Інвестиційні ресурси України - Курсовая работа

Через нерідко непродуману фінансову політику в Україні практично втрачено кошти приватних та інституційних інвесторів: ні домогосподарства, ні вітчизняні та іноземні інвестори - юридичні особи не поспішають вкладати свої кошти в реальну економіку. Нині першочергове завдання держави полягає в тому, щоб забезпечити стимулювання процесів нагромадження й ефективного використання інвестиційних ресурсів відповідно до перспектив інноваційного розвитку. Удосконалення управління інвестиційними процесами потребує рішучих дій держави як на макро-, так і на мікрорівнях. По-перше, державне управління інвестиційними процесами забезпечує збереження робочих місць та пріоритетів і веде до підтримки часто збиткових, але важливих для національної безпеки галузей і виробництв. Ефективне використання інвестиційних ресурсів, які ще вдається залучити в українську економіку, необхідність їх збільшення та соціальні функції інвестування визначають актуальність і значущість теми дослідження курсової роботи.Термін "інвестиції" походить від латинського слова "invest", що означає вкладення коштів. Інвестиції мають фінансове та економічне визначення. За фінансовим визначенням, інвестиції - це всі види активів (коштів), що вкладаються в господарчу діяльність з метою отримання доходу. Економічне визначення інвестицій можна сформулювати таким чином: інвестиції - це видатки на створення, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння основного капіталу, а також на повязані з цим зміни оборотного капіталу, оскільки зміни у товарно-матеріальних запасах здебільшого залежать від руху видатків на основний капітал. З іншого - інвестиції виступають у формі вкладень (витрат), які визначають приріст вартості капітального майна, тобто як реалізовані попит та пропозиція.Розрізняють економічну, технологічну, відтворювальну, галузеву, видову, територіальну структуру капітальних вкладень, а також структуру за формами власності. Економічна структура капітальних вкладень характеризує їхнє цільове призначення: вкладення безпосередньо в галузі виробничої і невиробничої сфери. Економічна структура капітальних вкладень тісно повязана із структурами інших видів і визначає їхній стан і динаміку. Розподіл загального обсягу капітальних вкладень між їх активною і пасивною частинами відбиває ефективність використання капітальних вкладень, технічний рівень будівництва. Видова структура капітальних вкладень зумовлює розходження в часі обороту капітальних вкладень у різних галузях.Освоєння інвестицій шляхом будівництва, реконструкції або технічного переозброєння складається з кількох послідовних етапів, обовязковими з яких є: фінансування будівництва, забезпечення будов матеріально-технічними ресурсами та технологічним обладнанням, виробництво будівельно-монтажних робіт, виконання пусконалагоджувальних робіт, приймання виконаних робіт та готового обєкта інвестором (введення в експлуатацію), розрахунки за виконані роботи. Для будівництва, що здійснюється за рахунок недержавних капітальних вкладень, Положення має рекомендаційний характер, але зобовязує здійснювати фінансування через установи банків. За інших джерел фінансування, тобто за участю приватних фірм, інституційних інвесторів або громадян, фінансування здійснюється відповідно до укладених між інвестором (інвесторами) і банком договором або договором, укладеним між організацією, якій доручається централізація коштів і фінансування проектів, та інвесторами. Матеріально-технічне постачання будов - складний процес, який включає: визначення перспективних потреб у матеріалах, виробах і технічних засобах, встановлення строків їх поступового залучення у виробничо-будівельний процес, розміщення замовлень у виробників і постачальників та узгодження з ним строків поставок. Матеріально-технічна база будівництва характеризується особливостями її функціонування в інвестиційному процесі: по-перше, ресурсів потрібно постачати рівно стільки, скільки споживається будівництвом у певний період (перевиробництво призводить до банкрутства); по-друге, за умов перехідного до ринку періоду зберігається необхідність випереджальних темпів виготовлення продукції будпідприємствами матеріально-технічної бази порівняно з темпами виконання обсягів будівельно-монтажних робіт.На сучасному етапі розвитку Україна внаслідок трансформаційних процесів у минулому переживає період нестабільності і становлення економічної, правової і соціальної структур. Будь-які зміни подібного характеру не проходять без значних витрат ресурсів, а зміни в масштабі цілої країни мають потребу в залученні капіталів колосального масштабу. Для реалізації визначених дій потрібно в першу чергу вивчити конкретний стан в області залучення іноземних інвестицій у дійсних українських умовах, розглянути економічну і законодавчу бази, що забезпечують інвестиційний клімат у країні. Сьогодні, саме невизначеність у законодавчій сфері обмежує інвестиційний процес, тобто спостерігається своєрідний парадокс: найсильніший інструмент по залученню закордонного капіталу

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади дослідження ресурсного забезпечення інвестиційної діяльності

1.1 Сутність інвестування

1.2 Різновиди,структура та ефективність капітальних вкладень

1.3 Аналіз особливостей ресурсного забезпечення інвестиційних процесів в Україні

Розділ 2. Суть та структура інвестиційного проекту

2.1 Оцінка інвестиційних процесів в Україні

2.2 Оцінка форм фінансування інвестиційної діяльності в Україні

2.3 Механізм інвестування підприємства

Розділ 3. Шляхи підвищення ефективності мобілізації та використання інвестиційних ресурсів

Висновки

Список використаних джерел