 2002. - С. 11 - 15.

Демчишин М.Г., Соковніна Н., Вдовиченко С., Самойленко Л.В. Монітринг геологічного середовища - інформаційна основа запобігання надзвичайних ситуацій на урбанізованих територіях // Тези доповідей 2-ї Міжнародної НП конференції «Сучасні інформаційні технології управління екологічною безпекою регіонів, природокористуванням, заходами у надзвичайних ситуаціях». - Київ-Харків-Крим. - 2003. - С. 74-78.

Размещено на .ru