Дослідження напрямів вивчення значення слова. Визначення константних семантичних елементів прикметників температурної ознаки у мові та змінних смислів у мовленні. Роль семантичного інваріанта в творенні смислів прикметників температурної групи.
На основі кількісних характеристик виділено семантичне поле англійських прикметників температурної ознаки, його ядро і периферію, описано синонімічні та антонімічні звязки цих прикметників і функціонування їхніх типових смислів. Актуальність теми зумовлено відсутністю єдиної теорії і методології вивчення значення слова, а також розбіжностями у визначенні семантичного статусу прикметника. Дисертація виконана в межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України і наукової теми “Дослідження структурно-семантичних особливостей та тенденцій розвитку англійської мови”, що розробляється кафедрою англійської філології Львівського національного університету імені Івана Франка (тему затвердила Вчена Рада Львівського національного університету імені Івана Франка, протокол № 2/5 від 28 травня 1997 року. Обєктом дослідження є англійські прикметники, які утворюють ядро семантичного поля прикметників температурної ознаки (arctic, freezing, frigid, icy, cold, chill, cool, lukewarm, tepid, warm, hot, torrid). Предметом дослідження слугують інваріантні значення, типові смисли англійських прикметників температурної ознаки та їхні синонімічні звязки.Значенню як формі соціальної фіксації і кодифікації діяльності протистоїть смисл як мотивоване відношення до значення, як форма входження значення у структуру свідомості людини. Наприклад, прикметник cool має 84 синоніми, chill - 45, bitter - 60, penetrating - 40. Ядро поля формують 12 членів, зокрема, cold, cool, frigid, chilly, icy, arctic, freezing, warm, lukewarm, hot, tepid, torrid. Отже, семантичне поле температурної ознаки - це закрита парадигма, ядро якої має 1) два полюси arctic-torrid, 2) середні квантори позитивного і негативного полюсів (домінанти) cold-warm, 3) підсилення ознаки tepid - lukewarm - warm - hot - torrid, та ослаблення ознаки cool - chill - cold - freezinig - frigid - icy - arctic, 4) велику кількість членів (1076). Семний (маємо на увазі потенційні семи) склад інваріантного значення домінанти cold: a) низька температура, б) відсутність тепла, в) розташований на значній відстані (немалій) від тепла, г) який спричиняє пониження тепла, ґ) який є причиною відсутності тепла, д) який використовує пониження тепла, е) який має малу кількість внутрішнього тепла, є) якому властива відсутність внутрішнього тепла, ж) який є причиною зменшення внутрішнього тепла, з) який є причиною відсутності внутрішнього тепла.Проведене в обсязі дисертації дослідження основних напрямів вивчення значення слова, інваріантного значення в мові та смислу в мовленні дало змогу дійти таких висновків: В основі відображення лежить важливе для його розуміння відношення смислу і значення. Поряд з ним кожне слово має смисл, під яким ми розуміємо виділення з цього значення тих сторін, які повязані з конкретною ситуацією. Семантичним полем ми називаємо множину слів, в інваріантному значенні яких є спільні семи. Оскільки в нашому дослідженні ми основну увагу приділили проблемі значення слова, семантиці прикметника, то нас передусім цікавило семантичне поле парадигматичного типу і, зокрема, прикметників температурної ознаки. Семантичне поле температурної ознаки - це закрита парадигма, яка має 1) два полюси arctic-torrid, 2) середні квантори позитивного і негативного полюсів (домінанти) cold-warm, 3) підсилення ознаки tepid - lukewarm - warm - hot - torrid, та ослаблення ознаки cool - chill - cold - freezinig - frigid - icy - arctic, 4) велику кількість членів (1076), 5) ядро, якому належать прикметники arctic, freezing, frigid, icy, cold, chill, cool, lukewarm, tepid, warm, hot, torrid.
План
Основний зміст роботи
Вывод
Проведене в обсязі дисертації дослідження основних напрямів вивчення значення слова, інваріантного значення в мові та смислу в мовленні дало змогу дійти таких висновків: В основі відображення лежить важливе для його розуміння відношення смислу і значення. Значення слова - це обєктивне відображення системи звязків і відношень, які склалися в процесі історії. Поряд з ним кожне слово має смисл, під яким ми розуміємо виділення з цього значення тих сторін, які повязані з конкретною ситуацією. Значення - відносно незмінний зміст слова у плані мови, смисл - змінний зміст у мовленні.
Незмінне інваріантне значення слова складається з набору сем - елементарних, узагальнених, абстрагованих, комунікативно релевантних ознак відповідного поняття. Семи виконують функції семантичних диференційних ознак і в плані мовлення породжують відповідно різні смисли. Семи є категоріальні, інтегральні, диференційні, градаційні, потенційні. Градаційна сема - це елементарний не дискретний компонент інваріантного значення, який виконує функцію семантичної градації, характеризує градуальні відношення відповідних ознак.
Семантичною основою прикметника є якість, суттєва визначеність предмета, внаслідок якої він є тим, чи іншим предметом. Прикметники бувають градуальними, якісно-однорідними, предметно-якісними. Досліджувані нами прикметники температурної ознаки є градуальними.
Семантичним полем ми називаємо множину слів, в інваріантному значенні яких є спільні семи. Семантичні поля є парадигматичного, синтагматичного, змішаного типу. Оскільки в нашому дослідженні ми основну увагу приділили проблемі значення слова, семантиці прикметника, то нас передусім цікавило семантичне поле парадигматичного типу і, зокрема, прикметників температурної ознаки. Ми визначили склад ядра цього поля, периферію. Семантичне поле температурної ознаки - це закрита парадигма, яка має 1) два полюси arctic-torrid, 2) середні квантори позитивного і негативного полюсів (домінанти) cold-warm, 3) підсилення ознаки tepid - lukewarm - warm - hot - torrid, та ослаблення ознаки cool - chill - cold - freezinig - frigid - icy - arctic, 4) велику кількість членів (1076), 5) ядро, якому належать прикметники arctic, freezing, frigid, icy, cold, chill, cool, lukewarm, tepid, warm, hot, torrid.
Семантика прикметника дозволяє досліджуваному класу слів сполучатись з великою кількістю іменників і породжувати багато різноманітних смислів, про що яскраво свідчать статистичні дані з Інтернету, і при цьому значення залишається інваріантним.
Формули визначення коефіцієнта синонімічності та антонімічності членів поля за семним складом їхніх значень - k=4S:(2N (n1 n2), де (n1 n2) - це сума сем двох слів, 2N тобто (N N) - це подвоєна загальна кількість сем, S - кількість спільних сем; ka=4Sa:((N1 N2) (n1 n2), де Sa - кількість сем з антонімічним значенням. За допомогою цих формул ми визначили коефіцієнти антонімічності домінант cold і warm ka(dominants)=0.89, коефіцієнти синонімічності та антонімічності членів ядра поля. Синонімічність та антонімічність прикметників визначаються на основі стабільних інваріантних значень, а не на основі змінних смислів із синтагматичного плану. Синонімічність визначається кількістю тотожних сем, а антонімічність - кількістю протилежних сем у значеннях співвідносних прикметників. Запропоновані формули можна застосовувати для визначення коефіцієнтів синонімічності та антонімічності прикметників та інших частин мови, що утворюють інші семантичні поля.
Основні типи смислів прикметників семантичного поля температурної ознаки утворюються внаслідок актуалізації сем інваріантних значень відповідних прикметників, зокрема, диференційних сем (наявність зовнішнього (внутрішнього) тепла) та градаційних (кількість тепла) та потенційних. Дія диференційної семи зумовлює той факт, що прикметники досліджуваної групи характеризують зовнішній світ (навколишнє середовище, явища природи, проміжки часу, приміщення тощо) та внутрішній світ людини (риси характеру, настрій, стан тощо). Градаційна сема характеризує градуальні відношення відповідних ознак. Функціонування смислів прикметників зумовлюється актуалізацією сем їхніх інваріантних значень, а не сполучуваністю з іменниками. Тотожність смислів визначається спільною змінною основою семантичної опозиції і тотожними семами синонімічних прикметників. Протилежність смислів визначається спільною основою семантичної опозиції і протилежними семами антонімічних прикметників.
Можливі напрямки подальших досліджень: запропонована методика та отримані результати дають нам можливість для подальшого лінгвістичного аналізу складної філологічної проблеми значення слова. Висновки нашої роботи свідчать про те, що цю методику дослідження можна екстраполювати на інші семантичні поля. Цікавим видається дослідження утворення нових смислів на основі актуалізації диференційних, градаційних та потенційних сем. Перспективним також видається застосування формул визначення коефіцієнтів синонімічності та антонімічності членів семантичного поля за семним складом їхніх інваріантних значень.
Список литературы
1. Батрин Н.В. Семантикопарадигматичне поле прикметників температурної групи // Іноземномовний текст за фахом: Лінгводидактичні аспекти. Львів: Світ, 1998. С. 56 - 62.
2. Батрин Н.В. Значення прикметників синонімічного ряду з домінантою cold // Наукові записки. Серія мовознавство. № 1. Тернопіль: Видавництво Тернопільського державного університету, 2000. С. 85 - 90.
3. Батрин Н.В. Семантичне поле прикметників з температурною ознакою. // Наукові записки. Серія мовознавство. № 1. Тернопіль: Видавництво Тернопільського державного університету, 2001. С. 81 - 86.
4. Batryn N. The meaning of the word // IATEFL-Ukraine Newsletter. № 11. Kyiv, 1998. P. 10 - 12.
5. Батрин Н.В. Значення слова // Мандрівець. Тернопіль: Лілея, 1999. С. 52 - 55.
6. Батрин Н.В. Значення слова і смисли. // Наш голос. Цікаве мовознавство. № 7. Нью Йорк: Видавництво Асоціяції Українців Америки, 2003. С. 14 - 16.
7. Батрин Н.В. Лексикографічний аспект проблеми значення слова // Матеріали західно-регіональної науково-методичної конференції викладачів іноземних мов вузів “Лінгводидактичні проблеми викладання іноземних мов на економічних факультетах“. Тернопіль: Економічна думка, 1997. С. 129 - 131.
8. Батрин Н.В. Інваріантне значення слова і смисл // Матеріали другої західно-регіональної науково-методичної конференції викладачів іноземних мов вузів “Лінгводидактичний плюралізм навчального процесу з іноземних мов у вищих навчальних закладах.”. Тернопіль: Економічна думка, 1999. С. 113 - 115.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы