Інтраопераційний кишковий лаваж у невідкладній хірургії захворювань тонкої і товстої кишок - Автореферат

Серед хворих, які госпіталізовані у хірургічні стаціонари з гострою абдомінальною патологією, 15 - 27 % становлять пацієнти з гострою непрохідністю кишок різного ґенезу і відсоток їх надалі продовжує зростати (Радзіховський А.П., 2002; Андрющенко В.П., 2004). Незважаючи на досягнення у вивченні патогенезу, застосування сучасних методів діагностики та інтенсивної терапії, продовжується вдосконалення лікувальної тактики у пацієнтів з ентерогенним перитонітом, одного з найважчих ускладнень захворювань тонкої і товстої кишок (Ковальчук Л. Я. та співавт., 2001; Годлевський А.І., 2005, Полянський І.Ю., 2008). Внаслідок накопичення застійний кишковий вміст стає джерелом інтоксикації, порушуються процеси травлення, посилюються гниття і бродіння, зменшуються барєрні властивості стінки кишки, починається автоліз ентероцитів і, як наслідок, погіршуються детоксикаційна функція печінки і видільна функція нирок (Титова Г.П., 1999; Ковальчук Л.Я., 2000; Павловський М.П. та співавт., 2000; Саєнко В.Ф. та співавт., 2001; Тамм Т.І. та співавт., 2008). Висока частота захворювання, відсутність єдиної думки серед хірургів про основні чинники, які впливають на вибір оптимальної діагностично-лікувальної тактики, а саме тривалість та засоби передопераційного приготування до операції, обсяг операційного втручання, доцільність та способи декомпресії кишки, значна частота розвитку ускладнень, а також високі показники летальності залишають проблему актуальною і потребують подальшого вивчення. Опрацювати пристрій для інтраопераційного кишкового лаважу та впровадити у клінічну практику спосіб інтраопераційної санації кишки при хірургічному лікуванні хворих на ГХЗТІТК.Отож, до І групи увійшли пацієнти, яким виконано ІОКЛ, до ІІ - хворі, яким проведено декомпресію іншими способами без лаважу кишки, а в ІІІ групу - пацієнти, яким виконано операційні втручання без інтраопераційної декомпресії. Отож, у 20 пацієнтів із УРТК при різних за обсягом резекціях товстої кишки з пухлиною, яка обтурувала просвіт кишки та у 2 пацієнтів зі странгуляційною непрохідністю і некрозом сегмента кишки виконано ретроградний ІОКЛ. У інших 192 пацієнтів (ІІІ група) виконано різні за обсягом операційні втручання, які полягали в усуненні причини ГНК або ЕП без декомпресії кишки - розєднання зростів та, за показами, резекції сегмента кишки при злуковій непрохідності, резекції товстої кишки з пухлиною, формування обвідних міжкишкових анастомозів або колостомії при УРТК, герніотомії при защемленій грижі, ентеротомії та літоекстракції при гострій непрохідності тонкої кишки на ґрунті обтурації каменем із жовчного міхура, ліквідації стриктури термінальної сигмостоми, видалення безоара кишки та лейоміоми тонкої кишки, виведення перфорованого сегмента кишки при дивертикуліті. При оцінці показників гемодинаміки у хворих на ГХЗТІТК встановлено, що ЧСС при госпіталізації була прискореною у всіх групах, проте у І (103,3±9,9 за хв.) та ІІ (99,6±11,2 за хв.) групах цей показник був істотно вищим, ніж у оперованих ІІІ групи (90,4±10,1 за хв.), (р<0,05). У ранньому післяопераційному періоді (3-4 доба) активація процесів ПОЛ наростала в усіх групах оперованих, однак у пацієнтів І групи концентрація МДА в сироватці крові (108±11,22 мкмоль/л) була істотно нижчою при порівнянні з вмістом МДА у пацієнтів ІІ (116±9,4 мкмоль/л) та ІІІ (113±9,3 мкмоль/л) груп (p.<0,05).У дисертаційній роботі на підставі комплексного клінічного дослідження вирішено актуальне наукове завдання, яке полягало у поліпшенні результатів лікування хворих на гострі хірургічні захворювання тонкої і товстої кишок шляхом впровадження нового методу інтраопераційного кишкового лаважу та розширенні можливостей для виконання первинно-відновних операцій. Значну частину (40%) серед пацієнтів із ГХЗТІТК складають хворі на ускладнений рак товстої кишки. Опрацьований спосіб антеградного інтраопераційного кишкового лаважу з використанням оригінального пристрою для його здійснення дає можливість виконати повноцінну декомпресію та промивання просвіту кишки, за необхідності здійснити парціальний лаваж кишки, є технічно простим і супроводжується меншою кількістю інтраопераційний ускладнень. Застосування інтраопераційного кишкового лаважу покращує перебіг післяопераційного періоду у хворих на ГХЗТІТК ? сприяє нормалізації показників гемодинаміки, ранньому відновленню функцій шлунково-кишкового тракту та поліпшує загальний стан оперованих за шкалою M-SAPS.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертаційній роботі на підставі комплексного клінічного дослідження вирішено актуальне наукове завдання, яке полягало у поліпшенні результатів лікування хворих на гострі хірургічні захворювання тонкої і товстої кишок шляхом впровадження нового методу інтраопераційного кишкового лаважу та розширенні можливостей для виконання первинно-відновних операцій.

1. Клінічна симптоматика при ГХЗТІТК різноманітна і залежить від характеру ускладнень ? розвитку ГНК або ЕП. Значну частину (40%) серед пацієнтів із ГХЗТІТК складають хворі на ускладнений рак товстої кишки. За період виконання наукового дослідження відбулося помітне збільшення частки ургентних операційних втручань з приводу ОРТК серед усіх виконаних операцій з приводу ГНК - від 35,2% до 47,8%.

2. Опрацьований спосіб антеградного інтраопераційного кишкового лаважу з використанням оригінального пристрою для його здійснення дає можливість виконати повноцінну декомпресію та промивання просвіту кишки, за необхідності здійснити парціальний лаваж кишки, є технічно простим і супроводжується меншою кількістю інтраопераційний ускладнень.

3. Застосування інтраопераційного кишкового лаважу покращує перебіг післяопераційного періоду у хворих на ГХЗТІТК ? сприяє нормалізації показників гемодинаміки, ранньому відновленню функцій шлунково-кишкового тракту та поліпшує загальний стан оперованих за шкалою M-SAPS.

4. Використання ІОКЛ при хірургічному лікуванні хворих на ГХЗТІТК істотно знижує показники ендогенної інтоксикації у післяопераційному періоді.

5. Внаслідок надмірної колонізації мікроорганізмами тонкої кишки у більшості (64,3%) пацієнтів із ГХЗТІТК розвивається транслокація бактерій у вільну черевну порожнину, лімфатичні вузли брижі та системний кровоплин. У більшості випадків (59,3%) БТ спричиняє аеробна мікрофлора, наявність її у пацієнтів із ГХЗТІТК сигніфікантно збільшує летальність.

6. Хірургічне лікування пацієнтів із ГХЗТІТК зі застосуванням ІОКЛ зменшує ризик розвитку післяопераційних ускладнень у порівнянні з використанням інших методів декомпресії. Застосування ІОКЛ зменшує ймовірність летального висліду при хірургічному лікуванні хворих на ГХЗТІТК.

7. Застосування ІОКЛ при хірургічному лікуванні хворих на УРТК без відновлення безперервності кишки супроводжується меншою кількістю ускладнень, які повязані зі стомою, дає можливість формувати плоску колостому, яка має кращі функціональні властивості та полегшує умови догляду за хворим. Використання ІОКЛ збільшує можливості безпечного виконання первинно-відновних операційних втручань при хірургічному лікуванні хворих на УРТК.

1. Матвійчук Б. О. Синдром ендогенної інтоксикації у хворих з гострою кишковою непрохідністю / Б. О. Матвійчук, Я. З. Патер, Б. Д. Луцик, О. О. Ястремська // Галицький лікарський вісник. - 2002. - № 3. - С. 200-202. (Здобувачем проведено клінічне обстеження групи із 34 пацієнтів, статистична обробка результатів, обґрунтування висновків).

2. Голик Й. Г. Гнійний перитоніт при травматичних ураженнях тонкої і товстої кишок / Й. Г. Голик, Я. А. Король, Я. З. Патер, Ю. Й. Голик // Галицький лікарський вісник. - 2002.- № 3.- С. 68-69. (Здобувачем проведено клінічне обстеження групи із 42 пацієнтів, статистична обробка результатів, обґрунтування висновків).

3. Матвійчук Б. О. Ілео- та колостомія у невідкладній онкопроктології / Б. О. Матвійчук, Я. З. Патер, В. Т. Бочар // Науковий вісник Ужгородського університету, сер. Медицина, вип. 20. - 2003. - С. 118-121. (Здобувачем проведено ретроспективне анкетування 107 карт стаціонарних хворих, створена база, проведено аналіз ускладнень, сформульовано висновки).

4. Луцик Б. Д. Патофізіологічні аспекти кишкової непрохідності / Б. Д. Луцик, Я. З. Патер, О. О. Ястремська, Л. Є. Порохнавець, М. В. Кінах, Л. Є. Лаповець, І. В. Темник // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2003. - №1. - С. 127-130. (Здобувач на основі проспективного аналізу лікування хворих на гостру непрохідність кишки обґрунтував використання лабораторних показників ендогенної інтоксикації).

5. Луцик Б. Д. Клініко-лабораторні критерії діагностики синдрому ендогенної інтоксикації у хворих з гострою кишковою непрохідністю / Б. Д. Луцик, Б. О. Матвійчук, О. О. Ястремська, Я. З. Патер, І. В. Темник, Л. Є. Порохнавець, М. В. Кінах, Н. Р. Мазурик, Н. В. Долинська // Лабораторна діагностика. - 2003.- № 1.- С. 38-41. (Здобувач курував хворих, провів забір крові для лабораторних аналізів, сформував групи пацієнтів та провів клінічний аналіз отриманих результатів).

6. Матвійчук Б. О. Новий спосіб кишкового лаважу при гострій непрохідності тонкої кишки в експерименті / Б. О. Матвійчук, Л. Ю. Потягайло, Я. З Патер, С. А. Новосад, Н. Ф. Шнайдер, В. С. Онищук // Шпитальна хірургія. - 2004. - № 3. - С. 68-71. (Здобувачем проведено статистичний аналіз результатів досліджень, сформульовано висновки).

7. Луцик Б. Д. Значення інтерлейкінів у розвитку синдрому ендогенної інтоксикації у хворих з гострою кишковою непрохідністю / Б. Д. Луцик, О. О. Ястремська, Л. Є. Прохнавець, Я. З. Патер, Я. А. Король, О. Ю. Андрушевська // Таврический медикобиологический вестник. - 2004. - № 2. - С. 95-96. (Здобувачем проведено клінічне обстеження 42 хворих, сформовано групи для аналізу, сформульовано клінічні висновки).

8. Патер Я. З. Інтраопераційний кишковий лаваж у хірурґічному лікуванні хворих на обтураційну непрохідність товстої кишки пухлинного ґенезу / Я. З.Патер // Acta Medica Leopoliensia. - 2005. - № 4.- С. 86-91.

9. Король Я. А. Жовчнокамяна кишкова непрохідність: особливості діагностики і лікувальної тактики / Я. А. Король, Я. З. Патер, О. Б. Матвійчук // Хірургія України. - 2005. - №2. - С. 83-84. (Здобувачем проведено ретроспективний і проспективний аналіз лікування хворих, сформульовано висновки).

10. Патер Я. З. Бактерійна транслокація у хворих на гостру непрохідність кишок / Я. З.Патер // Acta Medica Leopoliensia. - 2008. - № 3. - С.93-96.

11. Деклараційний патент на винахід 58125 Україна А61М1/00. Спосіб інтраопераційного кишкового лаважу та пристрій для його здійснення / Патер Я.З., Матвійчук Б. О.; заявник і патентовласник ЛНМУ ім. Данила Галицького. - 2002107974; заявл. 07.10.2002; опубл. 15.07.2003, Бюл. № 7. (Здобувачем проведений патентно-інформаційний пошук, запропоновано і обгрунтовано на клінічному матеріалі спосіб інтраопраційного кишкового лаважу як винаходу.

12. Патер Я. З. Інтаопераційний кишковий лаваж у хірургічному лікуванні хворих з обтураційною кишковою непрохідністю пухлинного ґенезу / Я. З. Патер // Матеріали І всеукраїнської науково-практичної конференції “Актуальні проблеми стандартизації у невідкладній абдомінальній хірургії”. - Львів, 2004. - С. 105-106.

13. Патер Я. З. Інтраопераційний кишковий лаваж у хірургічному лікуванні раку лівої половини товстої кишки, ускладненого обтураційною непрохідністю / Я. З. Патер // Матеріали ХХІ зїзду хірургів України. - Запоріжжя, 2005. - Т.1. - С. 351-353.

14. Король Я. А. Особливості та результати лікування жовчнокамяної кишкової непрохідності у осіб похилого та старечого віку / Я. А. Король, Я. З. Патер, О. Б. Матвійчук // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Актуальні питання геріатричної хірургії”. - Тернопіль, 2004. - С. 37-38. (Здобувачем проведено аналіз стаціонарних карт 22 хворих, сформульовано висновки).

15. Луцик Б. Д., Динаміка зміни рівня прозапальних інтерлейкінів у розвитку синдрому ендогенної інтоксикації у хворих з гострою кишковою непрохідністю / Б. Д. Луцик, О. О. Ястремська, Я. З. Патер, Я. А. Король, Н. Д. Бойків // Матеріали Х конгресу світової федерації українських лікарських товариств”. - Чернівці, 2004. - С. 37-38. (Здобувач курував хворих, провів забір крові для лабораторних аналізів, сформував групи пацієнтів та провів клінічний аналіз отриманих результатів).

16. Матвійчук Б. О. Інтраопераційний кишковий лаваж у невідкладній хірургії ускладненого раку товстої кишки / Б. О. Матвійчук, Я. З. Патер // Матеріали ІІ зїзду колопроктологів України. - Львів, 2006. - С. 312-315. (Здобувач провів обстеження групи 115 пацієнтів, переважну більшість курував, провів статистичний аналіз, сформулював висновки).

17. Ratchkevich S. Urgent surgery of inflammatory bowel disease / S. Ratchkevich, V. Mychailovych, Y. Pater // Falk Symposium "Chronic Inflammatory Bowel Disease - Progress and Controversies at the Turn of the Century". - Bucharest, 2000. - Р. 39. (Здобувачем проведено ретроспективний аналіз лікування пацієнтів, зроблено висновки).

18. Hurayevsky A. The tube decompression in intestinal obstruction and peritonitis / A. Hurayevsky, V. Mychailovych, Y. Pater // Materialy 60 Zjazdu Towarzystwa Chirurgow Polskich. Warsawa, 2001. - S. 325. (Здобувачем проведено клініко-статистичний аналіз групи 302 пацієнтів з гострою непрохідністю кишки і перитонітом, сформулювано висновки роботи).