Аналіз біохімічних досліджень сироваток крові від хворих коней: зниження активності ферментів під впливом інтраваскулярного лазерного опромінення на 5 добу у тварин. Особливості лікування серозних та катаральних маститів у корів із пододерматитами.
При низкой оригинальности работы "Інтраваскулярне лазерне опромінення крові при лікуванні тварин із запальною патологією", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ВЛОК застосовували один раз на добу, 10 діб. Отже отримані ними дані дають підставу зробити висновок, що оскільки, часто при лікуванні тварин із різними нозоологічними формами хірургічної патології не зазначається кратність та тривалість опромінення і не враховуються особливості патогенезу на сьогодні питання лікування тварин із запальною патологією з використанням ВЛОК вивчене недостатньо і потребує подальшого дослідження. Дослідження проводилися в період з березня по квітень 2013 р. на базі Чутівського кінноспортивного комплексу «Тракен» (Полтавської області) на конях породи Тракен, у яких були діагностовано травми опорно-рухового апарату (ОРА). Тваринам дослідної групи (n=5) застосовували інтраваскулярне (яремна вена) ультрафіолетове лазерне опромінення крові (ІЛОК) у поєднанні з локальним втиранням (тонким шаром на попередньо очищену суху непошкоджену шкіру) крем-гелю «Алезан». Маніпуляції проводили один раз на добу протягом пяти діб, тривалість одного сеансу становила 10 хвилин.Порівнюючи показники контрольної та дослідної групи було встановлено, що показники її активності в контрольній групі на 5 добу були вдвічі більшими, ніж в дослідній. На 15-у добу показники активності ферменту в контрольній групі знизилися на 40 % відносно 5 доби і були практично ідентичні вихідним даним. Відповідно в дослідній групі спостерігали незначне підвищення активності ферменту у порівнянні з 5 добою в межах 7,4 %; відносно вихідних даних, показники були нижчими на 21,7 %. В процесі лікування на 5 добу показники в контрольній групі залишилися практично незмінними, в той же час в дослідній групі активність ферменту, відносно вихідних даних, знизилася на 10,9 % і була на 8 % меншою, ніж в контрольній групі. В контрольній групі реєстрували зростання активності ферменту, за порівняння із 5-ою добою на 19,4 %, а відносно вихідних даних, активність була вищою на 34,6 %, а відносно кінцевих показників в дослідній групі - на 54,8 %.Використання крем-гелю Алезан в поєднанні з ультрафіолетовим опроміненням крові в хворих коней є більш ефективним за одне лише місцеве лікування, свідченням цього є вірогідно (р<0,05) нижчі на 5 добу показники активності лужної фосфатази в дослідній групі за порівняння із контрольною.
Вывод
Аналізуючи отримані нами дані біохімічних досліджень сироваток крові від хворих коней (табл. 1) було встановлено, що у хворих тварин контрольної та дослідної груп вихідні показники активності АЛАТ були на 32 % вищими за порівняння з верхньою межею норми. В процесі лікування (рис. 2) на 5 добу, в контрольній групі активність АЛАТ підвищилася на 50 % відносно вихідних даних. В той же час у тварин дослідної групи активність ферменту навпаки знизилася на 37,1 %.
Порівнюючи показники контрольної та дослідної групи було встановлено, що показники її активності в контрольній групі на 5 добу були вдвічі більшими, ніж в дослідній. На 15-у добу показники активності ферменту в контрольній групі знизилися на 40 % відносно 5 доби і були практично ідентичні вихідним даним. Відповідно в дослідній групі спостерігали незначне підвищення активності ферменту у порівнянні з 5 добою в межах 7,4 %; відносно вихідних даних, показники були нижчими на 21,7 %.
Слід зазначити, що на кінець досліду активність ферменту в контрольній групі тварин була на 13 % вищою, ніж в досліді. Незважаючи на зниження активності ферментів в процесі лікування, їх показники залишалися вищими за нормативні.
Схожою ситуація була із динамікою активності аспарагінової трансамінази. Так, вихідні дані її активності були на початку досліду на 38,041,0 % вище верхньої межі норми. В процесі лікування на 5 добу показники в контрольній групі залишилися практично незмінними, в той же час в дослідній групі активність ферменту, відносно вихідних даних, знизилася на 10,9 % і була на 8 % меншою, ніж в контрольній групі. На 15 добу в контрольній групі спостерігали зростання активності ферменту, відносно 5 доби на 20,6 %, а відносно вихідних даних - на 14,1 %. В дослідній групі, відповідно, активність також підвищилася на 12,6 %, відносно показників активності на 5 добу. При цьому, активність ферменту наблизилась до вихідних даних. Слід зазначити, що активність ферменту в дослідній групі на кінці досліду була на 14 % нижчою, ніж в контрольній.
Вихідні дані активності лужної фосфатази в контрольній групі були вищими на 50,4 % а в дослідній - на 22,8 %, відносно нормативних.
На 5-у добу лікування показники в контрольній та дослідній групі знижувалися відносно вихідних даних. Зокрема, в контрольній групі на 8,3 %, а в дослідній - на 17,3 %. При цьому, активність лужної фосфатази в дослідній групі була на 26,4 % вірогідно (р<0,05) нижчою, чим в контрольній. На 15-у добу досліду показники суттєво не змінювалися відносно 5 доби. В контрольній групі реєстрували зростання активності ферменту, за порівняння із 5-ою добою на 19,4 %, а відносно вихідних даних, активність була вищою на 34,6 %, а відносно кінцевих показників в дослідній групі - на 54,8 %.
Досліджуючи зразки сироватки крові (табл. 2) було встановлено, що у корів дослідної групи активність АЛАТ на початку досліду в притул наблизилися до верхньої межі нормативних показників, а у тварин контрольної - активність ферменту на 5 % була вищою за реферативні значення. Слід зазначити, що після опромінення (рис. 3) крові на пяту добу реєстрували у дослідній групі незначне підвищення активності АЛАТ відносно вихідних даних на 6 %.
Таблиця 2. Динаміка окремих біохімічних показників сироватки крові корів, хворих на поверхневий гнійний пододерматит
Показник Тварини перша доба, n=5 5-а доба, n=5 15-а доба, n=5 к д к д к д
АЛАТ, Од/л 31,6±4,5 28,0±5,6 45,0±7,9 29,8±10,5 28,6±3,4 28,0±3,6
Загальний білок, г/л 85,2±3,6 87,0±6,4 86,6±3,4 83,6±3,6 77,7±2,9 82,0±1,5
Загальний кальцій, ммоль/л 2,0±0,1 2,2±0,2 2,0±0,04 2,1±0,1 2,1±0,1 2,3±0,1
Примітка: * -р<0,05, ** -р<0,01; • -р<0,05 між контролем і дослідом
В той же час у хворих контрольної групи АЛАТ підвищилась відносно вихідних даних на 42,4 %. Порівнюючи показники в контрольній і дослідній групах в даний період досліду було встановлено, що в контролі вони були вищі на 50,0 %. Кінцеві показники активності АЛАТ контрольної і дослідної груп на 15-ту добу відповідали нормативним.
Аналізуючи вихідні показники активності АСАТ встановлено, що в контрольній і дослідній групах вони були вищими за порівняння із верхньою межею норми на 60,0 %. В процесі лікування, як у контрольній, так і в дослідній групах реєстрували несуттєві коливання активності ферменту відносно вихідних даних.
Підсумовуючи кінцеві показники було встановлено, що в контрольній групі реєструється вірогідне (р<0,05) зниження відносно першої доби. У дослідній групі активність ферменту вірогідно (р<0,01) менша відносно першої доби. Крім того, у дослідній групі його активність вірогідно (р<0,05) менше, ніж у контрольній групі. В останній активність ферменту хоча і знизилася, проте залишилася вища за реферативні значення.
Аналізуючи динаміку холестеролу, загального білку, загального кальцію, у сироватці крові коней та корів встановили, що їх коливання в процесі лікування не виходили за межі нормативних показників.
Зясовуючи вплив ВЛОК на біохімічні показники сироватки крові при лікуванні корів із серозними та катаральними маститами (рис. 4) було встановлено, що кінцеві показники рівня загального білку в тварин контрольної та дослідної груп знаходилися в межах реферативних значень, залишаючись при цьому вищими на 4,0 % та 5,6 %, відносно вихідних значень (табл. 3).
Активність АЛАТ в процесі лікування також змінювалася, так в дослідній групі на пяту добу досліджень, відносно вихідних даних, її активність знизилася на 8,2 % та була вірогідно (р<0,05) меншою, ніж у контрольній групі. Кінцеві показники активності ферменту у тварин контрольної групи характеризувалися зростанням активності відносно вихідних даних (р<0,05). В дослідній групі, навпаки, активність знижувалася (р<0,01) та була меншою на 24,0 % (р<0,01) за порівняння з аналогічним показником в контрольній групі.
Зясовуючи динаміку активності в сироватці крові АСАТ було встановлено, що на 5-у добу досліду, відносно вихідних даних, в контрольній групі суттєвої зміни активності ферменту не відмічали, в той же час в групі, де додатково використовували ІЛОК, активність зросла на 17,2 % (р<0,01). Кінцеві значення активності АСАТ в дослідній групі були нижчими за вихідну активність ферменту на 10,0 % (р<0,05) та на 19,6 (р<0,01), відносно активності ферменту в контрольній групі.
Таблиця 3. Динаміка окремих біохімічних показників сироватки крові корів, хворих на мастит
Показники До лікування 5-а доба 10-а доба к д к д к д
Активність лужної фосфатази в процесі лікування також змінювалася Так, на 5-у добу експерименту її активність в тварин дослідної групи була меншою, як відносно вихідних даних на 14,5 % (р<0,01), так і за порівняння з контрольною групою на 24,5 % (р<0,001). Кінцеві показники активності ЛФ за додаткового використання ІЛОК були значно нижчими відносно вихідних даних та показників активності в сироватці крові тварин контрольної групи (р<0,001).1. Використання крем-гелю Алезан в поєднанні з ультрафіолетовим опроміненням крові в хворих коней є більш ефективним за одне лише місцеве лікування, свідченням цього є вірогідно (р<0,05) нижчі на 5 добу показники активності лужної фосфатази в дослідній групі за порівняння із контрольною.
2. Застосування ІЛОК при поверхневому гнійному пододерматиті у корів є більш ефективним за використання лише локально сульфату міді. Підтвердження чого є вірогідно (р<0,05) вдвічі нижчі кінцеві показники активності АСАТ за порівняння із тваринами контрольної групи.
3. Доведено, що ІЛОК при серйозних та катаральних маститах у корів в поєднанні з втиранням у шкіру вимені препарату «Санобіт» є більш ефективним за одне лише місцеве втирання препарату, що підтверджується меншою активністю в сироватці крові АЛАТ (р<0,01), АЛАТ (р<0,05), ЛФ (р<0,001).
Список литературы
1. Власенко, В. М. Використання лазерів у ветеринарній хірургії [Текст]: автореф. дис. ... д-ра вет. наук / В. М. Власенко; Національний аграрний університет. - К., 1997. - 37 с.
2. Веремей, Э. И. Клиническое применение облученной крови ультрафиолетовыми лучами в ветеринарной медицине [Текст]: уч.-метод. пос. / Э. И. Веремей, П. А. Климович, М. Л. Жолнерович и др. - Витебск: УО ВГАВМ, 2001. - 23 с.
3. Веремей, Э. И. Рекомендации по применению физических методов лечения животных с хирургической патологией [Текст] / Э. И. Веремей, В. А. Комаровский, В. М. Руколь. - Витебск: УО ВГАВМ, 2007. - 36 с.
4. Веремей, Э. И. Магнитотерапия в клинической ветеринарной медицине [Текст] / Э. И. Веремей // Ветеринария. - 1996. - № 5. - С. 45-48.
5. Милаев, В. Б. Фотомодификация крови в комплексном лечении хирургических болезней животных [Текст]: автореф. дис. ... канд. вет. наук / В. Б. Милаев. - Санкт-Петербург - Ижевск, 2000. - 20 с.
6. Васильев, С. А. Оценка прохождения и распространения низкочастотного магнитного излучения при использовании УИМТ-3 в ветеринарии [Текст] / С. А. Васильев, И. В. Чуваев, С. Е. Шелемеха // Ветеринарная практика. - 1999. - № 1 (7). - С. 28-31.
7. Помещик, Ю. В. Применение внутривенного лазерного облучения крови на фоне натрия гипохлорита в лечении желчного перитонита [Текст]: автореф. дис. ... канд. мед. наук / Ю. В. Помещик. - Краснодар, 2005. - 19 с.
8. Чуваев, И. В. Импульсная магнитотерапия при лечении мочекаменной болезни кошек [Текст] / И. В. Чуваев // Новые ветеринарные препараты и кормовые добавки. Экспресс-информация. - 1997. - Вып. 4. - С. 46-47.
9. Мешалкин, Е. Н. Результаты и перспективы применения гелий-неоновых лазеров в кардиохирургии [Текст] / Е. Н. Мешалкин, В. С. Сергиевский // Применение прямого лазерного облучения в экспериментальной и клинической хирургии. - Новосибирск, 1981. - С. 6-28.
10. Kipshidze, N. N. Effektiveness of blood irradiation using a Helium-Neon-Laser in the acute period of myocardial infarction [Text] / N. N. Kipshidze, G. E. Capidze, M. R. Bokhua, L. A. Marsagishvilli // Sovetskaia Meditsina. - 1990. - Vol. 3. - P. 9-12.
11. Muxeneder, R. Intravasale Low-Level-Laser- Blutbestrahlung [Text] / R. Muxeneder // Zeitschrift fur Ganzheitliche Tiermedizin. - 2009. - Vol. 23, Issue 03. - P. 89-94. doi: 10.1055/s-0029-1185925
References
1. Vlasenko, V. M. (1997). Vykorystannja lazeriv u veterynarnij hirurgii". Kyiv, 37.
2. Veremej, Je. I., Klimovich, P. A., Zholnerovich, M. L. et. al (2001). Klinicheskoe primenenie obluchennoj krovi ultra- fioletovymi luchami v veterinarnoj medicine. Vitebsk: UO VGAVM, 23.
3. Veremej, Je. I., Komarovskij, V. A., Rukol", V. M. (2007). Rekomendacii po primeneniju fizicheskih metodov lechenija zhivotnyh s hirurgicheskoj patologiej. Vitebsk: UO VGAVM, 36.
4. Veremej, Je. I. (1996). Magnitoterapija v klinich- eskoj veterinarnoj medicine. Veterinarija, 5, 45-48.
5. Milaev, V. B. (2000). Fotomodifikacija krovi v kom- pleksnom lechenii hirurgicheskih boleznej zhivotnyh. Sankt- Peterburg - Izhevsk, 20.
6. Vasilev, S. A., Chuvaev, I. V., Shelemeha, S. E. (1999). Ocenka prohozhdenija i rasprostranenija nizkochas- totnogo magnitnogo izluchenija pri ispolzovanii UIMT-3 v veterinarii. Veterinarnaja praktika, 1 (7), 28-31.
7. Pomeshhik, Ju. V. (2005). Primenenie vnutrivennogo lazernogo obluchenija krovi na fone natrija gipohlorita v lechenii zhelchnogo peritonita. Krasnodar, 19.
8. Chuvaev, I. V. (1997). Impulsnaja magnitoterapija pri lechenii mochekamennoj bolezni koshek. Novye veteri- narnye preparaty i kormovye dobavki. Jekspress-informacija, 4, 46-47.
9. Meshalkin, E. N., Sergievskij, V. S. (1981). Rezu- ltaty i perspektivy primenenija gelij-neonovyh lazerov v kardi- ohirurgii. Primenenie prjamogo lazernogo obluchenija v jek- sperimentalnoj i klinicheskoj hirurgii. Novosibirsk, 6-28.
10. Kipshidze, N. N., Capidze, G. E., Bokhua, M. R., Marsagishvilli, L. A. (1990). Effektiveness of blood irradiation using a Helium-Neon-Laser in the acute period of myocardial infarction. Sovetskaia Meditsina, 3, 9-12.
Кулинич Сергій Миколайович, доктор ветеринарних наук, професор, кафедра хірургії та акушерства, Полтавська державна аграрна академія, вул. Сковороди, 1/3, м. Полтава, Україна, 36003 E-mail: sergej .kulinich.1976@mail.ru
Панасова Тетяна Георгіївна, кандитат ветеринарних наук, доцент, кафедра хірургії та акушерства, Полтавська державна аграрна академія, вул. Сковороди, 1/3, м. Полтава, Україна, 36003 E-mail: t.panasova@mail.ru
Скриль Вікторія Юріївна, асистент, кафедра хірургії та акушерства, Полтавська державна аграрна академія, вул. Сковороди, 1/3, м. Полтава, Україна, 36003 E-mail: vika.skril.87@mail.ru
Юрченко Ірина Ігорівна, лікар ветеринарної медицини, вул. Сковороди, 1/3, м. Полтава, Україна, 36003 E-mail: ira.yurchenko.z@mail.ru
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
