Інтуїція та її роль у науковому пізнанні - Реферат

Динамічні процеси сучасного світу ставлять кожну людину в досить складні умови. Необхідність пошуку ефективних рішень і швидкі знаходження їх не завжди оптимізуються, породжуючи конфліктно-кризові ситуації. У цьому плані значне місце займають логіко-гносеологічні та логіко-методологічні проблеми. Розвиток науки, пошук щораз нових шляхів її розвитку та зміна ставлення до самої науки надзвичайно актуалізують інтерес до методології наукового пізнання, потребують постійного розвитку й удосконалення методологічних досліджень. Щоб одержати нове знання ми часто застосовуємо логіку, але цього виявляється замало для вирішення будь - яких проблем.Наукове пізнання - сукупність процесів, процедур і методів набуття знань про явища і закономірності обєктивного світу. Наукове пізнання є вищим рівнем пізнавальної діяльності людей, що становить складний суперечливий процес відтворення знань, цілісну систему понять, гіпотез, законів, теорій та інших ідеальних форм пізнання, закріплених у природних і штучних мовах (математичній символіці, хімічних формулах та ін.). Його основне завдання полягає у виявленні обєктивних законів розвитку природи, суспільства, мислення, самого пізнання; мета і загальнолюдська цінність - у досягненні обєктивної істини; життєвий сенс - у формулі: "Знати, щоб передбачати; передбачати, щоб практично діяти тепер і в майбутньому".Наукове пізнання як відносно самостійна, цілеспрямована пізнавальна діяльність - складний багатокомпонентний процес, що охоплює: 1) пізнавальну діяльність спеціально підготовлених груп людей, які досягли певного рівня знань, навичок, розуміння, виробили відповідні світоглядні та методологічні установки щодо своєї професійної діяльності; Знання про обєкт загалом чи окремі сторони, грані предмета, явища стають обєктивними, незалежними за змістом від свідомості субєкта. Проблема - це форма й засіб наукового пізнання, яка поєднує в собі два змістові елементи: знання про незнання й передбачення можливості наукового відкриття. Проблема є відображанням ситуації, яка обєктивно виникає в процесі розвитку суспільства як суперечність між знанням про потреби людей у певних практичних чи теоретичних діях і незнанням шляхів, засобів, знарядь їх досягнення. Проблема - це субєктивна форма відображення необхідності розвитку знання, яка відображає суперечність між знанням і дійсністю або протиріччя в самому пізнанні; вона одночасно є засобом досягнення й методом пошуку нових знань.Інтуїція не існує в чистому й ізольованому вигляді. Нагромадження досвіду й цілеспрямованість індивіда на розвязання певного завдання (пізнавальна ціль постає в ролі домінанти, що підпорядковує собі всі процеси в корі й підкірці головного мозку) є необхідною передумовою інтуїтивного акту [4]. Сучасна психологія творчості і нейрофізіологія дозволяють з певністю стверджувати, що інтуїція включає в себе ряд певних етапів: по-перше, нагромадження і несвідомий розподіл образів і абстракцій в системі памяті; по-друге, несвідоме комбінування і переробка нагромаджених абстракцій, образів і правил з метою розвязування певної задачі; по-третє, чітке усвідомлення задачі; по-четверте, раптове для даної людини знаходження рішення (доказ теореми, створення художнього образу, знаходження конструкторського або військового рішення і т.п.), що задовольняє формулювання задачі. Нерідко таке рішення приходить несподівано, коли свідома діяльність мозку орієнтована на вирішення інших завдань, або навіть уві сні. В такому випадку звучить як афоризм висловлювання, що належить французькому математику і методологу науки Жюлю Анрі Пуанкаре: "Логіка, що одна може дати вірогідність, є знаряддя доказу; інтуїція є знаряддя винаходу".Специфіка науково-пізнавального процесу не заперечує виявлення загального, закономірного, а навпаки, з необхідністю передбачає його. Беззаперечно, поняття котрі використовує математика, Істотно відрізняються від понять політології, соціології тощо, але способи формування понять є загальними (спільними), подібними. А це потребує створення розвинутої концепції, котра б на теоретичному рівні розкривала закономірності певного класу явищ, предметів, речей, процесів навколишньої дійсності.

Зміст

Вступ

1. Наукове пізнання - творчий процес

2. Форми наукового пізнання

3. Інтуїція як форма наукового пізнання

Висновки

Список використаної літератури

Специфіка науково-пізнавального процесу не заперечує виявлення загального, закономірного, а навпаки, з необхідністю передбачає його. Знаряддя спостереження соціолога й генного інженера різні, як і різні обєкти їхнього дослідження. Одначе чіткість, уважність, охайність, уміння узагальнювати, абстрагувати та інші процедури багато в чому є подібними, якщо не однаковими, а відтак - необхідними і тому й іншому. Беззаперечно, поняття котрі використовує математика, Істотно відрізняються від понять політології, соціології тощо, але способи формування понять є загальними (спільними), подібними. Проте навіть для того, щоб виявити істотне, загальне в науковому розумінні, його необхідно вміти помітити у неподібному зовнішньому. А це потребує створення розвинутої концепції, котра б на теоретичному рівні розкривала закономірності певного класу явищ, предметів, речей, процесів навколишньої дійсності. Інтуїції буває достатньо для розсуду істини, але її недостатньо, щоб переконати в цій істині інших і самого себе. Для цього необхідно мати докази.

Отже, інтуїція вважається не просто альтернативним способом здобуття людиною необхідної інформації про дійсність та її елементи, вона також є тим чинником, що допомагає людині адаптуватися до мінливих умов буття. Взагалі в сучасній філософської науки приділяють увагу духовним, фізичним, інтелектуальним, психічним характеристикам, але й не забувають про такий феномен, як інтуїція.

1. Асмус В. ?. Проблема інтуїції в філософії і математиці - М.: Миллениум, 1996. - 312 c.

2. Мудра С.В. Роль інтуїції в актуалізації творчого потенціалу дискурсивного мислення // Гуманітарний вісник / С.В. Мудра - 2008. - № 18 - С.338 - 342.

3. Новіков Н.Б. Про природу інтуїтивних та логічних компонентів творчого мислення // Психологія здібностей: Сучасний стан та перспективи досліджень - М.: Видавництво "Інститут психології РАН", 2005. - 256 c.

4. Поліщук О.П. Інтуїція. Природа, сутність, евристичний потенціал / О. Поліщук. - К.: ПАРАПАН, 2010. - 228 с.

5. Пилюшенко В.Л., Шкрябак И.В. Методология и организация научного исследования. - К., 2001.

6. Сурмин Ю.П., Туленков Н.В. Методология и методы. - К., 2000.

7. Творче, практичне і критичне мислення / Відповід. ред. С.П. Щерба. - Житомир, 1997.

Размещено на .ru