Інтродукція видів роду Actinidia Lindl. В лісостепу України (ріст, розвиток, особливості розмноження) - Автореферат

Збагачення видового складу садових культур шляхом інтродукції, селекції та впровадження у виробництво нових видів рослин, згідно концепції екологізації садівництва (П.А.Мороз, 1995), сприяє збільшенню видової різноманітності садових фітоценозів, забезпечує підвищення їх стійкості та продуктивності. Вагоме місце серед перспективних для впровадження в практику садівництва культур займають рослини роду Actinidia Lindl., природний ареал якого відноситься до Східноазійської флористичної області (Тахтаджян А.Л., 1987). Рослини відзначаються щорічним рясним плодоношенням, невибагливістю до умов зростання, стійкістю до хвороб та шкідників, що дає можливість одержувати високі врожаї екологічно чистих плодів. Чинниками, що стримують широке впровадження актинідії в садівництво, є недостатня вивченість біологічних особливостей росту і розвитку цих рослин, відсутність науково обгрунтованих рекомендацій по їх розмноженню та вирощуваннню, а також відчутна нестача сортового посадкового матеріалу. Тому дослідження особливостей росту і розвитку актинідії в умовах Лісостепу України, встановлення критеріів детермінації статі сіянців до вступу їх у генеративну фазу розвитку, а також розробка ефективних методів насіннєвого та вегетативного розмноження рослин є актуальною проблемою, вирішення якої сприятиме інтенсивному впровадженню цієї культури у промислове і аматорське садівництво.Рід Actinidia Lindl. належить до родини Actinidiaceae Hutch. і нараховує 36 видів (Тахтаджян А.Л., 1987), а згідно інших робіт (Liang C.F., 1982) - 50 видів. Обєктами досліджень були генеративно зрілі рослини видів роду Actinidia Lindl.: A.kolomikta (Rupr. et Maxim.) Maxim., А.arguta (Siebold et Zucc.) Planch. ex Miq., A.purpurea Rehd., A.polygama (Siebold et Zucc.), A.chinensis Planch., насіння, сіянці та саджанці актинідії. Сумарний вміст фенольних сполук у рослинному матеріалі визначали за допомогою реактиву Фоліна-Чокальте (Ксендзова Є.Н., 1971), дубильних речовин - за методикою, поданою в збірнику “Государственная фармакопея СССР” (1968), флавонолів - колориметричним і спектрометричним методами (Вігоров Л.І., 1968), динаміку накопичення аскорбінової кислоти вивчали за методикою Єрмакова А.І. Порівняльне дослідження біології росту та розвитку інтродукованих видів актинідії в Лісостепу України показало, що строки проходження рослинами окремих фенофаз обумовлені видовою належністю актинідії та екологічними факторами умов вирощування, вирішальне значення серед яких мають температура і вологість повітря. Інтенсивність їх росту залежить, в основному, від погодних умов, до того ж пагони всіх чоловічих рослин актинідії вирізняються більш інтенсивним ростом порівняно з пагонами жіночих рослин.1.На основі вивчення особливостей росту і розвитку видів актинідії, інтродукованих в Лісостепу України, розроблено наукові засади культивування актинідії як плодової культури; створено колекцію рослин роду Actinidia Lindl., що нараховує 5 видів, 300 форм і є базою для подальшої селекційної роботи та впровадження в практику садівництва. 2.Показано, що кліматичні умови лісостепової зони України забезпечують проходження повного циклу сезонного розвитку рослинам A.kolomikta - 123, A.purpurea - 167, А.arguta - 123, A.polygama - 156 днів, плоди повністю достигають, дають схоже насіння, що свідчить про успішну інтродукцію цих видів в регіоні досліджень. Початок цвітіння визначається сумою ефективних температур, а тривалість його залежить від температури повітря в період цвітіння і варіює в межах 6-19 днів. 5.середину липня; пагони чоловічих рослин актинідії вирізняються інтенсивнішим ростом порівняно з пагонами жіночих.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1.На основі вивчення особливостей росту і розвитку видів актинідії, інтродукованих в Лісостепу України, розроблено наукові засади культивування актинідії як плодової культури; створено колекцію рослин роду Actinidia Lindl., що нараховує 5 видів, 300 форм і є базою для подальшої селекційної роботи та впровадження в практику садівництва.

2.Показано, що кліматичні умови лісостепової зони України забезпечують проходження повного циклу сезонного розвитку рослинам A.kolomikta, A.purpurea, А.arguta, A.polygama. Кількість днів від розкриття бруньок до початку достигання плодів становить: для A.kolomikta - 123, A.purpurea - 167, А.arguta - 123, A.polygama - 156 днів, плоди повністю достигають, дають схоже насіння, що свідчить про успішну інтродукцію цих видів в регіоні досліджень.

3.Встановлено, що сіянці актинідії вступають в пору плодоношення на 5-7 рік, вегетативно розмножені рослини - на 4-5 рік. Початок цвітіння визначається сумою ефективних температур, а тривалість його залежить від температури повітря в період цвітіння і варіює в межах 6-19 днів.

4.Інтенсивність та тривалість росту пагонів залежить від виду актинідії, типу пагонів (вегетативні, генеративні та вегетативно-генеративні) та погодних умов. Період найактивнішого росту вегетативних та вегетативно-генеративних пагонів припадає на червень -

5.середину липня; пагони чоловічих рослин актинідії вирізняються інтенсивнішим ростом порівняно з пагонами жіночих.

6.Зясовано, що актинідії властива висока насіннєва продуктивність - плід містить від 90 у A.purpurea до 820 у А.chinensis насінин. Показано, що насіння актинідії втрачає здатність до проростання вже після першого року зберігання, причиною цього може бути високий вміст в ньому олії (33-35 %), до складу якої входить 98 % ненасичених жирних кислот. Розроблено ефективні способи насіннєвого розмноження видів актинідії.

7.Встановлено анатомо-морфологічні відмінності листків рослин актинідії з маточковими та тичинковими квітками. Доведено, що кількість продихів на одиницю площі поверхні листка, коефіцієнт палісадності, а також архітектоніка поверхні листка можуть слугувати критеріями при визначенні статі рослин актинідії.

8.Листки та пагони жіночих рослин досліджених видів актинідії відрізняються від чоловічих вищим вмістом біологічно активних речовин протягом вегетаційного періоду. Показана можливість проведення попереднього діагностування статі у сіянців актинідії шляхом визначення сумарного вмісту фенольних сполук, флавонолів, а також кількості дубильних речовин та аскорбінової кислоти.

9.Визначено оптимальний період для розмноження актинідії напівздеревянілими живцями, який збігається з періодом найбільш інтенсивного росту пагонів (червень - середина липня), а для заготівлі здеревянілих пагонів - з періодом глибокого спокою рослин (жовтень-листопад).

10.Встановлено, що регенераційна здатність рослин видів актинідії є видоспецифічною ознакою і повязана з фітогормональним статусом самих рослин, а коефіцієнт фітогормонального балансу є критерієм здатності напівздеревянілих живців актинідії до обкорінення.

11. Випробувано і рекомендовано до впровадження нові ефективні стимулятори ризогенезу ауксино-цитокінінової дії - ДГ-480, ДГ-482 та Д-2, які сприяють підвищенню здатності живців актинідії до обкорінення і збільшенню майже вдвічі (порівняно з контролем) маси кореневої системи саджанців.

12. На основі вивчення біоморфологічних та господарських особливостей відібрано 4 стійких і високопродуктивних сорти актинідії (“Перлина саду”, “Ріма”, “Загадкова”, “Надія”), які успішно пройшли сортовипробування і внесені до Реєстру сортів рослин України на 2001 рік.

1. Скрипченко Н.В., Мусатенко Л.І., Мороз П.А., Васюк В.А. Функціональний звязок фітогормонального статусу видів актинідії з регенераційною здатністю і статтю рослин // Інтродукція рослин. - 1999, № 2. - С. 96-100.

2. Скрипченко Н.В., Васюк В.А., Мусатенко Л.І., Мороз П.А. Вміст гіберелоподібних речовин в пагонах актинідії при її розмноженні // Бюл. Держ. Нікітського ботан. саду. - Ялта. - 2001. - В.83. - С. 93-96.

3. Мороз П.А., Скрипченко Н.В., Джуренко Н.І., Паламарчук О.П. Дослідження вмісту фенольних сполук та аскорбінової кислоти в листках і пагонах роду Actinidia Lindl. // Фізіологія і біохімія культурних рослин. - 2001. - Т. 33, №5. - С. 404-408.

4. Ситнянська Н.П., Мороз П.А., Скрипченко Н.В. Анатомічні особливості будови листків різних видів роду Actinidia Lindl. // Інтродукція рослин. - 2000. - № 3-4. - С. 114-121.

5. Грикун І.М., Дульнев П.Г., Скрипченко Н.В. Перспективи розмноження деяких видів актинідії з використанням нових стимуляторів ризогенезу // Вісник Київського університету ім.Т.Г.Шевченка ”Інтродукція та збереження рослинного різноманіття”. - Київ. - 1999. - Вип. 1. - С. 59-60.

6. Скрипченко Н.В. Особливості росту і розвитку видів актинідії // Інтродукція рослин. - 2000. - № 1. - С. 170-172.

7. Скрипченко Н.В., Васюк В.А. Фитогормональный статус и регенерационная способность видов актинидии // VII Молодежная конф. Ботаников. - Санкт-Петербург. - 2000. - С. 247-248.

8. Скрипченко Н.В., Мусатенко Л.І., Мороз П.А., Васюк В.А. Інтродукція і особливості розмноження актинідії // ХІІ Міжнар. наук. конф. "Вивчення онтогенезу рослин природних та культурних флор у ботанічних закладах і дендропарках Євразії". - Полтава. - 2000. - С. 316-318.

9. Скрипченко Н.В., Мороз П.А. Селекция и размножение актинидии в лесостепной зоне Украины // Междунар. научн. конф. "Плодоводство на рубеже ХХІ века". - Минск. - 2000. - С. 94-96.

10. Скрипченко Н.В., Мороз П.А. Содержание фитогормонов в зависимости от пола растений актинидии // ІІІ Междунар. научн.-произв. конф. "Интродукция нетрадиционных и редких сельскохозяйственных растений". - 2000. - Пенза. - С. 232.

11. Скрипченко Н.В., Джуренко Н.І., Паламарчук О.П. Біологічно-активні речовини - індикатор статі у Actinidia purpurea. // VII конф. молодих вчених “Проблеми фізіології і генетики на рубежі ІІІ тисячоліття”. - Київ. - 2000. - С. 38.

12. Скрипченко Н.В., Джуренко Н.И., Паламарчук Е.П. Потенциальные возможности комплексного использования растительного сырья представителей рода Actinidia Lindl. в лечебных и профилактических целях // Междунар. конф., посвященая 50-летию сада ВИЛАР "Генетические ресурсы лекарственных и ароматических растений". - М., 2001. - С. 361-364.

13. Сытнянская Н.П., Скрипченко Н.В., Мороз П.А. Анатомические особенности листьев мужских и женских растений актинидии // Междунар. симпоз. "Новые и нетрадиционные растения и перспективы их использования". - М.- Пущино. - 2001. - С. 344-346.

14. Skripchenko N. State and perspectives of Actinidia culture development in Ukraine // 9-th Int. Conf. of Horticulture. - Czech Republic, Lednice. - 2001. - P. 219-222.

15. Grikun І., Skripchenko N., Moroz P. Interspecies hybridization as perspective and productive selection method of actinidia introduction in central Ukraine // Int. Scient. Conf. - Vilnus. - 1999. - Р. 115-116.

16. Скрипченко Н.В., Васюк В.А., Мусатенко Л.І., Мороз П.А. Гібереліноподібні речовини в процесах регенерації і диференціації статі рослин актинідії // Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства. Сер. "Медицина і біологія". Кн. 5. - Львів. - 2001. - С. 95-99.