Інтерв’ю в системі жанрів сучасної україномовної комунікації - Автореферат

Особливих змін зазнала сфера масової інформаційної культури та комунікації, представлена в лінгвостилістиці функціональним стилем масової інформації. З огляду на вищеозначені тенденції переважання усних мовних форм над писемними, інформаційності над публіцистичністю, діалогу над монологом, можна з впевненістю сказати, що жанр інтервю на сьогодні є найбільш визначальною й домінантною формою мовного вираження в жанрових параметрах стилю масової інформації. А отже, визначення лінгвостилістичних особливостей функціонування мовного жанру інтервю є актуальною проблемою для сучасного філологічного знання, оскільки дозволяє предметно розглянути й аргументувати нові тенденції комунікативного розвитку суспільства, мови як репрезентативної форми мовної свідомості українців, функціонального стилю масової інформації, його жанрової диференціації, а також лінгвостилістичних особливостей функціонування різних діалогічних текстів, регламентованих жанровою формою інтервю. Здебільшого мовний жанр інтервю в лінгвостилістиці досліджували в контексті мовознавчого аналізу загальних тенденцій розвитку стилю масової інформації і як особливий вияв - його жанрових форм: Г. Вивчення специфіки побудови діалогу в комунікативному аспекті сформувало парадигму ґрунтовних наукових висновків про архітектонічні та власне мовні особливості діалогічного спілкування, проте в контексті мовно-жанрових параметрів інтервю ці особливості не розглядалися.Лінгвостилістичне дослідження проблеми жанрової диференціації стилю масової інформації та аналізу мовного жанру інтервю дозволяє зробити висновок про те, що традиційний трихотомічний розподіл жанрів за рівнем субєктивізації (вияву в тексті модальності мовного субєкта, здебільшого автора) не узгоджується з лінгвостилістичними засадами жанрової диференціації. Інтервю як мовний жанр зумовлює диференціацію на інформаційний та публіцистичний жанрові різновиди, передбачає побудову мовної структури тексту за темо-рематичним принципом, визначає розгортання міжсубєктних мовних відношень між авторською мовою і мовою реципієнта, детермінує головні тенденції і принципи формування лінгвостилістичних параметрів мовного оформлення текстів жанру інтервю, формує масовий мовно-інформаційний дискурс через посередництво засобів масмедіа тощо. У другому розділі «Лексико-фразеологічний рівень мовної організації жанру інтервю: типологічні лінгвостилістичні особливості» досліджено природу, лінгвістичний статус і функціональні можливості лексико-фразеологічного потенціалу текстів мовного жанру інтервю з огляду на визначені тенденції розвитку мови в умовах сучасної україномовної комунікації: визначено лінгвостилістичну мотивацію використання розмовної лексики в текстах жанру інтервю, проаналізовано функціональний рівень лексичних засобів вираження модальності, досліджено лінгвостилістичну функціональність лексики різного походження на позначення актуальних суспільних реалій нового часу, лексичні засоби вираження полісемії в публіцистичному різновиді жанру інтервю, а також розглянуто лінгвостилістичний статус фразеологічних одиниць у текстах жанру інтервю. Лінгвостилістичний аналіз лексико-фразеологічного рівня організації текстів мовного жанру інтервю інформаційного та публіцистичного різновидів базувався на комплексному дослідженні типологічних особливостей функціонування лексичних та фразеологічних одиниць в межах жанрово-стильових параметрів інтервю, відповідно до сучасних тенденцій розвитку мови та суспільства. У третьому розділі «Синтаксичні особливості архітектоніки жанру інтервю: лінгвостилістичні параметри» із погляду сучасної функціональної стилістики визначено загальні лінгвостилістичні закономірності архітектонічної побудови текстів жанру інтервю, обґрунтовано синтаксичний статус запитань у мовній структурі текстів визначеного жанру, сформульовано темо-рематичний принцип побудови мовної структури текстів інтервю в аспекті лінгвостилістичної звязності запитань і відповідей, досліджено лінгвостилістичну специфіку модальних конструкцій в інтервю, проаналізовано лінгвостилістичну мотивацію використання розмовних елементів на синтаксичному рівні мовної організації текстів, а також проведено аналіз когнітивно-змістових сутностей інтервю та художнього діалогу в порівняльному аспекті.