Відтворення як безперервне відновлення процесу послуг та духовних благ, на основі якого здійснюється відтворення всіх елементів економічної системи – продуктивних сил, виробничих відносин. Основи життя людського суспільства та її матеріальне виробництво.
Економіка - це наука про багатство, і природно, що із самого початку виникнення в центрі її уваги виявилася проблема економічного росту. Вирішення цієї проблеми означає пошук таких факторів розвитку економіки, що забезпечили б підвищення рівня життя при постійному росту населення. Разом з тим фактом є те, що населення Землі безупинно зростає - людству знадобилося 10 тисяч років, щоб його чисельність досягла 1 мільярда (це відбулося в 1850 р.). ДО 2000 р. на Землі проживали вже 6 мільярдів чоловік, а до 2020 р. чисельність населення може скласти 8 мільярдів чоловік. відтворення економічний матеріальний Американський економіст Е.Медісон, досліджуючи історію економічного росту починаючи з 500 р. н.е., прийшов до результатів, згідно яким протягом 1500 років чітко проглядається 4 періоди, у рамках яких була установлена визначена залежність між ростом населення і ростом випуску продукції на одну людину.Проте одним актом виробництво не закінчується. Суспільне виробництво як виробництво на макрорівні (країна,міждержавні економічні обєднання тощо) є виробництвом для задоволення людських потреб і знаходиться в постійному русі, проходячи такі стадії: власне виробництво, розподіл, обмін і споживання продуктів і послуг. Виробництво має постійно відновлюватись через свої чотири стадії. Відновлення робочої сили повязане з відновленням працездатності її іу ширшому розумінні з підготовкою замість працівників, які відходять від виробництва, наступної належної зміни. При цьому розподіл, по-перше, відбувається в самому виробництві як розподіл засобів виробництва і робочої сили за його галузями та сферами; по-друге, розподіл є особливою стадією руху суспільного продукту, при якому визначаються частки різних соціальних верств та індивідуумів у цьому продукті.Таке відтворення характерне для традиційних суспільств з неринкових економікою,де надзвичайно низькі темпи розширення виробництва, а звідси-уповільненість економічного та соціального прогресу. При такому відтворенні фактори виробництва не залишаються незмінними: основним джерелом їх розширення або якісного поліпшення є додатковий продукт, який у такому процесі вже не може бути повністю використаний на особисте споживання, Кількісні та якісні зміни факторів виробництва досягаються також за рахунок раціоналізації їх використання, розвитку науково-технічного прогресу. Вони не забезпечують безперервності зростання виробництва, оскільки обєктивно породжують і неможуть усунути появу стагнації, спадів та періодичних криз в економіці. Економічне зростання виявляється в конкретній динаміці кількісного збільшення та якісного удосконалення суспільного продукту і факторів його виробництва. Індивідуальне відтворення підприємства в умовах ринкової економіки забезпечується за рахунок: збереження авансованих коштів (просте відтворення); частки прибутку, отриманого внаслідок виробництва і реалізації товару (розширене відтворення).Якщо в промисловості людина повністю може впливати на процеси виробництва, то в сільському господарстві така можливість обмежена, адже тут обєктом діяльності людини є живі організми: рослини і тварини; біологічні процеси їх протікають за певними законами природи і обєктивно вимагають пристосування всього ритму виробництва до ритму природи: до природного проходження виробничого процесу. У певних межах її можна згладжувати виголення інших продуктів, які мають не однаковий час виробництва і робочий період. Для кожного господарства відповідно до спеціалізації важливо встановити таку структуру засобів виробництва, яка б забезпечувала найбільший вихід валової та товарної продукції при низькій собівартості. Визначення оптимального поєднання основних і допоміжних галузей, промислових підприємств і промислів вимагає формування відповідного виробничого потенціалу на основі досягнень науково-технічного прогресу з метою підвищення ефективності його функціонування, використовуючи ринкові механізми, що передбачає в сільському господарстві не просто використання техніки, а й створення системи машин. Так, якщо в промисловості несвоєчасне виконання технологічних операцій впливає на затримку виготовлення продукту,то в сільському господарстві це призводить до прямих значних втрат втіленої в неї праці, а це позначається на результативності функціонування підприємств та можливостях нагромадження.Значний внесок у розробку проблем розподілу зробили Д. Мілль свою тритомну працю присвятив в основному розподільним відносинам, подетально та поелементно проаналізувавши практику розподілу та підбивши підсумки теорії розподілу класичної політичної . Розподіл у відтворенні виконує потрійну роль: по-перше, є умовою виробництва; по-друге, виступає результатом виробництва; по-третє, визначає характер і кількісний рівень споживання. У процесі розподілу визначається частка кожного економічного фактора виробництва в створеному сукупному суспільному продукті, валовому національному продукті чи національному доході. Мілля щодо ототожнення обміну з розподілом, то можна сказати, що розподіл є ланкою взаємо
План
Зміст
Вступ
1. Процес відтворення
1.1 Сутність процесу відтворення
1.2 Види відтворення
1.3 Особливості відтворення в аграрній сфері економіки
2. Сутність розподілу
2.1 Умови розподілу
2.2 Динаміка розподілу і використання прибутку підприємства
3. Розподіл суспільного продукту в Україні
4. Практична частина
Висновки
Список літератури
Додатки
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
