Інтонаційна організація тексту радіорепортажу (експериментально-фонетичне дослідження на матеріалі французької мови) - Автореферат

Сучасний стан розвитку мовознавства взагалі та інтонології зокрема вимагає поглибленого вивчення інтонаційної організації усного мовлення, складовою частиною якого є встановлення ролі інтонації як суттєвого чинника координації інформаційного потоку. У звязку з цим особливого значення набуває встановлення закономірностей взаємодії різних інтонаційних засобів у реалізації прагматичного потенціалу радіорепортажу як інформаційного жанру публіцистичного стилю. Проте вивчення інтонаційної організації радіорепортажу як особливого інформаційного жанру публіцистичного стилю дотепер було поза увагою романістів, за винятком робіт І.О.Григорєвої та Ж.Фора з дослідження ритмо-просодичної організації інформаційних текстів. Аналіз стану опрацювання проблеми показав, що для досягнення мети дослідження необхідно розвязати такі завдання: визначити композиційну модель тексту французького радіорепортажу та її функціональну специфіку; Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в українській романістиці проведено експериментально-фонетичне дослідження тексту французького радіорепортажу; встановлено його композиційну модель та її функціональну специфіку; виявлено інвентар інтонаційних засобів, що актуалізують інформаційну структуру тексту радіорепортажу.У розділі висвітлено проблему варіативності інтонаційних засобів мовлення та її причини; визначено найтиповіші види репортажів у французькому мовленні; вказано на домінантну роль радіорепортажу в інформаційних жанрах публіцистичного стилю; розглянуто композиційну будову, прагматичну спрямованість, лексичні та синтаксичні засоби формування смислової цілісності, ієрархію комунікативних програм, за допомогою яких реалізуються інформативні сегменти тексту французького радіорепортажу; простежено варіативність інтонаційної організації композиційних блоків. Радіорепортаж являє собою особливий тип усного дискурсу, який складається з декількох композиційних блоків: заголовка, зачину, основної частини та заключного блоку. Розмовна лексика вживається, головним чином, в основній частині або в заключному блоці тексту радіорепортажу, але її вживання не характерне для зачину, що пояснюється спонтанним викладенням точок зору учасників радіорепортажу, наприклад: Sophie Pillods est allйe chercher les rйponces auprиs des crиches, des nounous, mais aussi des parents (Les crиches, 1999). На першому етапі аудитивного аналізу метою аудиторів-інформантів було прослухати експериментальний матеріал, визначити його відповідність до досліджуваного типу текстів; виявити закономірності смислового членування тексту французького радіорепортажу й інтонаційні засоби, які оформлюють такі текстові одиниці, як ритмогрупи, синтагми та фрази. На другому етапі аудитивного аналізу аудитори-фонетисти (чотири особи з досвідом експериментально-фонетичного аудіювання) визначали інтонаційні засоби синтагматичного членування та оформлення тематичних і рематичних сегментів тексту французького радіорепортажу; паузну межу смислових одиниць різної складності; розподіл наголосу в тексті та ступінь виділеності наголошених слів на окремих ділянках тексту французького радіорепортажу: ритмогрупах, синтагмах, фразах.Радіорепортаж - це усний публіцистичний текст, представлений автором-диктором масовій аудиторії радіослухачів, який інформує про назрілі проблеми у сфері громадського життя й надає рекомендації щодо вирішення цих проблем. Індивідуальність автора радіорепортажу проявляється в риторичних засобах інтонації. Тексти радіорепортажів будуються за такою схемою: заголовок (застосовується для привернення уваги аудиторії), зачин (призначений для встановлення контакту зі слухачами), основна частина (слугує для розвязання порушеної проблематики) та заключний блок (використовується для підведення підсумків радіорепортажу). Встановлено, що усна реалізація тексту радіорепортажу представлена у вигляді заздалегідь підготовлених фрагментів тексту, представленого автором, і спонтанного мовлення у вигляді реплік учасників розмови. Особливість акцентуації спонтанного мовлення тексту радіорепортажу полягає в тому, що наголошеними виявляються службові частини мови: сполучники, артиклі, прийменники.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Радіорепортаж - це усний публіцистичний текст, представлений автором-диктором масовій аудиторії радіослухачів, який інформує про назрілі проблеми у сфері громадського життя й надає рекомендації щодо вирішення цих проблем. Він виконує функцію інформування аудиторії з метою її переконання в правильності думки автора. Одним із головних стильотворчих чинників і фактором відбору функціонально-стилістичних засобів у французькому радіорепортажі є субєкт мовлення (автор-диктор). Індивідуальність автора радіорепортажу проявляється в риторичних засобах інтонації. Тексти радіорепортажів будуються за такою схемою: заголовок (застосовується для привернення уваги аудиторії), зачин (призначений для встановлення контакту зі слухачами), основна частина (слугує для розвязання порушеної проблематики) та заключний блок (використовується для підведення підсумків радіорепортажу).

Інтонаційна архітектоніка тексту радіорепортажу визначається своєрідним характером реалізації. Встановлено, що усна реалізація тексту радіорепортажу представлена у вигляді заздалегідь підготовлених фрагментів тексту, представленого автором, і спонтанного мовлення у вигляді реплік учасників розмови. Особливість акцентуації спонтанного мовлення тексту радіорепортажу полягає в тому, що наголошеними виявляються службові частини мови: сполучники, артиклі, прийменники. Відсутність часового фактору, необхідного для корекції висловлювань, і неможливість повернутися до початку зумовлюють виникнення різного роду граматичних трансформацій.

У спонтанних висловлюваннях, що складають текст радіорепортажу, мелодика характеризується в основному висхідно-спадним тоном, рідко - спадним і виявляється характерною ознакою як кінцевих, так й некінцевих синтагм. Реалізація завершеної мелодики відрізняється більш високим частотним рівнем протягом усього звучання фрази, при цьому в більшості випадків показники ЧОТ кінця фрази є вищими. Ширина діапазону голосу також переважно вища. Спадний тон є важливим засобом ритмізації радіорепортажу. Цей мелодичний малюнок не є монотонним завдяки значній варіативності діапазону та різкості тональних змін.

Синтагматичне членування тексту радіорепортажу характеризується специфікою, яка притаманна всім усним реалізаціям цього функціонального жанру. До фонетичних ознак, які виділяють синтагму тексту радіорепортажу в мовленнєвому континуумі, відносять посилення наголосом останнього слова, обовязкову паузу після синтагми, яка виявляється як перерва звучання і як перепад ЧОТ, інтенсивності та тривалості. Зміни в характері мелодії, темпу, гучності є ознаками межі між синтагмами.

Основним функціональним фактором, що визначає причину виникнення пауз у тексті радіорепортажу та координує їх тривалість, слід уважати необхідність семантичного членування тексту, що забезпечує структурну цілісність усього тексту.

Регулярна поява пауз хезитації в певних синтаксичних позиціях спонтанного мовлення французького радіорепортажу виявила мотивований характер хезитаційних явищ, які притаманні усному мовленню. Мовленнєві сегменти з паузами хезитації утворюють неподільні єдності, які не розпадаються на окремі, не повязані між собою сегменти. Паузи хезитації полегшують планування висловлювання та його лексичне наповнення, допомагаючи слухачеві зрозуміти та усвідомити інформацію. Інтонаційне оформлення пауз хезитації зумовлене, з одного боку, синтаксичними особливостями французького спонтанного мовлення, а з іншого, мовленнєвими особливостями мовця. Інтонаційна організація пауз хезитації має певні відмінності порівняно з паузами інших видів. Мелодичний контур допаузної ділянки характеризується спадним, висхідним рівним або спадно-висхідним тоном.

Перспективний напрямок подальших досліджень убачається у комплексному вивченні впливу психо-, соціо- та прагмакомунікативних факторів на інтонаційні параметри тексту радіорепортажу. Не позбавленим теоретичного і практичного інтересу могло б стати зіставлення даних спектрального аналізу сегментного рівня мовлення автора, що уможливило б виокремлення найбільш релевантних спектральних показників для диференціації слухачем розмаїття ставлень та інтенцій мовця.

Дослідницький доробок може бути використаний для опису системи інтонаційних моделей французьких текстів різної стилістичної спрямованості та при подальшому вивченні фоностилістики й лінгвістики тексту, а запропонована методика використання механізму функціонування інтонаційних підсистем у реалізації комунікативного текстового завдання сприятиме оптимізації навчання автентичної французької мови.

1. Композиційно-смислова структура франкомовного репортажу // Філологічні студії. - Науковий часопис. - № 4. - Луцьк: Планета, 2000. - С. 111-118.

2. Особливості паузації франкомовного репортажу // Наукові записки. - Серія Філологічні науки (мовознавство). - Вип. 22, ч. II. - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.В.Винниченка, 2000. - С. 275-285.

3. Особливості ритмічної організації проблемного франкомовного репортажу (на матеріалі радіорепортажів) // Вісник КНЛУ. - Серія Філологія. - 2001. - Т. 4, № 1. - К.: КНЛУ. - С. 198-205.

4. Прагматичний аспект особистості автора франкомовного доподійного проблемного репортажу у руслі антропоцентризму // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. - Вип. 2, ч. 3. - Т. XXIII. - К.: Логос, 2000, С. 224-229.

5. Співвідношення часової структури проблемного франкомовного репортажу та явищ хезитації // Вісник КНЛУ. - Серія Філологія. - 2002. - Т. 5, № 2. - К.: КНЛУ. - С. 81-87.

6. Ритміко-інтонаційна організація франкомовних проблемних репортажів // Тези Всеукраїнської наукової філологічної конференції: “Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики”. - Черкаси: ЧІТІ, 2001. - С. 128-129.

7. Синтагма в текстах радіопубліцістики (на матеріалі франкомовних проблемних репортажів) // “Актуальні проблеми менталінгвістики”: Науковий збірник. - Ч. I. - Черкаси: Видавничий відділ ЧДУ, 2001, С. 147-150.

8. Доподійний проблемний франкомовний репортаж у світлі теорії мовної комунікації // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр.: Мови, культури та переклад у контексті європейского співробітництва. Спец. випуск з нагоди відзначення Європейского року мов. - К.: ВЦ Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, 2001. - С. 419-423.