Інвестиційні можливості: суть, значення та методи визначення - Реферат

Економічна теорія розглядає інвестування як взаємодію пропозиції капіталу і потоку інвестиційних можливостей. Було б помилковим дійти висновку, що безперервний потік інвестиційних можливостей подає для оцінки сам себе. Взагалі, чим раніше можна визначити інвестиційну можливість, тим більшим буде масштаб винагороди. Для будь-якої організації існує потенційний набір інвестиційних можливостей, які збігаються за своєю суттю з виробленими цілями і стратегією компанії. Багато середніх і великих компаній розуміють подібний стан речей і саме тому роблять серйозний наголос на інноваціях і розвитку, віддаючи їм пріоритет на рівні організації, заохочуючи ранню ідентифікацію інвестиційних можливостей.Актуальність обраної теми полягає в тому, що проблеми інвестицій в економіку завжди займали одне з центральних місць в економічній науці. Це повязано з тим, що інвестування є базовим процесом розширеного відтворення та вирішення сучасних проблем вітчизняної економіки, а це, в свою чергу, впливає на соціально-політичне становище країни. В світовій практиці під категорією "інвестиція" розуміють "використання майна для отримання грошей". Правового значення категорія "інвестиція", а точніше "інвестування" набуває тоді, коли законодавець, вимушений врегулювати певні відношення, визначаючи цю категорію, переслідує чисто прагматичну мету - належним чином встановити коло правовідносин, що підлягають регулюванню відповідним правовим актом. З прикладної точки зору інвестиції - це видатки на створення, розширення, реконструкцію і технічне переобладнання основного капіталу, а також повязані з цим зміни оборотного капіталу, оскільки зміни в товаро-матеріальних запасах здебільшого залежать від руху видатків на основний капітал.Термін "капіталіст" насамперед характеризує індивідуума, який інвестує свій капітал, а не лише накопичив певний його запас. Тільки шляхом інвестування капітал як накопичена цінність втягується в економічний процес. Капітал, накопичений у формі запасу конкретних матеріальних і нематеріальних благ, готовий до особистої участі в інвестиційному процесі, однак сфера його використання в таких формах має вузько функціональне значення. Капітал в усіх його формах, який використовується в інвестиційному процесі, може бути задіяний насамперед у виробничій діяльності підприємства. Інвестиції як альтернативна можливість вкладення капіталу в будь-які обєкти господарчої діяльності.Ціль аналізу інвестиційних ризиків полягає в тому, щоб надати необхідну інформацію для прийняття управлінських рішень про доцільність інвестування й передбачити заходи щодо захисту від можливих фінансових втрат. У загальному виді процес аналізу інвестиційних ризиків можна уявити як послідовність ряду етапів: 1. У світовій практиці вироблені два види аналізу інвестиційних ризиків, які взаємно доповнюють один одного: - якісний аналіз; Область катастрофічного (неприпустимого) ризику - це область, у межах якої можливі втрати, близькі до розміру власних коштів підприємства (ІС5 перебуває в межах 75-100%). На підставі інформації, отриманої в результаті опитування експертів, проводиться ранжування факторів за ступенем їхнього впливу на рівень ризику інвестиції, а потім будується спеціальна модель, що дозволяє аналізувати ризикові ситуації.До розробки інвестиційного проекту треба залучати різноманітних фахівців, які володіють достатніми теоретичними знаннями і мають необхідний практичний досвід у цьому виді діяльності (менеджерів, фінансистів, маркетологів, юристів, економістів, інженерів).

Зміст

Вступ

1. Проблеми інвестування

2. Інвестиції підприємства: основні характеристики

3. Методи аналізу інвестиційних ризиків

Висновки

Список використаних джерел

До розробки інвестиційного проекту треба залучати різноманітних фахівців, які володіють достатніми теоретичними знаннями і мають необхідний практичний досвід у цьому виді діяльності (менеджерів, фінансистів, маркетологів, юристів, економістів, інженерів). Залучення до розробки інвестиційного проекту консультантів і експертів, які не є працівниками підприємства, дає змогу підвищити рівень довіри потенційних інвесторів (оскільки ці фахівці - особи незацікавлені, а тому, можливо, є більш обєктивними). Обовязковою в цій роботі є також участь керівника підприємства і автора ідеї, покладеної в основу проекту.

1. Грідасов В. М., Кривченко С. В., Ісаєва О. Є. Інвестування: Навчальний посібник. - К.:Центр навчальної літератури, 2004. - 164с.

2. Зимин И. А. Реальные инвестиции. Уч. Пособие. - М.: Ассоциация авторов и издателей "ТАНДЕМ"." ЭКМОС" 2000. - 304с.

3. Про інвестиційну діяльність: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №10. - Ст. 138.

4. Шарп У. Ф. Инвестиции. - М.: ИНФРА-М, 2000. - 1024с.

5. Шевчук В. Я., Рогожин П. С. Основи інвестиційної діяльності. - К.: Генеза, 1997. - 384с.

Размещено на .ru