Корекція дотеперішньої хрестоматійної картини віршованого слова у зв"язку з розвитком модерних ідейно-естетичних тенденцій, що вийшли з надр "мурівських" полемік. Творчість поетів Нью-йоркської групи. Актуалізація естетичних начал поетичної творчості.
Кажучи "знову", маємо на увазі Празьку школу, ціле гроно видатних поетів старшої й середньої генерації, які з різних (головним чином політичних) причин стали представниками української літературної думки у великому світі й, попри свою географічну відірваність від материзни, відіграли значну роль у розвитку її красного письменства. Окреслюючи цей новий етап у розвитку української поезії як цілісності, мовимо, передусім, про творчість поетів так званої Нью-йоркської групи (Емма Андієвська, Богдан Бойчук, Женя Васильківська, Віра Вовк, Патриція Килина, Богдан Рубчак, Юрій Тарнавський). Йдеться про гроно яскраво індивідуальних особистостей, творчість яких разом із певними спільними філософсько-естетичними засадами в стильовому плані є вельми відмінною й потребує окремої розмови. Зрештою, й суто географічно Нью-йоркська група не є нині власне нью-йоркською: Віра Вовк живе й працює в Аргентині, Емма Андієвська - в Німеччині, отож назва ця є більше символічною й відбиває один історичний момент, коли різні долі перехрестилися на терені творення нового поетичного слова. Рельєфна метафора, сумлінний прорисунок конкретної деталі, окремого епізоду, поетичне малярство - одна з підвалин його лірики, її самоцінна матерія, карб жанру: "Мідь мускулів напята на косах і серпах", "вузькогруді вулиці, як кабальєрос, лежать на струнах камяних гітар і плачуть", "гарячка спалила землю, яка лежить, натягнувши на очі присмерк, і тяжко дихає" та ін.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
