Інвестиційна діяльність та її роль у розвитку суспільного виробництва - Курсовая работа

Вирішення завдань побудови ринкової економіки в Україні в цілому та в її регіонах і галузях зокрема повязане з необхідністю структурної побудови, яка вимагає формування та реалізації ефективної інвестиційної політики. На сьогодні до інвестиційної політики висувають досить жорстокі вимоги, оскільки вона має являти собою такий управлінський інструмент, який не просто реагує на зміни що відбуваються, а, враховуючи існуючі характеристики інвестиційної привабливості країни, регіонів та галузей, працюючи на їх покращення, поєднує вирішення проблем інвестиційної сфери з досягненням перспективних цілей соціально-економічного розвиту. Дані умови, а також завдання ефективності використання інвестованих коштів диктують необхідність формування інвестиційної політики на основі розробки стратегії або збалансування плану здійснення інвестиційного процесу, розробки тактичних заходів, які, у свою чергу, повинні мати за основу пріоритетні напрями інвестування. Реалізація завдань розвитку ринкової економіки України, особливо у виробничій сфері, не привела до очікуваного значного зростання ефективності виробництва як на мікро-, так і на макрорівні.Терміни "інвестиції", "інвестування", "інвестиційний процес", "інвестиційна діяльність", "інвестиційна політика" стали вживатися в нашій країні порівняно нещодавно. Так, наприклад, поняття "інвестиції" ототожнюють з капітальними вкладеннями, "інвестиційна діяльність з інвестуванням . Економічне визначення інвестицій можна сформулювати таким чином: Інвестиції - це видатки на створення, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння основного капіталу, а також на повязані з цим зміни оборотного капіталу, оскільки зміни у товарно-матеріальних запасах здебільшого залежать від руху видатків на основний капітал[5, с.12]. Під прямими інвестиціями розуміється безпосереднє вкладення коштів інвестором в обєкти інвестування Або прямі інвестиції - це форма вкладень, яка дає інвестору безпосереднє право власності на цінні папери та майно. Під непрямими інвестиціями розуміється інвестування, опосередковане іншими особами (інвестиційними або фінансовими посередниками).Згідно з Законом України «Про інвестиційну діяльність», державне регулювання інвестиційної діяльності, проведення інвестиційної політики, направленої на соціально-економічний і науково-технічний розвиток України , забезпечується державними органами в межах їх компетенції і здійснюється шляхом: - подання фінансової допомоги у вигляді дотацій, субсидій, субвенцій, бюджетних позик на розвиток окремих регіонів, галузей, виробництв; Останні повинні враховувати наступні аспекти: регіональний (які регіони найбільш потребують інвестицій), територіальний (визначаються райони і міста, які мають перевагу в інвестиціях) і галузевий (у які галузі, підгалузі повинні пріоритетно прямувати інвестиції). До того ж всі витрати і збитки іноземних інвесторів відшкодовуються з державного бюджету або інших джерел, встановлених Кабінетом Міністрів України в поточних ринкових цінах на основі оцінок незалежних аудиторів, і в тій валюті, в якій здійснювались інвестиції або іншій валюті прийнятній для інвестора. В завдання "Програми" входить залучення додаткових джерел інвестування прогресивних структурних зрушень та інших якісних перетворень в економіці України за рахунок коштів іноземних інвесторів, формування експортного потенціалу, росту технічного рівня виробництва, скорочення енергоємності продукції. здійснити організацію статистичної звітності про іноземних інвесторів, вдосконалити систему обліку відповідно до міжнародних стандартів, здійснити публікацію нормативних актів України та іншої інформації, яка цікавить іноземних інвесторів на іноземних мовах;За умов гострої нестачі власних економічних ресурсів, необхідних для відновлення національного виробництва, стабільного економічного розвитку країни, проведення структурної перебудови та розвязання проблем інтеграції України до глобальних світових економічних систем, важливого значення набувають питання щодо залучення зовнішніх джерел фінансування. До цього часу інвестори приходять на український ринок переважно на короткострокові проекти, у середньо - та довгостроковий бізнес інвестор не йде. Це спричинено тим, що інвестори виходять на український ринок з метою швидкої окупності капіталу та отримання швидких надприбутків, а в разі економічної кризи, політичної нестабільності та інших ускладнень вони хочуть мати можливість швидко з найменшими витратами вилучити свій капітал. Коли інвестиції спрямовуються на внутрішній ринок з метою збереження зайнятих позицій або збільшення участі на ринку. Коли інвестиції спрямовуються на раціоналізацію виробничого процесу з метою підвищення конкурентоспроможності виробництва за рахунок використання більш дешевих зарубіжних факторів виробництва.Інвестори охоче вкладають кошти у не капіталомісткі галузі, які можуть забезпечити за певних обставин швидку окупність капіталу. Порівняно значні вклади

План

Вступ

1. Поняття інвестицій, їх види та економічний зміст

2. Політика держави щодо інвестиційної діяльності в Україні

2.1 Тенденції і перспективи іноземного інвестування

3. Стратегія підвищення інвестиційної привабливості економіки України для іноземного капіталу

Висновок

Список літератури