Інвестиційні процеси в регіонах України. Напрями їх активізації - Курсовая работа

Підприємства країн колишнього Радянського Союзу, які втратили можливість черпати фінансові ресурси з централізованих джерел, вийшли у вільне плавання до безкрайніх просторів ринкової економіки, не зовсім розуміючи як жити у цих умовах. Коли є гроші, їх можна інвестувати в основні фонди або в оборотні кошти, та якщо продукція має достатній ринок збуту, то можна жити досить респектабельно навіть в умовах нестабільної економіки. Згідно з визначенням гроші є у інвесторів, але більшість їх знаходиться за кордоном, де фінансисти грають за своїми правилами. Це обумовлено тим, що інвестиції торкаються найглибших основ господарської діяльності, визначають процес економічного зростання в цілому. У сучасних умовах вони виступають найважливішим засобом забезпечення умов виходу з економічної кризи, структурних зрушень у народному господарстві, зростання технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро і макрорівнях.В системі відтворення, безвідносно до його суспільної форми, інвестиціям належить найважливіша роль в справі відновлення і збільшення виробничих ресурсів, а, відповідно, і забезпечення відповідних темпів економічного росту. Якщо уявити суспільне відтворення як систему виробництва, розподілу, обміну та споживання, то інвестиції, головним чином, стосуються першої ланки - виробництва, і, можна сказати, складають матеріальну основу його розвитку. Інвестиції - це грошові, майнові, інтелектуальні цінності, які вкладають в обєкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку. Їх можна робити в основні (будівлі, споруди, машини и й устаткування тощо) та оборотні (для формування виробничих запасів товарно-матеріальних цінностей тощо) фонди, у нематеріальні ресурси й активи (цінні папери, патенти, ліцензії тощо). Ці витрати представляють собою інвестиції в "людський капітал", які на сучасному розвитку економіки набувають все більшого і більшого значення, тому що на сам кінець результатом людської діяльності виступають і будинки, і споруди, і машини, і устаткування, і саме головне, основний фактор сучасного економічного розвитку - інтелектуальний продукт, який визначає економічне положення країни в світовій ієрархії держав [1,67].Інвестиції відіграють важливу роль у розвитку і функціонуванні підприємства. Непрямі інвестиції - це опосередкована участь у виборі обєкта інвестування і вкладання коштів іншими способами (фінансовими посередниками). Інвестор купує цінні папери фінансових посередників, наприклад, інвестиційні сертифікати інвестиційних компаній. За формою власності інвестиції поділяються на приватні, державні, іноземні та спільні. Економісти розділяють також інвестиції з огляду на спрямованість дій, виділяючи чотири їхні види: нетто-інвестицій, екстенсивні інвестиції, реінвестиції, брутто-інвестиції.Інвестиції можуть класифікуватись за різними ознаками, а саме: залежно від фонду, за рахунок якого формуються; залежно від джерела фінансування; за формами власності; залежно від строків освоєння; за обєктами вкладання; за способом участі в інвестиційному процесі; за регіональною ознакою; залежно від мети.Досвід розвинутих країн засвідчує, що держава фінансує більшу частину фундаментальних (безприбуткових) наукових досліджень і науково-технічних розробок. Вибір найсприятливішого способу забезпечує інвестору економію інвестиційних ресурсів та запобігає втратам на усіх стадіях життєвого циклу інвестицій. Зниження податкового тиску на підприємства може створити умови для формування у них власних фінансових джерел інвестицій - амортизаційних фондів і реінвестованої частини прибутку. Однак таких ресурсів недостатньо для того, щоб зробити глибоку структурну перебудову економіки і забезпечити стабільне економічне зростання.Тому Україні потрібно залучати іноземні інвестиції, зокрема таких інвесторів, як ООН, Європейський Союз, група Всесвітнього банку, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Міжнародний валютний фонд (МВФ) та ін. Як бачимо, залучення масштабних зовнішніх інвестиційних ресурсів та формування ефективної СПК в Україні передбачає необхідну істотну трансформацію економічних, політичних та соціальних чинників інвестиційного клімату нашої держави в напрямі їх лібералізації.Нові соціально-економічні умови господарювання визначають і нові підходи до оцінювання інвестиційного потенціалу регіонів, ставлять завдання аналізу моніторингу та пошуку шляхів вирішення проблем, повязаних з інвестиційною діяльністю на всіх регіональних рівнях. Найбільші потенційні приватні інституційні інвестори - це комерційні банки, які здійснюють переважно короткострокове кредитування найприбутковіших торгово-посередницьких операцій, а не інвестування. Сьогодні кожний регіон виробляє свої підходи до активізації інвестиційної діяльності: одні мають надію на розширення дотацій із центрального бюджету щодо підтримки вугільної промисловості, АПК, ВПК, інші намагаються мобілізувати власні ресурси через місцеві податки та інші канали, треті сприяють розвитку недержавн

Зміст

Вступ

1. Теоретичні аспекти розвитку інвестиційної політики в Україні

1.1 Визначення сутності поняття «інвестицій»

1.2 Класифікація інвестицій

1.3 Інвестиційна діяльність та інвестиційна політика в Україні

Висновок до розділу 1

2. Стан та шляхи активізації інвестиційної діяльності в Україні

2.1 Характеристика інвестиційної діяльності за сучасних умов

2.2 Регіональна інвестиційна політика. Показники інвестиційной привабливості регіонів України

2.3 Іноземні інвестиції в економіці України

Висновок до розділу 2

3. Проблеми та перспективи розвитку інвестиційної діяльності в регіонах України

3.1 Проблеми інвестиційної діяльності в регіонах України

3.2 Перспективи та шляхи розвитку інвестиційної діяльності в Україні

3.3 Шляхи активізації інвестиційної діяльності в Україні

Висновок до розділу 3

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Інвестиції - вкладання капіталу в різні сфери та галузі народного господарства всередині країни та за її межами з метою привласнення прибутку.

Інвестиції можуть класифікуватись за різними ознаками, а саме: залежно від фонду, за рахунок якого формуються; залежно від джерела фінансування; за формами власності; залежно від строків освоєння; за обєктами вкладання; за способом участі в інвестиційному процесі; за регіональною ознакою; залежно від мети.

Інвестиційна діяльність - це сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави, спрямованих на реалізацію інвестиційних програм з метою отримання доходу або прибутку. З поняттям „інвестиційна діяльність" тісно повязаний термін „інвестиційний процес" - це процес обґрунтування і реалізації інвестиційних проектів.

Для інвестиційної діяльності дуже важливим є інвестиційний клімат - це стан великої кількості економічних змінних, що стимулюють або стримують інвестування в національну економіку чи окремі її сектори. інвестиція економіка іноземний